Українця в Криму судять нібито за звʼязки з СБУ — йому загрожує довічне
Сергій Лихоманов народився та виріс у Полтаві, але заради роботи переїхав до Криму: працював на Ай-Петрі, у Феодосії й Севастополі, де зрештою й осів. Ще 2007 року він вийшов на пенсію, а згодом почав продавати електроприлади. Коли РФ окупувала Крим, Сергій залишився на півострові, щоб бачитися з родиною.
З початку повномасштабної війни росіяни посилили терор проти цивільних на ТОТ. Це торкнулося й Сергія. Наприкінці грудня 2023-го до квартири, де Лихоманов мешкав із дружиною та трьома дітьми, вдерлись озброєні окупанти, зачинили його в іншій кімнаті, а згодом вивезли в невідомому напрямку. За два місяці росіяни привезли Сергія додому на так званий слідчий експеримент, звинувативши в тероризмі: нібито він виготовляв вибухівку.
Затримання Сергія Лихоманова. Скрин з пропагандистських пабліків
МІПЛ публікує розповідь сестри Сергія Тетяни Зеленої про те, як росіяни незаконно утримують і судять її брата.
— Спочатку його тримали в Севастополі, а потім перевезли в Сімферополь у СІЗО № 8, розташованого на базі СІЗО № 2. Аж до травня ми нічого про нього не знали, а тоді був суд. Росіяни сказали, що якщо сімʼя наполягатиме на платному адвокаті, то в Сергія буде максимальний термін. Вони дали йому пʼять років увʼязнення та призначили штрафи, не відправили на етап і відкрили інше провадження — нібито за зраду батьківщини. У вересні росіяни заявили в новинах, що мій брат співпрацював із СБУ і йому світить пожиттєве. Він сидів сам у камері девʼять місяців. Потім стали підселяти то одного, то іншого співкамерника. Зараз у нього вже третій.
У Сергія дуже пригнічений настрій. Він дуже схуд, аж постарів. У брата багато хронічних хвороб. Були зламані шийні хребці — треба постійно стежити за цим, спати на спеціальній подушці. У Сергія грижі, пухлина на нирці, її мали видаляти. Ще в нього виразка, тобто йому треба харчуватися нормальними продуктами, тому що хвороба може загостритися. Десь вітерець подує — в нього відразу то нежить, то алергія.
Зараз брат може писати листи, рідним дозволили раз на місяць надсилати йому пакунок із їжею та ліками, тому що в СІЗО нічого немає. Сергію купили туфлі, але росіяни витягли звідти супінатори і в взутті повністю розвалилася підошва. У листах брат запитує про родину, дітей. Молодшій доньці буде три роки, вона не говорить, відмовляється від їжі. Дитину возили до спеціалістів — сказали, що це стрес.
Сергій Лихоманов до затримання (ліворуч) та в момент затримання (праворуч)
У нас мама на трьох протезах, їй 72 роки. Вона плаче, що вже ніколи не побачить Сергія. У мами такий стрес, що вона наче на дитину перетворилася: то квіточки мені приносить, то шишки, то камінці знаходить. Вона навіть не могла ковтати. Я по всіх лікарях маму водила, вони сказали, що їй потрібен психолог.
Коли Сергія забрали, я місяць була, мов у тумані: такий стрес, що навіть дихати не можеш. Дихання збиває від болю навіть зараз. Як представлю, що він там усе життя сидітиме ні за що… Він нічого не зробив поганого, а там вважають, що винен, що пішов проти Росії. А нічого, що вона там [на ТОТ] на незаконних підставах? На яких підставах ФСБ Росії там розташована? Урятувати його треба. Я хочу, щоб люди знали, що ми хочемо повернути Сергія.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
