Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців
Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.
Спеціальний захід в ОБСЄ організувала Медійна ініціатива за права людини спільно з Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG), Центром прав людини ZMINA та Кримською правозахисною групою. Ініціативу підтримало Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні та відвідало більше 35 представників країн — учасниць ОБСЄ, зокрема Канади, Норвегії, Італії, Великої Британії, Швеції, США та інших.
Спеціальний захід українських правозахисних організацій в ОБСЄ. Фото: МІПЛ
Модераторкою події стала Вікторія Кувшинникова, заступниця Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні. Вона зазначила, що Росія цілеспрямовано переслідує тих, хто захищає свободу та демократію — журналістів, правозахисників, місцевих лідерів, співробітників ОБСЄ.
— Брутальне вбивство Вікторії Рощиної демонструє реальність окупаційного режиму. Українці очікують від країн ОБСЄ рішучих дій: посилення підтримки та притягнення Росії до відповідальності, — підкреслила Вікторія Кувшинникова.
З 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення в 2022-му, Російська Федерація та її окупаційна влада систематично переслідують цивільних, які беруть активну участь у громадському житті. Цих людей свавільно затримують та піддають нелюдському поводженню за їхню публічну діяльність, проукраїнську позицію або відмову співпрацювати з окупаційною владою.
— Переслідування цивільних на окупованих територіях — це цілеспрямована політика Росії, яка має ознаки злочину проти людяності. З 2022 року щонайменше 1925 цивільних були затримані представниками Росії. Однак через триваючу окупацію та відсутність можливостей отримати інформацію з боку РФ ми не можемо встановити точну цифру і припускаємо, що загальна кількість значно вища — можливо, у кілька разів. За відсутності дієвих механізмів звільнення цивільних утримуваних МІПЛ спільно з українськими державними органами працює над планом їхнього звільнення, зокрема у дипломатичній площині, — зазначила Любов Смачило, керівниця департаменту аналітики МІПЛ.
Вона поділилась ідеєю виокремлення невеликих груп свавільно затриманих осіб за різними критеріями, такими як вік, стать, стан здоров’я, тривалість утримання, професія тощо. Розділення на малі групи сприятиме ефективній адвокації, верифікації, комунікації з міжнародними партнерами та поверненню громадян. Любов Смачило закликала країни-учасниці ОБСЄ брати лідерство у в адвокації звільнення груп.
Представниці МІПЛ тримають у руках листівки з портретами цивільних заручників, розробленими для нашої інформаційної кампанії. Фото: МІПЛ
Під час обговорення спікерки окреслили вплив практик свавільних затримань, які застосовує Росія, на різні постраждалі групи, зокрема журналістів, працівників ОБСЄ, представників місцевого самоврядування, жінок у Криму.
— Нам відомо більше 30 випадків незаконних затримань журналістів та працівників медіа. Їх переслідують першими, бо вони — джерело правди про життя під окупацією. Ціна цієї правди — тортури, тюрми, а іноді й смерть, як у випадку Вікторії Рощиної, — наголосила Любов Смачило.
Під час свого виступу юристка ULAG Євгенія Капалкіна прокоментувала справу Рощиної. Нагадаємо, журналістку, за попередніми даними, вбили під час незаконного утримання російськими окупаційними силами. Ймовірно, її тіло передали Україні в лютому 2025 року без жодного офіційного супроводу або медичних документів.
Згодом під час огляду санітарних мішків, переданих до моргу, було виявлено тіло жінки з біркою на ім’я В. В. Рощина. Попередня ДНК-експертиза показала ймовірну відповідність рештків журналістці, однак через вкрай пошкоджений стан тіла родина звернулася з проханням провести додаткові експертизи — на їхні результати очікують.
— Цей випадок — не лише про трагічну загибель журналістки. Це про системні порушення гуманітарного права: затримки у передачі тіл, маніпуляції з рештками, відсутність прозорості й обструкція правосуддя, — зазначила Капалкіна.
Спікери заходу в ОБСЄ. Фото: МІПЛ
Вона наголосила на потребі міжнародної підтримки розслідування таких випадків, зокрема у наданні технічної допомоги та доступу до міжнародної судово-медичної експертизи.
Юристка ULAG також підкреслила необхідність негайного звільнення трьох українських співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ — Дмитра Шабанова, Максима Петрова та Вадима Голди, яких Росія незаконно утримує з 2022 року. Усіх трьох за безпідставними обвинуваченнями так званий суд на окупованій Луганщині засудив до 13 і 14 років ув’язнення за “держзраду” і “шпигунство”, а насправді — за законну діяльність у межах мандату ОБСЄ.
— Ці “вироки” — не просто кричуще порушення правосуддя. Це прямий напад на принципи ОБСЄ та міжнародно-правову систему, яка гарантує безпеку цивільного персоналу миротворчих місій, — заявила Капалкіна, виступаючи від імені родин затриманих.
Вона також наголосила, що справа українських співробітників ОБСЄ створює небезпечний прецедент:
— Жодна моніторингова місія не може бути ефективною, якщо її мандат не поважають, а її працівників переслідують і катують.
Онисія Синюк, юристка Центру прав людини ZMINA, заявила, що переслідування представників місцевого самоврядування на окупованих територіях є цілеспрямованим елементом російської політики знищення демократичного управління.
— Із самого початку метою Росії було не тимчасове захоплення, а повна анексія територій. Представники місцевого самоврядування, які продовжували виконувати свої обов’язки, об’єднували громади навколо себе й не допускали вакууму влади, стали для Росії перешкодою. Вони уособлювали демократичне управління, яке Росія прагнула знищити, — зазначила вона.
Синюк підкреслила, що багатьох із них утримують у нелюдських умовах, катують, незаконно переміщують і депортують до РФ, а місце перебування та стан здоров’я більшості невідомі. Правозахисниця закликала міжнародні організації підтримувати розслідування злочинів проти цивільного населення, зокрема проти представників місцевого самоврядування, як складової злочину проти людяності — переслідування.
Ганна Коршун-Самчук, племінниця Володимира Миколаєнка, колишнього міського голови Херсона, якого військові РФ викрали в квітні 2022 року, поділилася історією свого дядька. Зараз Миколаєнка утримують на території РФ у виправній колонії № 7 міста Пакіно Володимирської області в нелюдських умовах та без надання медичної допомоги.
— Зі слів звільнених полонених ми знаємо, що у 2022 році Володимира Миколаєнка планували передати на обмін, але замість себе він попросив звільнити хлопця з гангреною ноги, з яким вони разом були в камері. У того був вкрай важкий стан здоров’я і він міг просто не вижити, — розповіла Ганна. — Від імені сімей цивільних утримуваних прошу сприяти їх звільненню. Їх утримання порушує всі норми та закони. Я живу в Херсоні, де росіяни щоденно обстрілюють цивільне населення. Ми хочемо розуміти, чи зможемо дожити до звільнення наших рідних з утримання.
Ольги Скрипник, голови правління Кримської правозахисної групи, заявила, що за останній рік переслідування жінок у Криму посилилися. Серед них — журналістки та активістки, учасниці протестів проти російської окупації. ФСБ фабрикує проти них кримінальні справи, застосовує насильство та психологічний тиск, вони не отримують необхідної медичної допомоги. Окремим методом тиску на жінок є погрози вилучити їхніх дітей та відвезти їх до дитячих будинків у Росії.
— Після початку повномасштабного вторгнення в Криму також утримуються жінки, викрадені з Херсонської та Запорізької областей. Кримський досвід переслідування активістів масово поширюється на територіях, окупованих після 2022 року, — розповіла Ольга Скрипник.
Поїздка відбулась за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
Авторка: Анна Зевако, адвокаційна менеджерка МІПЛ
