“В армії священник потрібен більше, ніж автомат”: як у Черкасах судять митрополита УПЦ МП
У Черкасах триває судовий процес у справі Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії УПЦ МП. Його обвинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі, образі релігійних почуттів вірян та виправданні збройної агресії Росії. Сам митрополит провину заперечує і доводить, що справа проти нього політично мотивована та є “гонінням церкви”.
МІПЛ поспілкувалася з одним із потерпілих у справі — капеланом Православної церкви України, відвідала судове засідання, де досліджували висновки експертиз і розповідає про перебіг процесу.
Маніпулятивні технології та установки
На засіданні 27 лютого три лавки для слухачів у Соснівському райсуді Черкас займають зо два десятки вірянок — літні жінки в хустках і з молитовниками. Вони відвідують кожне засідання у справі Снігірьова.
До суду прибувають Вадим Коломієць, прокурор Черкаської облпрокуратури, і два захисники підсудного, прізвища яких у попередніх засіданнях суд заборонив журналістам розголошувати.
Вадим Коломієць, прокурор Черкаської облпрокуратури
Снігірьов перебуває під нічним домашнім арештом. Зі ще однією адвокаткою він узяв участь у засіданні в онлайн-режимі. Раніше суд дозволив йому відвідувати засідання дистанційно через стан здоров’я. Водночас із сайту Черкаської єпархії УПЦ МП відомо, що в лютому Снігірьов особисто брав участь у церковних заходах.
Перед слуханням вірянки невдоволено поглядають у бік журналістів. Суддя Олександра Гоменюк розпочинає засідання із нагадування не фотографувати і не знімати на відео цих жінок і адвокатів.
Слово бере прокурор. У попередньому засіданні він пояснював, що на російськомовній сторінці сайту Черкаської єпархії УПЦ МП слідство виявило заголовки статтей із гіперпосиланнями, що ведуть на сайт Російської православної церкви.
Вадим Коломієць зазначив, що на запит СБУ фахівець Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького провів експертизу шести публікацій.
Перш ніж він почав оголошувати матеріали, слово взяв адвокат підсудного.
— Прошу звернути увагу, що як зазначає сам експерт у висновку, до нього надійшов лист від СБУ для проведення семантико-текстуальної лінгвістичної експертизи, — каже адвокат. — А прокурор надає постанову слідчого СБУ про призначення дослідження, а не експертизи.
Суддя Гоменюк вислухала і все ж передала слово прокурору.
Вадим Коломієць зазначив, що згідно з висновком експерта, у статті “Епископ Бачинский Иреней: Большинство Поместных Православных Церквей продолжают признавать каноническим митрополита Киевского и всея Украины Онуфрия, игнорируя гражданина Сергея Думенко”, гіперпосилання на яку оприлюднили на сайті Черкаської єпархії у січні 2023 року, є ознаки виправдання збройної агресії Росії.
— У статті російська агресія виправдана смертельною загрозою Росії та російськомовним жителям Донбасу від України, якою “керує постмайданна українська влада” як найбільш “радикальна антиросійська структура, що перебуває на службі у Заходу”, — зацитував експерта прокурор.
Коли він дочитав, адвокат підсудного попросив оголосити першоджерело, де розміщена стаття.
Втрутився і Снігірьов:
— Хочу звернути ще раз увагу шановного суду, що безвідносно до змісту публікацій, які зараз оголошує прокурор, вони ніколи не були розміщені на сайті Черкаської єпархії. І якщо він покаже скриншот статті, буде видно, що це сайт або Руської Православної церкви, або “Православіє.Ру”. Натомість прокуратура пише, що ці публікації на сайті Черкаської партії. Нехай хоч один скриншот покажуть.
Прокурор заперечив:
— У попередніх засіданнях ми дивилися скриншоти публікацій та сайт Черкаської єпархії. Тоді з’ясували, що шлях гіперпосилання веде на ці статті. То що ж ми говоримо, що їх там не було?
— На сайті єпархії їх ніколи не було. А шлях — то шлях великий, — дещо роздратовано кинув Снігірьов.
Зрештою його адвокат наполіг, аби надалі прокурор оголошував не лише заголовки публікацій, а й першоджерело.
— Але ж у протоколі написано, що під час огляду сайту Черкаської єпархії виявили заголовки з гіперпосиланнями, при переході на які відкриваються сайти “patriarchia.ru” та Російської православної церкви, — спробував укотре пояснити прокурор.
— Це першоджерело, правильно? — перепитав адвокат.
— Ні, першоджерело — це сайт Черкаської єпархії. Все ж написано. Ви або з кінця читаєте речення, або з початку.
Суперечку перебила суддя, мовляв, суд дасть оцінку усім аргументам, ухвалюючи остаточне рішення.
Надалі прокурор оголосив ще п’ять подібних публікацій, у яких представники РПЦ критикували ПЦУ, виправдовували війну Росії проти України, повідомляли про участь російських церковників у війні.
Наприклад, у статті під заголовком “В армии священник нужен больше, чем автомат”, йдеться про “загибель на СВО” російського церковника, який брав участь у війні та отримав звання “героя Росії”.
— Стаття містить ознаки виправдання зброї агресії Росії проти України через інтерпретацію її як спеціальної воєнної операції, суть якої освячена церквою, — оголосив прокурор висновки експерта.
Адвокат Снігірьова заявив, що судячи з тексту постанови про проведення дослідження, слідчі нібито надіслали експерту лише це доручення, а роздруківки статтей не додали. Прокурор заперечив і наполіг, що експерту все надавали.
Далі адвокат узявся доводити, що мовознавець університету, який провів дослідження, не мав компетенцій на те.
— Спеціаліст — доктор філологічних наук, професор кафедри української мовознавства і прикладної лінгвістики університету імені Богдана Хмельницького. Він досліджував тексти, викладені російською. У захисту виникає логічне запитання, чи він є спеціалістом з російської мови, — заявив захисник.
Натомість прокурор переконував, що мовознавець має спеціалізацію ще й лінгвіста, а отже може давати висновки, аналізуючи російськомовний текст.
— Ми бачимо, що він фактично все своє життя присвятив українській мові, — не вгавав адвокат. — Він вчився на українській мові, закінчував вищий навчальний заклад на українській мові, получив відповідну освіту, спеціалізацію на українській. Весь час він викладає на українській мові. І він не має відповідної освіти з російської мови.
Група підтримки Дениса Снігірьова
Суддя просила досліджувати матеріали справи далі. Прокурор перейшов до висновків судово-психологічної експертизи, яку щодо статтей провів спеціаліст Черкаського відділення Київського інституту судових експертиз.
— Прошу звернути увагу, що слідчі на визначення експерту поставили питання, чи використовували у статті будь-які методи психологічного впливу на свідомість і поведінку реципієнтів. І якщо так, то які саме, — заявив адвокат підсудного. — Якщо ми звернемося до методики проведення психологічної експертизи, то експерт-психолог має працювати з людиною, а не зі статтею, яку надали слідчі. Тобто експерт фактично вийшов за межі повноважень.
Прокурор не відреагував і зацитував висновки експертизи:
— Стаття містить ознаки маніпулятивних технологій з насадження цільових установок в суспільній свідомості шляхом поширення спеціально підібраної недостовірної, неповної або упередженої інформації, а саме переконання, залякування, деструктивна критика.
Далі слово знову взяв адвокат підсудного. Цього разу він звертав увагу на літературу, яку в переліку використаних джерел вказав експерт:
— Бачимо тут “Психологію психологічної пропаганди”, видану в Москві у 1981 році. Ще одна книга — “Інформаційна війна, внутрішній фронт, технології маніпуляції, фальсифікації”. Також Москва, але вже 2016 рік.
— У якому аспекті ви на це звертаєте увагу? — уточнила суддя Гоменюк.
— Автором цієї літератури фактично є Радянський Союз, або Російська Федерація. В одному джерелі це навіть 2016 рік, тобто вже після 2014 року. Сьогодні Україна вийшла з конвенції, яка дозволяла використовувати подібні джерела в офіційній діяльності. Експерт не мав права використовувати ці джерела під час проведення експертизи.
Прокурор Коломієць пояснив, що список літератури від експерта досить широкий і в ньому більше українських видань, наукових статтей і посилань на законодавство.
Після дослідження експертиз прокурор запропонував перейти до огляду відео обшуку в будинку Снігірьова.
“Для них війна — це все що завгодно, лише не російська агресія”
У справі Снігірьова є четверо потерпілих — це капелани Православної церкви України. Зокрема і за їхніми зверненнями правоохоронці розпочали провадження щодо Дениса Снігірьова. Один із них — Володимир Гладковський, капелан 118 бригади Тероборони, протоієрей ПЦУ, настоятель і благочинний гарнізону Свято-Михайлівського собору Черкас.
У коментарі МІПЛ він розповів, що саме змусило його звернутися до правоохоронців.
— Неодноразово Снігірьов у своїх промовах, які оприлюднені в мережі, заявляв, що Православна церква України — ніщо. Натомість правильною є лише їхня. Мені як священнику ПЦУ було це неприємно чути, тому вирішив так. Тим більше, що їхній московський патріарх благословляє війну в Україні, — говорить Володимир Гладковський.
За словами капелана, він бачив, що військових і місцевих така поведінка Снігірьова обурює.
— Звичайно, військові були обурені тим, як російська церква дозволяє собі поводитися у час війни, ніби в себе вдома. Жоден із прихильників УПЦ МП не підтвердить, що Росія напала на Україну. Для них це все політика, або “Господь так нас карає”, тобто різні приводи, тільки не Росія напала на Україну.
На питання, яке рішення у справі буде справедливим для нього як потерпілого, Гладковський безапеляційно каже:
— Аби цю людину, яка так любить Росію і всіляко її виправдовує, відправили туди й обміняли на наших хлопців, які зараз у полоні. Нехай їде до своїх братів. Там, я так розумію, йому буде набагато комфортніше, ніж в Україні.
Відео з обшуку
Після оголошення висновків експертів прокурор запропонував переглянути відео з обшуку будинку Снігірьова. У лютому 2023 року, згідно з матеріалами справи, у нього вилучили нагороду з російським гербом, а також збірник із посланням Володимира Путіна до Федерального зібрання РФ у 2014 році, де згадувалося про “формування російської держави з Криму”.
Захисники та Снігірьов просили суд заборонити журналістам знімати відео з обшуку. Суд задовольнив це клопотання. Відтак адвокати попросили переглядати це відео у закритому режимі — тобто взагалі без журналістів та вірянок.
— На стадії досудового розслідування ми бачили, що через медіа розголосили інформацію про обшук. Також у ЗМІ поширили фото клієнта в його помешканні, — почав один із адвокатів.
Він заявив, що просить закрити засідання, аби не порушувати права Снігірьова та не наражати його на небезпеку. Адже нібито є загроза пограбування будинку тощо.
Натомість прокурор заперечив, адже справу слухають у відкритому режимі. Крім того, згідно з законодавством, є чіткий перелік випадків, коли засідання можна закрити: однієї вимоги підсудного недостатньо, скарг щодо спроб пограбування він не подавав.
— Тут присутні віряни вашої церкви, журналісти, яким суд вже заборонив знімати відео обшуку. То від кого ще закривати? Від мене, захисників, охорони, ну, від кого? — обурився прокурор.
Тоді підсудний знову згадав про день, коли проводили обшук:
— Співробітники СБУ брутально і нагло фотографували мої особисті речі, — сказав Снігірьов. — Наприклад, монету з колекції з гербом Російської Федерації, яку потім через своїх журналістів зливали у ЗМІ. Також зливали вигляд внутрішній трапезної, мого кабінету, особистих речей. Це все незаконно, порушує Кримінальний кодекс. Ми подавали скарги, але, на жаль, через політичну доцільність наші справи не розглядають.
Все ж суддя Олександра Гоменюк попросила обвинуваченого та його адвокатів обґрунтувати із посиланням на законодавство, чому засідання треба закрити. Снігірьов зазначив, що передусім йдеться про безпеку.
— По-друге, для чого загалом виставляти, де мої рубашки висять, де мої речі стоять? Це нормально в принципі? — підвищив він голос.
— Не відволікайтесь, будь ласка, — перебила його суддя. — Тобто ви просите закрити засідання з міркувань безпеки та приватності життя?
Отримавши ствердну відповідь суддя оголосила про перерву для ухвалення рішення. Невдовзі вона повернулася у залу засідань та оголосила рішення відмовити у задоволенні клопотання. Оскільки час для розгляду справи збіг, суддя оголосила про перенесення засідання.
Олександра Гоменюк, суддя
На судовому засіданні 18 березня суд змінив Снігірьову запобіжний захід із домашнього арешту на особисте зобов’язання. Наступне слухання призначили на 25 березня.
Після того, як ця справа надійшла до суду, Снігірьов отримав ще три підозри за звинуваченням у порушенні рівноправності через віросповідання. Ці провадження призначили до розгляду у Соснівському і Придніпровському районних судах Черкас і Києво-Святошинському районному суді Києва.
Як пояснив МІПЛ прокурор Коломієць, якщо суд винесе обвинувальний вирок, то до визначеного покарання приєднають строк у решті справ, якщо там суди також визнають Снігірьова винним.
