В окупованому Мелітополі зник далекобійник: росіяни майже два роки кажуть, що нічого не знають
Мелітополь — одне з багатьох міст, де окупаційна влада чинить системний тиск на цивільне населення. У місті поширені викрадення, насильство й практика доносів. Лише за перший рік окупації міста викрали майже тисячу людей. Один з них — далекобійник Василь Кривобороденко. Він зник у липні 2023-го. Дотепер невідомо, де його утримують росіяни.
Життя в окупації
Перші вибухи над Мелітополем пролунали вранці 24 лютого 2022 року. Багато мешканців не одразу усвідомили, що почалося повномасштабне вторгнення. Події розгорталися стрімко: вже того ж дня в місто зайшла російська техніка, а наступного на вулицях точилися бої між українськими та російськими військовими. 26 лютого окупанти повністю захопили Мелітополь.
Російський військовий на блокпосту в окупованому Мелітополі. Фото з відкритих джерел
Частина жителів одразу виїхала з міста, решта залишилась, сподіваючись, що окупація надовго не затягнеться, що все це на кілька днів, максимум на два — три тижні. Утім не судилося: Росія контролює Мелітополь уже понад три роки. Тих, хто не співпрацює з окупантами, ризикують опинитися на підвалі. Викрадення, обшуки, незаконні арешти тут стали буденністю.
Родина Василя Кривобороденка прожила в окупованому Мелітополі рівно пів року. Попри те що з прямою агресією росіян вони не стикалися, постійно відчували зневагу з боку окупантів: підколки, натяки на меншовартість. У такій атмосфері залишатися в Мелітополі ставало дедалі важче, тож родина вирішила виїхати. Всі, крім Василя, якому довелося залишитися через особисті обставини.
Василь Кривобороденко до викрадення. Фото з соціальних мереж
Решта родини зібрала речі, сіла у власне авто і поїхали в Київ, ніч провели на блокпосту у Василівці Запорізької області — на той час чи не єдиному офіційному місці виїзду з окупації. Під ранок росіяни наказали шикуватися в колону з машин і зрештою пропустили. Один із окупантів, імовірно кадирівець, кинув услід: “Що, їдете у свою недоУкраїну?!”
Увесь час, поки родина була в Києві, Василь перебував із нею на зв’язку, однак 31 липня 2023 року зник.
Сів на велосипед і не повернувся
Того дня після роботи чоловік повернувся додому, залишив фуру, на якій працював далекобійником, сів на велосипед і сказав, що невдовзі повернеться. Поїхав нібито на роботу. Після цього його ніхто не бачив.
Згодом біля роботи знайшли велосипед Василя. Камери відеоспостереження зафільмували, як чоловік разом із напарником вийшли з будівлі і після цього ніби розчинилися у повітрі — жодних слідів.
Спершу у місцевій комендатурі та інших окупаційних структурах лише знизували плечима. Стверджували, що нічого не знають і “на підвалі” його немає. За деякий час російські поліцейські повідомили рідним, що 3 серпня 2023 року Василя разом із напарником бачили на кордоні з Казахстаном. Цю інформацію їм нібито надала митна служба.
Російська техніка на вулицях Мелітополя. Фото: Telegraf
Пізніше там заявили, що напарника Кривобороденка повернули і помістили до Мелітопольського СІЗО. Де перебуває сам Василь — невідомо, звʼязку з ним немає.
Чоловіка описують як сміливу й пряму людину. У нього був відкритий профіль у Facebook з проукраїнськими дописами. По роботі він час від часу їздив у Крим — возив зерно та інші вантажі. Рідні не виключають, що під час таких поїздок він брав із собою український прапор. Вони зазначають, що чоловік відкрито висловлював власну позицію і це могло стати приводом для переслідування.
Цікаво, що зазвичай після затримання людини в окупації до неї додому приходять із обшуком. Але у випадку Василя таких обшуків не було. Минуло майже два роки з часу його зникнення, але жодної інформації про місце перебування Кривобороденка досі немає.
Василь Кривобороденко до викрадення. Фото з соціальних мереж
Ця історія — одна з багатьох, які свідчать про системні порушення Росією прав людини на окупованих територіях України. Незаконні затримання цивільних, відсутність слідства та приховування місць утримання є грубим порушенням норм Міжнародного гуманітарного права і залишається однією з характерних рис російської окупації.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
