В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Надія Чучвага

• 20 Грудня 2024

5

76150

4 хвилини читання

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у вчиненні воєнного злочину. У травні 2023-го оголосили підозру. Тепер справу почали слухати в Ірпінському міському суді. МІПЛ моніторить цей процес і розповідає про його початок.

Засідання

Ірпінський міський суд слухає справу Чалова заочно. Вісімнадцятого грудня суд розглядав питання щодо переходу до спеціального розгляду по суті. На засідання прийшли потерпілі Олександр, Галина, Тетяна і їхній адвокат Олексій Ясюнецький. 

Родини Олександра Чикмарьова та Галини Товкач сусідували в Бучі. Вони з початку повномасштабного вторгнення разом ховалися в підвалі, а 5 березня вирішили виїжджати з окупації.

Олександр їхав із дружиною та дітьми — хлопчиками 4 та 9 років. Галина їхала зі своїм чоловіком та свахою. Вікна їхніх авто не мали тонування, тож ззовні було видно, хто всередині. Родини зупинилися, побачивши російських військових. Але ті почали розстрілювати авто приблизно зі 150 метрів. Куля потрапила в акумулятор і машина загорілась. 

Дружина й діти Олександра загинули. Чоловік отримав важке поранення, йому ампутували ногу, тож тепер має протез. У другій автівці загинув чоловік Галини Товкач, жінки отримали поранення.

Родина Чикмарьових, яку російські військові розстріляли у Бучі. Фото: колаж МІПЛ

Слухання вчасно не почалося, тож потерпілі з адвокатом чекають. Вони переглядають документи, обговорюють, як довго триватиме процес. 

— Як вони моральну шкоду обраховуватимуть? — питає Олександр в адвоката про цивільний позов. — Як вони оцінять життя моїх дітей і дружини? Мені дихати важко. Як це можна обрахувати?

— Трагедію, яка сталась, з людської моральної точки неможливо обрахувати, — намагається заспокоїти його адвокат.

Врешті зʼясовується, що в обраному залі слухатимуть іншу справу. Тож усі переходять в інший. 

Збираються прокурорка, адвокат і потерпілі. Росіянина Чалова представляє адвокат Андрій Дьяченко від Центру безоплатної вторинної правової допомоги. 

До початку засідання секретарка питає у потерпілих, чи отримали вони памʼятки і хто є в залі. Всі мовчать, вона помітно дратується:

— Представник, ваші довірителі всі мовчать. Наче я не до них звертаюсь. Усі пам’ятки отримували? Можна це сказати, чи я сама з собою розмовляю?!

Потерпілі спокійно відповідають, що пам’ятки отримували. На цьому підготовку завершують. 

Колегія суддів заходить у залу, головуюча суддя Яна Шестопалова вибачається за затримку. Прокурорка зачитує клопотання про проведення спеціального судового розгляду, тобто без обвинуваченого. Три засідання без його участі вже відбулися.

Судове засідання в Ірпінському міському суді, де слухають справу проти Микити Чалова. Фото: Надія Чучвага

Чалова повідомляли про справу проти нього кількома способами. Повістки, як те передбачає закон, публікували в газеті “Урядовий кур’єр”. За спостереженнями МІПЛ, зазвичай цим у процесі обмежуються. І це формальний спосіб, адже навряд російські військові читають українську газету. Проте СБУ також встановила номер телефону Чалова, тож йому написали повідомлення з процесуальними рішеннями. Спершу вони мали позначку “прочитано”, але невдовзі Чалов заблокував номер — більше звʼязатися з ним не змогли. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими відповів, що в українському полоні Микита Чалов не перебуває.

Для початку головуюча суддя зазначила, що копії додатків “Урядового кур’єру” неможливо прочитати через формат, у якому їх долучили до справи. Відтак запитала, чи подавали адвокату обвинувальний акт російською мовою. Той відповів, що ні. 

Шестопалова звертається до прокурорки:

— Я просила надати документи, які підтверджують особу обвинуваченого. Ви просите суд вирішити питання по особі, щодо якої взагалі не надали жодного документу або документи спеціальних служб безпеки України, наприклад поліції, СБУ чи ГУР. Яким саме чином встановили особу, дату та місце народження особи, чи він взагалі військовослужбовець? Яким чином встановили його номер телефону? Ви ж не надаєте мені копію його паспорта. Яким чином ми ідентифікуємо обвинуваченого?

Прокурорка намагається пояснити:

— Документи подано колегою. Наразі я не маю інших документів. 

— Документи подано вами, — наполягає головуюча. — Я не знаю, про яку колегу ми говоримо. Вона була сьогодні в Ірпінському суді?

— На наступне засідання я додам матеріали, — зрештою погоджується прокурорка.

Обвинувачений Микита Чалов. Фото: Національна поліція України

Суддя запитала думку сторін щодо того, чи можна надати прокуратурі час для підготовки матеріалів й оголошення перерви у справі. Адвокат потерпілих Ясюнецький не заперечував проти перерви, але зазначив, що підстави неявки обвинуваченого очевидні. Він звернувся до суду, щоб подати цивільний позов. Суддя відповіла, що зробити це можна через канцелярію і в зсіданні цивільний позов не оголошували. 

Адвокат Чалова Андрій Дьяченко висловив свою позицію з приводу клопотання прокурора про спеціальний розгляд:

— Захист вважає, що документів, які надані до цього клопотання, а саме про оголошення особи в розшук та ухвала про застосування запобіжного заходу, недостатньо для прийняття обґрунтованого рішення про проведення спеціального судового розгляду. Немає фотографій, ми не бачимо, як він виглядає. 

Щодо оголошення перерви, то адвокат залишив це на розгляд суду. Особистого контакту чи конфіденційної розмови з клієнтом він не мав. Зрештою суд надав час прокуратурі для підготовки документів і відклав засідання до 29 січня.  

Потерпілі

Адвокат Олексій Ясюнецький — із Житомира. Він представляє потерпілих на волонтерських засадах. Каже, що має близько сотні справ щодо воєнних злочинів, які передали на розгляд у МКС завдяки його співпраці з акредитованим адвокатом Акілле Кампанья. Позов про цю справу — серед них. 

Він пояснює, чому вони з потерпілими вирішили діяти так:

— Росія коїть зло впродовж усієї своєї історії, але ніколи не було юридичної оцінки цим злочинам. Саме дії держави-агресора є первинними, тому що якби не Росія, жодний Чалов й інші російські військові тут би не були і жодних злочинів не вчиняли. 

Адвокат із потерпілими сподіваються, що суд задовольнить цивільні позови. Говорить переважно Ясюнецький, потерпілі ж ствердно кивають — мовляв, оцінити вартість життя не можна, але вони сподіваються на те, що Чалова засудять, якщо він до того доживе.

Адвокат Олексій Ясюнецький (ліворуч) разом із потерпілими. Фото: Надія Чучвага

Наразі потерпілі їздять на всі судові засідання. Олександр Чикмарьов каже:

— Щоразу ми витрачаємо свій час і гроші, їдемо з Бучі. Але найтяжче  — спогади, коли знову і знову чуємо це в суді. 

Адвокат додає:

— Я вважаю, що тут є зайвий формалізм, який гальмує розгляд справи. Люди переживають своє горе щоразу, коли вони приходять у суд. У нас буде підготовче засідання 29-го січня, хоча мало вже бути по суті.

Потерпілі кажуть, що налаштовані їздити й надалі на всі судові засідання.

— Це в наших інтересах. Ми готові їздити, чекати. У нас немає претензій, — говорить Олександр. 

Ясюнецький також вважає, що затримка — це технічний момент, для них це прийнятно. А далі висловлюється щодо клопотання:

— Стосовно клопотання прокурора про спеціальний розгляд за відсутності обвинуваченого. У суду виникли питання, чому прокурор не надав ідентифікацію особи. Але ж все це є в матеріалах кримінального провадження. Воно долучене. Думаю, суд безпідставно переніс засідання. Але це довга історія. І Олександр, і Галина, і Тетяна це знають. Їхня головна мотивація — справедливий вирок.