Send Lette
Війна і правосуддя

В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у вчиненні воєнного злочину. У травні 2023-го оголосили підозру. Тепер справу почали слухати в Ірпінському міському суді. МІПЛ моніторить цей процес і розповідає про його початок.

Засідання

Ірпінський міський суд слухає справу Чалова заочно. Вісімнадцятого грудня суд розглядав питання щодо переходу до спеціального розгляду по суті. На засідання прийшли потерпілі Олександр, Галина, Тетяна і їхній адвокат Олексій Ясюнецький. 

Родини Олександра Чикмарьова та Галини Товкач сусідували в Бучі. Вони з початку повномасштабного вторгнення разом ховалися в підвалі, а 5 березня вирішили виїжджати з окупації.

Олександр їхав із дружиною та дітьми — хлопчиками 4 та 9 років. Галина їхала зі своїм чоловіком та свахою. Вікна їхніх авто не мали тонування, тож ззовні було видно, хто всередині. Родини зупинилися, побачивши російських військових. Але ті почали розстрілювати авто приблизно зі 150 метрів. Куля потрапила в акумулятор і машина загорілась. 

Дружина й діти Олександра загинули. Чоловік отримав важке поранення, йому ампутували ногу, тож тепер має протез. У другій автівці загинув чоловік Галини Товкач, жінки отримали поранення.

Родина Чикмарьових, яку російські військові розстріляли у Бучі. Фото: колаж МІПЛ

Слухання вчасно не почалося, тож потерпілі з адвокатом чекають. Вони переглядають документи, обговорюють, як довго триватиме процес. 

— Як вони моральну шкоду обраховуватимуть? — питає Олександр в адвоката про цивільний позов. — Як вони оцінять життя моїх дітей і дружини? Мені дихати важко. Як це можна обрахувати?

— Трагедію, яка сталась, з людської моральної точки неможливо обрахувати, — намагається заспокоїти його адвокат.

Врешті зʼясовується, що в обраному залі слухатимуть іншу справу. Тож усі переходять в інший. 

Збираються прокурорка, адвокат і потерпілі. Росіянина Чалова представляє адвокат Андрій Дьяченко від Центру безоплатної вторинної правової допомоги. 

До початку засідання секретарка питає у потерпілих, чи отримали вони памʼятки і хто є в залі. Всі мовчать, вона помітно дратується:

— Представник, ваші довірителі всі мовчать. Наче я не до них звертаюсь. Усі пам’ятки отримували? Можна це сказати, чи я сама з собою розмовляю?!

Потерпілі спокійно відповідають, що пам’ятки отримували. На цьому підготовку завершують. 

Колегія суддів заходить у залу, головуюча суддя Яна Шестопалова вибачається за затримку. Прокурорка зачитує клопотання про проведення спеціального судового розгляду, тобто без обвинуваченого. Три засідання без його участі вже відбулися.

Судове засідання в Ірпінському міському суді, де слухають справу проти Микити Чалова. Фото: Надія Чучвага

Чалова повідомляли про справу проти нього кількома способами. Повістки, як те передбачає закон, публікували в газеті “Урядовий кур’єр”. За спостереженнями МІПЛ, зазвичай цим у процесі обмежуються. І це формальний спосіб, адже навряд російські військові читають українську газету. Проте СБУ також встановила номер телефону Чалова, тож йому написали повідомлення з процесуальними рішеннями. Спершу вони мали позначку “прочитано”, але невдовзі Чалов заблокував номер — більше звʼязатися з ним не змогли. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими відповів, що в українському полоні Микита Чалов не перебуває.

Для початку головуюча суддя зазначила, що копії додатків “Урядового кур’єру” неможливо прочитати через формат, у якому їх долучили до справи. Відтак запитала, чи подавали адвокату обвинувальний акт російською мовою. Той відповів, що ні. 

Шестопалова звертається до прокурорки:

— Я просила надати документи, які підтверджують особу обвинуваченого. Ви просите суд вирішити питання по особі, щодо якої взагалі не надали жодного документу або документи спеціальних служб безпеки України, наприклад поліції, СБУ чи ГУР. Яким саме чином встановили особу, дату та місце народження особи, чи він взагалі військовослужбовець? Яким чином встановили його номер телефону? Ви ж не надаєте мені копію його паспорта. Яким чином ми ідентифікуємо обвинуваченого?

Прокурорка намагається пояснити:

— Документи подано колегою. Наразі я не маю інших документів. 

— Документи подано вами, — наполягає головуюча. — Я не знаю, про яку колегу ми говоримо. Вона була сьогодні в Ірпінському суді?

— На наступне засідання я додам матеріали, — зрештою погоджується прокурорка.

Обвинувачений Микита Чалов. Фото: Національна поліція України

Суддя запитала думку сторін щодо того, чи можна надати прокуратурі час для підготовки матеріалів й оголошення перерви у справі. Адвокат потерпілих Ясюнецький не заперечував проти перерви, але зазначив, що підстави неявки обвинуваченого очевидні. Він звернувся до суду, щоб подати цивільний позов. Суддя відповіла, що зробити це можна через канцелярію і в зсіданні цивільний позов не оголошували. 

Адвокат Чалова Андрій Дьяченко висловив свою позицію з приводу клопотання прокурора про спеціальний розгляд:

— Захист вважає, що документів, які надані до цього клопотання, а саме про оголошення особи в розшук та ухвала про застосування запобіжного заходу, недостатньо для прийняття обґрунтованого рішення про проведення спеціального судового розгляду. Немає фотографій, ми не бачимо, як він виглядає. 

Щодо оголошення перерви, то адвокат залишив це на розгляд суду. Особистого контакту чи конфіденційної розмови з клієнтом він не мав. Зрештою суд надав час прокуратурі для підготовки документів і відклав засідання до 29 січня.  

Потерпілі

Адвокат Олексій Ясюнецький — із Житомира. Він представляє потерпілих на волонтерських засадах. Каже, що має близько сотні справ щодо воєнних злочинів, які передали на розгляд у МКС завдяки його співпраці з акредитованим адвокатом Акілле Кампанья. Позов про цю справу — серед них. 

Він пояснює, чому вони з потерпілими вирішили діяти так:

— Росія коїть зло впродовж усієї своєї історії, але ніколи не було юридичної оцінки цим злочинам. Саме дії держави-агресора є первинними, тому що якби не Росія, жодний Чалов й інші російські військові тут би не були і жодних злочинів не вчиняли. 

Адвокат із потерпілими сподіваються, що суд задовольнить цивільні позови. Говорить переважно Ясюнецький, потерпілі ж ствердно кивають — мовляв, оцінити вартість життя не можна, але вони сподіваються на те, що Чалова засудять, якщо він до того доживе.

Адвокат Олексій Ясюнецький (ліворуч) разом із потерпілими. Фото: Надія Чучвага

Наразі потерпілі їздять на всі судові засідання. Олександр Чикмарьов каже:

— Щоразу ми витрачаємо свій час і гроші, їдемо з Бучі. Але найтяжче  — спогади, коли знову і знову чуємо це в суді. 

Адвокат додає:

— Я вважаю, що тут є зайвий формалізм, який гальмує розгляд справи. Люди переживають своє горе щоразу, коли вони приходять у суд. У нас буде підготовче засідання 29-го січня, хоча мало вже бути по суті.

Потерпілі кажуть, що налаштовані їздити й надалі на всі судові засідання.

— Це в наших інтересах. Ми готові їздити, чекати. У нас немає претензій, — говорить Олександр. 

Ясюнецький також вважає, що затримка — це технічний момент, для них це прийнятно. А далі висловлюється щодо клопотання:

— Стосовно клопотання прокурора про спеціальний розгляд за відсутності обвинуваченого. У суду виникли питання, чому прокурор не надав ідентифікацію особи. Але ж все це є в матеріалах кримінального провадження. Воно долучене. Думаю, суд безпідставно переніс засідання. Але це довга історія. І Олександр, і Галина, і Тетяна це знають. Їхня головна мотивація — справедливий вирок.

5 Коментарів
  • Який сенс витрачати час на цього упиря?! Тут без варіантів, тільки пожиттєво, але краще щоб здох в муках на зоні і якомога швидше, щоб не платити ще за його утримання з українського бюджету.

  • Якого ху,,,, того їб….на ще Україна надала тому гадоду захист
    Він немає права на захист

  • Допоки дочекаєшся того рішення, сто разів помреш. Не дивно, що часом люди беруть правосуддя в свої руки та вчиняють самосуд. Шкода, що цю суку не можна посадити на палю! Вічна та Світла пам’ять усім загиблим!

  • Чому цю потвору не розстрiляти такою?
    Чотири жития забрав, тварюка

  • Для таких 3,14 дорів міра покарання повинна бути лише одна – і навіть не розстріл, а чемно – до гілляки і з купою глядачів, наприклад на Хрещатику.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
У Києві судитимуть затриманого очільника окупаційної поліції Нової Каховки. І ще 101 справа наприкінці квітня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

19 Квітня 2025

Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
94% українських військовополонених, засуджених в РФ, звинувачують у тероризмі

Моніторинг незаконних судових справ щодо українських військовополонених, який веде Медійна ініціатива за права людини, демонструє, що окуповані суди засуджують бранців переважно за “вбивства”, у той час як суди в РФ виносять вироки щодо “тероризму”.

23 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
З початку квітня в Росії та на окупованих територіях затримали 7 і засудили 47 українців 

Щонайменше сімох цивільних українців затримали і 19 засудили за політичними статтями на окупованих територіях і в Росії у першій половині квітня. За той же час російські репресивні органи затримали 17 і засудили 30 росіян за нібито публічну підтримку або співпрацю зі спецслужбами України.

23 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Молися, зараз будемо розстрілювати: росіяни катували і тримали у ямі чиновника з Голої Пристані

Іван Мошенський працював у мерії Голої Пристані. Уже в перші дні великої війни російські війська окупували місто, однак міська рада продовжувала працювати. Все змінилося, коли окупанти призначили на посаду мера свого гауляйтера. Після чоло колеги Мошенського почали залишати місто. Чоловік розумів, що йому теж непогано було б виїхати, але власного транспорту для цього не мав. А за кілька місяців, у свято української Незалежності, росіяни викрали його.

22 Квітня 2025

Більше публікацій