Send Lette
Війна і правосуддя

В Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб: чому це важливо

В Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, куди вноситимуть дані про військових та цивільних, які зникли внаслідок бойових дій. У реєстрі буде інформація про місце та дату народження, сімейний стан, адресу, особливі прикмети людини, територію, на якій вона зникла, а також обставини та час зникнення. Крім того, реєстр міститиме дані, чи було рішення суду про визнання особи зниклою безвісти, а також інші відомості, які сприятимуть її пошуку. Реєстр розробило Міністерство внутрішніх справ спільно з Уповноваженим зі зниклих безвісти й іншими відомствами.

За словами координаторки груп родин полонених Медійної ініціативи за права людини Олени Бєлячкової, створення такого реєстру родичі зниклих безвісти добивалися віддавна. “Реєстр мав запрацювати ще багато років тому, враховуючи що зниклі особи почали з’являтися з 2014 року, коли почалися бойові дії”, — зазначає Бєлячкова. Вона переконана, що реєстр має спростити взаємодію держави з родинами зниклих безвісти.

“На підставі витягу з реєстру родичі можуть оформити пенсію, якщо в родині є люди, які були на утримання зниклої особи. Витяг з реєстру зниклих безвісти осіб — це документальне підтвердження того, що ця особа має статус зниклого, тож ті державні органи, які оформлюють пільги та гарантії членам сім’ї зниклих безвісти, за наявності цього витягу повинні надавати ці пільги та гарантії”, — розповідає координаторка груп родин полонених.

До реєстру потрапляють ті люди, про зникнення яких повідомлено поліцію. Як пояснює Олена Бєлячкова, відбувається це на підставі даних кримінальних проваджень щодо зниклих осіб. “Якщо щодо людини не подавали заяву до поліції (немає родичів чи вони не знали про те, що потрібно звернутися до МВС), то необхідно окремо подавати заяву про внесення особи до цього реєстру”, — пояснює Бєлячкова.  

За даними МВС,  внаслідок воєнних дій в Україні зниклими безвісти вважаються близько 23 тисяч осіб.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Підпал авто військових, страта військового і колишній полонений: 98 справ в українських судах наприкінці березня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

21 Березня 2025

Війна і правосуддя
Пенсіонер із Херсона, якого засудили за сприяння у воєнному злочині, оскаржує вирок

У Миколаївському апеляційному суді слухають скаргу 64-річного Григорія Драгуненка, пенсіонера з Херсона. Торік його засудили за пособництво російським військовим у катуванні цивільних мешканців на Миколаївщині. Суд першої інстанції присудив йому дев’ять років в’язниці за сприяння у воєнному злочині. Його захист просить про виправдання, мовляв, чоловік діяв під примусом. МІПЛ побувала на апеляційному засіданні, записала пояснення підсудного та розповідає, як триває слухання.

21 Березня 2025

Війна і правосуддя
“В армії священник потрібен більше, ніж автомат”: як у Черкасах судять митрополита УПЦ МП

У Черкасах триває судовий процес у справі Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії УПЦ МП. Його обвинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі та виправданні збройної агресії Росії. Сам митрополит провину заперечує і доводить, що справа проти нього політично мотивована.

19 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Підпал авто військових, страта військового і колишній полонений: 98 справ в українських судах наприкінці березня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

21 Березня 2025

Війна і правосуддя
Пенсіонер із Херсона, якого засудили за сприяння у воєнному злочині, оскаржує вирок

У Миколаївському апеляційному суді слухають скаргу 64-річного Григорія Драгуненка, пенсіонера з Херсона. Торік його засудили за пособництво російським військовим у катуванні цивільних мешканців на Миколаївщині. Суд першої інстанції присудив йому дев’ять років в’язниці за сприяння у воєнному злочині. Його захист просить про виправдання, мовляв, чоловік діяв під примусом. МІПЛ побувала на апеляційному засіданні, записала пояснення підсудного та розповідає, як триває слухання.

21 Березня 2025

Адвокація
Свавілля без кордонів: російські кати з Криму знущаються з українців на нових окупованих територіях

Українські правозахисники та міжнародні організації представили в ООН докази систематичних воєнних злочинів Росії. Захід “Катування та свавільне затримання як злочини проти людяності” відбувся 19 березня у Женеві в межах 58-ї сесії Ради ООН з прав людини.

20 Березня 2025

Більше публікацій