Send Lette
Війна і правосуддя

В Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб: чому це важливо

В Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, куди вноситимуть дані про військових та цивільних, які зникли внаслідок бойових дій. У реєстрі буде інформація про місце та дату народження, сімейний стан, адресу, особливі прикмети людини, територію, на якій вона зникла, а також обставини та час зникнення. Крім того, реєстр міститиме дані, чи було рішення суду про визнання особи зниклою безвісти, а також інші відомості, які сприятимуть її пошуку. Реєстр розробило Міністерство внутрішніх справ спільно з Уповноваженим зі зниклих безвісти й іншими відомствами.

За словами координаторки груп родин полонених Медійної ініціативи за права людини Олени Бєлячкової, створення такого реєстру родичі зниклих безвісти добивалися віддавна. “Реєстр мав запрацювати ще багато років тому, враховуючи що зниклі особи почали з’являтися з 2014 року, коли почалися бойові дії”, — зазначає Бєлячкова. Вона переконана, що реєстр має спростити взаємодію держави з родинами зниклих безвісти.

“На підставі витягу з реєстру родичі можуть оформити пенсію, якщо в родині є люди, які були на утримання зниклої особи. Витяг з реєстру зниклих безвісти осіб — це документальне підтвердження того, що ця особа має статус зниклого, тож ті державні органи, які оформлюють пільги та гарантії членам сім’ї зниклих безвісти, за наявності цього витягу повинні надавати ці пільги та гарантії”, — розповідає координаторка груп родин полонених.

До реєстру потрапляють ті люди, про зникнення яких повідомлено поліцію. Як пояснює Олена Бєлячкова, відбувається це на підставі даних кримінальних проваджень щодо зниклих осіб. “Якщо щодо людини не подавали заяву до поліції (немає родичів чи вони не знали про те, що потрібно звернутися до МВС), то необхідно окремо подавати заяву про внесення особи до цього реєстру”, — пояснює Бєлячкова.  

За даними МВС,  внаслідок воєнних дій в Україні зниклими безвісти вважаються близько 23 тисяч осіб.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій