Send Lette
Війна і правосуддя

В Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб: чому це важливо

В Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, куди вноситимуть дані про військових та цивільних, які зникли внаслідок бойових дій. У реєстрі буде інформація про місце та дату народження, сімейний стан, адресу, особливі прикмети людини, територію, на якій вона зникла, а також обставини та час зникнення. Крім того, реєстр міститиме дані, чи було рішення суду про визнання особи зниклою безвісти, а також інші відомості, які сприятимуть її пошуку. Реєстр розробило Міністерство внутрішніх справ спільно з Уповноваженим зі зниклих безвісти й іншими відомствами.

За словами координаторки груп родин полонених Медійної ініціативи за права людини Олени Бєлячкової, створення такого реєстру родичі зниклих безвісти добивалися віддавна. “Реєстр мав запрацювати ще багато років тому, враховуючи що зниклі особи почали з’являтися з 2014 року, коли почалися бойові дії”, — зазначає Бєлячкова. Вона переконана, що реєстр має спростити взаємодію держави з родинами зниклих безвісти.

“На підставі витягу з реєстру родичі можуть оформити пенсію, якщо в родині є люди, які були на утримання зниклої особи. Витяг з реєстру зниклих безвісти осіб — це документальне підтвердження того, що ця особа має статус зниклого, тож ті державні органи, які оформлюють пільги та гарантії членам сім’ї зниклих безвісти, за наявності цього витягу повинні надавати ці пільги та гарантії”, — розповідає координаторка груп родин полонених.

До реєстру потрапляють ті люди, про зникнення яких повідомлено поліцію. Як пояснює Олена Бєлячкова, відбувається це на підставі даних кримінальних проваджень щодо зниклих осіб. “Якщо щодо людини не подавали заяву до поліції (немає родичів чи вони не знали про те, що потрібно звернутися до МВС), то необхідно окремо подавати заяву про внесення особи до цього реєстру”, — пояснює Бєлячкова.  

За даними МВС,  внаслідок воєнних дій в Україні зниклими безвісти вважаються близько 23 тисяч осіб.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Вербування мера Очакова, шпигунство, коханий із “ДНР”: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

4 Жовтня 2024

Війна і правосуддя
Полонений росіянин, наведення на нагородження військових і “Мотор Січ”: 59 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

30 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Обстріл Грози, вербування мера Очакова і шпигунство для Китаю: 67 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

20 Вересня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Вербування мера Очакова, шпигунство, коханий із “ДНР”: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

4 Жовтня 2024

Насильницькі зникнення
Мешканка Мелітополя, яку разом з чоловіком викрали окупанти, померла в російському ув’язненні

Мелітополь — одне з тих українських міст, яке Росія захопила в перші ж дні повномасштабного вторгнення. Росіяни відразу почали вдиратися до будинків, викрадати цивільних, залякувати їх і придушувати спротив окупантам. Серед тих, кого забрали, подружжя Тетяни й Олега Плачкових.

4 Жовтня 2024

Аналітика
Росія має відповісти за злочини проти людяності: у Варшаві презентували нове розслідування

Під час щорічної правозахисної конференції ОБСЄ у столиці Польщі МІПЛ презентувала масштабне розслідування про те, як Росія переслідує українців. Це вже друга його частина. У ній не лише детально описано злочини, скоєні російськими військовими у Київській, Чернігівській і Сумській областях, але й зафіксовано місця утримання українців, шляхи вивезення їх в Росію, названо імена і військові підрозділи, причетні до цих злочинів.

3 Жовтня 2024

Більше публікацій