В Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб: чому це важливо
В Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, куди вноситимуть дані про військових та цивільних, які зникли внаслідок бойових дій. У реєстрі буде інформація про місце та дату народження, сімейний стан, адресу, особливі прикмети людини, територію, на якій вона зникла, а також обставини та час зникнення. Крім того, реєстр міститиме дані, чи було рішення суду про визнання особи зниклою безвісти, а також інші відомості, які сприятимуть її пошуку. Реєстр розробило Міністерство внутрішніх справ спільно з Уповноваженим зі зниклих безвісти й іншими відомствами.
За словами координаторки груп родин полонених Медійної ініціативи за права людини Олени Бєлячкової, створення такого реєстру родичі зниклих безвісти добивалися віддавна. “Реєстр мав запрацювати ще багато років тому, враховуючи що зниклі особи почали з’являтися з 2014 року, коли почалися бойові дії”, — зазначає Бєлячкова. Вона переконана, що реєстр має спростити взаємодію держави з родинами зниклих безвісти.
“На підставі витягу з реєстру родичі можуть оформити пенсію, якщо в родині є люди, які були на утримання зниклої особи. Витяг з реєстру зниклих безвісти осіб — це документальне підтвердження того, що ця особа має статус зниклого, тож ті державні органи, які оформлюють пільги та гарантії членам сім’ї зниклих безвісти, за наявності цього витягу повинні надавати ці пільги та гарантії”, — розповідає координаторка груп родин полонених.
До реєстру потрапляють ті люди, про зникнення яких повідомлено поліцію. Як пояснює Олена Бєлячкова, відбувається це на підставі даних кримінальних проваджень щодо зниклих осіб. “Якщо щодо людини не подавали заяву до поліції (немає родичів чи вони не знали про те, що потрібно звернутися до МВС), то необхідно окремо подавати заяву про внесення особи до цього реєстру”, — пояснює Бєлячкова.
За даними МВС, внаслідок воєнних дій в Україні зниклими безвісти вважаються близько 23 тисяч осіб.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.
