В Україні запустили Експертну мережу Кримської платформи. Якими є її пріоритети з точки зору прав людини?

У п’ятницю, 6 серпня, у Києві відбувся Форум Експертної Мережі Кримської Платформи. Це об’єднання експертів та дослідників, які працюють із темою Криму, напрацьовують аналітичні матеріали та просувають їх на національному та міжнародному рівні, займаються адвокацією. Заснування Мережі фактично відбувається паралельно із запуском Кримської платформу на урядовому рівні. Нагадаємо, що 23 серпня в Києві відбудеться міжнародний Саміт Кримської Платформи високого рівня, який збере представників щонайменше трьох десятків держав.

На Форумі виступили як представники держави – Міністерства закордонних справ України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, так і експерти з різних тематичних груп Експертної мережі Кримської платформи, які вже були сформовані в рамках початкового етапу діяльності Мережі. Тематичні групи працюватимуть над темами прав людини та міжнародного гуманітарного права, питаннями безпеки, санкцій, гуманітарної політики тощо. 

 Медійна ініціатива за права людини в особі співкоординаторки Марії Томак бере участь у групі щодо прав людини та міжнародного гуманітарного права. 

 Вона разом із колегою, яка представляла громадську організацію Крим SOS, Ольгою Куришко виступила на Форумі в рамках однієї з експертних панелей, де розповіла про пріоритети роботи групи як на рівні національному, так і міжнародному рівні.

 Публікуємо текст виступу співкоординаторки МІПЛ.

 «Хочу нас усіх привітати з цим стартом. Маю на увазі не лише Форум, а й загалом Кримську Платформу. І хочу подякувати всім тим, завдяки кому це стало можливим. Це і колеги з неурядового сектору, але передусім це урядові структури: МЗС, Представництво президента України в АР Крим, Офіс Президента. Я вважаю, що це важливо визнавати. Ми часто критикуємо, але важливо також дякувати – коли є за що. І з нервової реакції Російської Федерації і спроб саботувати цю ініцітиаву – Кримську Платформу – ми розуміємо – наскільки вона важлива. 

 На мій погляд, правозахисна спільнота була, можливо, чи не найбільш активна серед неурядового сектору протягом усіх цих років в контексті саме теми Криму, тому що саме в Криму Україна вперше стикнулася з такими масштабними порушеннями прав людини, які спричинені російською агресією. Тому ця увага органічна і невипадкова. Йдеться не лише про аналітику, якої було вироблено тонни,  а йдеться, передусім, про збір доказів та подання цих доказів, часто в співпраці з правоохоронними органами, Офісом Генерального прокурора, до міжнародних судових інстанцій – до Міжнародного кримінального суду, Європейського суду і захисту прав людини, тощо. Це підвалина для подальшого притягнення до відповідальності  тих осіб, які причетні яік до окупації Криму як незаконного акту, так і до злочинів проти людяності, які відбуваються зараз на території окупованого півострова. 

І в цьому контексті робота нашої підгрупи є важлива в кількох аспектах:

 Ми розуміємо, що збір доказів та документування було б неможливим без людей, які залишаються в Криму. Їх варто згадати, не буду їх перераховувати з міркувань безпеки, хоча вони й не ховаються. Це люди, які досі перебувають в Криму, це активісти, які документують порушення прав людини, оприлюднюють ці факти, наражаючи себе на небезпеку. І в контексті роботи нашої підгрупи одним з ключових завдань залишається підтримка цих людей, утримання зв’язку з полем.

З іншого боку, нам важливо виходити на новий рівень з точки зору міжнародного спілкування з нашими колегами-експертами. Дуже було багато контактів з урядами та міжнародними організаціями в усіх експертів, які тут представлені. Але ми недостатньо комунікували з експертною спільнотою, через це, як наслідок активної дезінформаційної кампанії з боку РФ, поширено багато міфів та хибних наративів про Крим. Часто люди просто уникають того, щоб давати якісь визначення щодо статусу Криму. Хоча ці визначення вже дані Генасамблеєю ООН і Офісом Прокурора МКС, і Європейським судом з прав людини, який де факто визнав окупацію Криму. Тому один з ключових напрямків нашої роботи – це спілкування з нашими закордонними колегами. 

Займаючись аналітичною та адвокаційною роботою, продовжуючи збір матеріалів для міжнародних судових інстанцій, ми розуміємо, що наші зусилля  будуть спрямовані у декількох напрямках – це робота з українським урядом, для якого в нас також є рекомендації, і з міжнародною спільнотою. 

 Хочу озвучити тут кілька ключових моментів. 

 Що стосується роботи з українським урядом – ми для себе бачимо такі пріоритети:

•       Захист прав осіб, які постраждали від окупації – а саме ухвалення закону про правовий та соціальний захист політв’язнів та заручників у Криму та на Донбасі, який досі не ухвалений.
•       Системний моніторинг і документування фактів порушень прав людини. Це вже здійснюється і це варто підтримувати і надалі.
•       Надання правової допомоги жертвам порушень прав людини.
•       Розслідування фактів міжнародних злочинів, що вчиняються на території Криму, передача матеріалів до міжнародних судових і квазісудових інстанцій.
•       Санкції, пов’язані із порушенням прав людини. Є ряд можливостей з точки зору законодавства і в США, і в Канаді, і в ЄС, і в Британії. Важливою є не лише позиція цих країн, а й наша активність у наданні відповідних матеріалів щодо порушень прав людини і щодо тих, хто до них причетний. Тут важлива робота уряду України. Це, безперечно, ж відповідальність України, в тому числі, й неурядового сектору. 

Пріоритетні напрямки, за якими ми працюватимемо з міжнародною спільнотою:

• Розробка і запровадження оперативного та скоординованого реагування на серйозні порушення прав людини в Криму. Наприклад, у вигляді синхронізованих заяв або запровадження санкцій (ми бачио це на прикладі порушення прав людини в Сіндзяні та нещодавно запроваджених синхронізованих санкцій). Ми бачимо, коли є така реакція, то є позитивний ефект, принаймні, у вигляді послаблення жорстких умов тримання людини, надання медичної допомоги тощо. 
• Санкції за порушення прав людини, про що вже говорила вище. Ми розуміємо, що це питання політичної волі і заохочуємо уряди країн, де є можливість запроваджувати санкції у зв’язку із порушенням прав людини, робити це.
• Є ще одна важлива рекомендація. Ми бачимо зараз серію вироків у Чехії щодо бойовиків ОРДЛО, в тому числі, із застосуванням універсальної юрисдикції. Був засуджений громадянин Білорусі, наприклад. Ми бачимо, як універсальна юрисдикція застосовується Німеччиною у зв’язку із подіями в Сирії. Притягаються до відповідальності особи, що вчиняли воєнні злочини, злочин проти людяності. І це питання також політичної волі, не лише правове. І ми будемо просувати те, щоб особи, які причетні до факту окупації і до скоєння злочинів проти людяності на території Криму, отримували свої вироки, хоча це складний механізм, ми розуміємо.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Громадянське суспільство задля розвитку  демократії та прав людини в Україні”, що реалізується ГО “Медійна ініціатива за права людини” за підтримки МЗС Данії і Програми розвитку ООН (ПРООН; United Nations Development Programme).