В Україні завдяки ДНК опізнали тіла ще трьох українців, вбитих в Росії
Сергій Дєдовський із Чернігівщини, Андрій Пащенко та Сергій Шевцов із Київщини — цивільні, яких у 2022 року викрали і вивезли в Росію. Живими звіти вони не повернулися. Їхню особу встановили завдяки ДНК-експертизі.
Сергій Дєдовський
Сергій Дєдовський мешкав у селищі Кам’янська Слобода на Чернігівщині поблизу кордону з Росією, займався сільським господарством. Коли РФ розпочала повномасштабну війну проти України, чоловік опинився в окупації, а вже 23 березня до нього додому вдерлися росіяни, обшукали житло, забрали документи і викрали самого Сергія. Щойно українські війська деокупували Чернігівщину, сестра Дєдовського Любов звернулася до правоохоронців із заявою про зникнення брата. За пів року Росія підтвердила МКЧХ, що Сергій у неї, проте місце утримання не повідомила. Лише взимку 2023-го звільнений з полону цивільний розповів, що росіяни тримали його з Сергієм у СІЗО в Рязанській області. Ще за рік Любов дізналася, що спершу брат був у Ряжську, а тоді його вивезли до Мордовії. Там росіяни тримали цивільних і військовополонених українців разом, майже не годували, до військових ставились особливо жорстоко.
Сергій Дєдовський в російській неволі. Фото з російських телеграм-пабліків
Незабаром, у квітні 2024-го, Любові зателефонували з моргу в Полтаві та повідомили страшну звістку: під час чергового обміну з Мордовії повернули тіло Сергія.
— Тіло повернули в жіночому светрі рожевого кольору — спаленому, розірваному. Штани камуфляжні, фуфайка камуфляжна. Мабуть, у чому був, у тому й повернули, — розповідає Любов.
За документами, чоловік помер 15 лютого від проблем із серцем. Утім Дєдовська наголошує: 2022 року вона бачила фото брата в російському телеграм-каналі: на його шиї виднівся червоний слід, наче від удушення.
Андрій Пащенко
Андрій Пащенко — будівельник із Димера Київської області. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, він відправив рідних за кордон, а сам відмовився кидати домівку, залишився в окупації. Захопивши Димер та інші населені пункти Київщини, росіяни масово викрадали місцевих. Декого тримали в катівнях неподалік, а декого вивозили в РФ. Не оминули вони й родину Пащенків. Спершу, 5 березня 2022 року, викрали Василя Волохіна, чоловіка сестри Андрія. За словами свідків, його забрали на повороті до Глібівки. Росіяни стверджували, що Василь і Андрій — корегувальники.
Викрадений росіянами з Димера Андрій Пащенко
Згодом, 29 березня, загарбники прийшли до Пащенка. Житло обшукали, а Андрія та ще одного його брата — Олега Черненка — викрали. Їх вивезли в поле, побили, зламали ноги. Згодом кілька діб тримали в ямі в окупованій Катюжанці на Київщині.
— Яма десь метри два з половиною завглибшки. Нас було четверо. На другий день стало вже 16 людей, — згадує Олег.
Росіяни не давали бранцям ні їсти, ні пити. У туалет доводилося ходити в цій же ямі, температура повітря сягала 0 °C, чоловіки були в легкому одязі. За кілька днів Черненка та ще кількох цивільних відвезли в хату під Катюжанкою, де зачинили і наказали не виходити до ранку. Їм повідомили, що приміщення нібито-то заміноване. Згодом їх відпустили. Решту цивільних, зокрема Волохіна та Пащенка, вивезли в РФ.
Олег Черненк (ліворуч) та документаторка МІПЛ біля ями, в якій росіяни тримали викрадених братів. Яма знаходиться в лісі, де російські військові нарили окопи і облаштували свої позиції. Фото: Віктор Ковальчук
У серпні 2022-го від чоловіків надійшли листи з СІЗО Новозибкова Брянської області. Згодом стало відомо, що звідти Василя перевезли у СІЗО в Тульській області, а про Андрія не було жодних звісток майже два роки. У квітні 2024-го українські правоохоронці викликали Софію здати повторний тест на ДНК — виявили збіг із тілом, яке ще 2023 року повернули з Новозибкова. “Дата смерті — 09.10.2022. Причина смерті невідома, смерть у полоні”, — йдеться в документах.
— Він у нас справедливість любив, тому, можливо, і закатували, — припускає Софія Пащенко.
Достеменної причини загибелі Андрія рідні не знають: від тіла лишилися самі кістки, провести додаткову експертизу, аби з’ясувати, чи катували чоловіка в Росії, неможливо.
Сергій Шевцов
Сергій Шевцов мешкав у Гостомелі на Київщині, встановлював котли. Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії чоловік потрапив у лікарню з переломом ноги, його прооперували. 24 лютого 2022-го всіх пацієнтів виписали додому. Через травму Сергій не міг евакуюватися, залишився з мамою в Гостомелі. З перших днів окупації росіяни розміщували свою військову техніку поміж житлових будинків. Також вони вдиралися до осель, декого виселяли, займали квартири. У під’їзді Шевцових росіяни залишили вартового, який нікого не випускав і не впускав.
— Вони вдердился до нас. Телефонів не побили, але наказали вийняти сім-картки. Ми віддали, бо росіянин намагався їх зламати, — згадує Клавдія Шевцова.
Згодом окупанти неодноразово погрожували Сергію розстрілом за негативне ставлення до них.
Викрадений на Київщині Сергій Шевцов
Оскільки через повномасштабне вторгнення РФ чоловіка передчасно виписали з лікарні, йому довелося самостійно знімати собі шви. Рани гноїлися, росіяни дали Шевцову ліки, але ситуація погіршувалася. Разом із мамою вони вирушили до ЖК “Ягода”, де стояли росіяни.
— Я прийшла й кажу: “Розстріляйте або зробіть щось, тому що сину відріжуть ногу”, — говорить Клавдія.
Росіяни обробили чоловіку рани та відпустили додому, а 22 березня 2022-го він вийшов із квартири і більше не повернувся. Впродовж двох тижнів жінка шукала сина, аж поки одна з мешканок ЖК “Ягода” розповіла, що бачила, як чоловіка з перебинтованою ногою й у куртці, схожій на ту, що носив Шевцов, росіяни вивезли на танку.
Після деокупації Гостомеля до рідних Сергія приїхала поліція, взяла його особисті речі для забору зразків ДНК. У середині 2024 року стало відомо, що кілька місяців тому, у грудні 2023-го, тіло Сергія повернули під час обміну. Експерти встановили, що він помер від удару в груди. На тілі була російська бирка з датою смерті: 23 березня 2022-го, тобто Сергія не стало наступного ж дня після викрадення. Лише тепер рідні Шевцова змогли з ним попрощатися. Хто з росіян викрав і де незаконно утримували Сергія, невідомо. Нині його родина намагається зʼясувати подробиці вбивства.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
