Send Lette
Насильницькі зникнення

Важливо посилити комунікацію між родинами заручників ОРДЛО, об’єднаним центром при СБУ та представниками від України у Мінську

Координаторки Медійної ініціативи за права людини Марія Томак та Тетяна Катриченко долучилася до засідання робочої групи в Офісі президента України щодо захисту прав осіб, яких незаконно утримують на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму, а також у Російській Федерації.

Зокрема, учасники обговорили законодавчі ініціативи, які посилюють соціальний та правовий захист військовополонених і цивільних заручників ОРДЛО. Марія Томак наголосила на необхідності ухвалення президентського законопроєкту N6104 “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей”, який 27 вересня 2021 року внесений як невідкладний на розгляд Верховної Ради. “Важливо, аби документ був підтриманий широким колом народних депутатів, не лише однієї парламентської фракції. Якщо робоча група може підтримати законопроєкт зі свого боку, це буде справді корисно”, – сказала Томак.

Тетяна Катриченко зазначила, як важливо посилити механізми комунікації між родинами політв’язнів та представниками спеціального Об’єднаного центру при СБУ для розшуку та звільнення незаконно затриманих на території ОРДЛО та іншими представниками від України у ТКГ у Мінську. “Родичі у регіонах, а надто на окупованих територіях, часто не мають можливості зустрітися з представниками гуманітарної підгрупи від України у мінській ТКГ, а отже не розуміють, як відбувається процес перемовин про звільнення їх рідних”, – окреслила проблему Катриченко. МІПЛ запропонувала організовувати відповідні регулярні зустрічі в онлайн-форматі, приміром, на платформі Офісу президента України. “Окрім того, важливо подумати, яким чином розповсюджувати інформацію про те, що робити громадянам у разі потрапляння рідної людини у заручники – до кого звертатися, які заяви готувати”, – сказала Катриченко.

Засідання робочої групи відбулося з ініціативи уповноваженої Президента України з питань забезпечення прав захисників України Альони Вербицької. Окрім представників громадських організацій, на неї були запрошені представники секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Служби безпеки України, Національної поліції України.

У майбутньому зустрічі робочої групи мають стати регулярними. Щоправда, яким буде механізм реалізації ідей, які звучать у рамках цих засідань, наразі незрозуміло.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
До України повернули десятьох цивільних українців, затриманих на ТОТ: хто вони та за що опинилися за ґратами окупантів

Ввечері 28 червня стало відомо, що до України повернули 10 цивільних українців. Дехто із них чекав на звільнення понад шість років. Медійна ініціатива за права людини розповідає історії їхнього затримання та увʼязнення. 

1 Липня 2024

Росія застосовує нову практику переслідування українців в окупації. Тепер їх не завжди одразу везуть на підвал, а спершу бʼють вдома

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у березні 2024 року опублікувала звіт про російську окупацію. У ньому сказано, що люди, які живуть в окупації, стикаються із постійною загрозою насильства, затримання і незаконного покарання. МІПЛ задокументувала нові свідчення потерпілих в окупації.

28 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Більше публікацій