Вчительку фізики з Горлівки НАТАЛІЮ ШИЛО назвали шпигункою в ОРДЛО за її проукраїнську позицію
• 19 Січня 2022
0
233
2 хвилини читання
5 липня 2021 року жителька окупованої Горлівки Наталія Шило прямувала з Києва до своєї мами у Горлівку. Оскільки пункти пропуску на лінії розмежування не функціонують, жінка сіла в автобус, який прямував через територію РФ, а далі – неконтрольовану ділянку україно-російського кордону. Підстава поїхати в ОРДЛО була важлива. За словами дочки Наталії Ірини, мама мала побачити бабусю, у якої раптово погіршився стан здоров’я, вона потребувала термінової операції. До того крайній раз у Горлівці жінка була два роки тому. Ане на цей раз не доїхала – Наталію Шило представники незаконних збройних формувань попросили вийти з автобуса, той далі поїхав без неї.
Про все це дочка дізналась згодом: «Мама зателефонувала, коли під’їжджала до кордону, сказала, що проходять останній блокпост, коли буде у Донецьку, зателефонує. Минуло дві години, а дзвінка не було. Я сильно нервувала, тому зателефонувала диспетчеру автобусної компанії – мені пообіцяли з’ясувати, що сталося. Майже одразу подзвонила директорка фірми і повідомила, що після перевірки документів маму попросили залишити автобус разом з речами. Від почутого я ледь не знепритомніла. Було дуже страшно».
Тим часом у Горлівці на Наталію чекала мати. Коли ж вона не з’явилась ані ввечері, ані наступного ранку, літня жінка поїхала до так званої поліції – писати заяву про зникнення людини. Того ж дня бабусі Ірини зателефонувала невідома особа – повідомив, Наталія затримана, обставини з’ясовуються. Як виявилося, затримали Шило представники так званого міністерства безпеки, адже запідозрили у шпигунстві. «Я вирішила особисто подзвонити тому працівнику «міністерства», – згадує Ірина. – Він повідомив – це адмінзатримання, після маму відпустять. Я не чекала, звернулась у приймальню так званої уповноваженої – сказали, за 30 діб відпустять».
Але Наталію Шило не відпустили. Спочатку її утримували в ізоляторі тимчасового тримання, потім перевели до СІЗО у Донецьку. Саме там жінка перебуває досі. Півроку Наталія не має зв’язку з рідними, про її стан дізнаються від адвоката. Він також передає передачі.
Ірина Шило говорить, що після початку окупації її мама не змогла жити у Горлівці, поїхала до Харкова, де дочка навчалась у Харківському національному університеті імені Василя Каразіна.
«Коли 29 грудня 2014-го вона приїхала з Горлівки, і я її побачила, не впізнала: вона дуже сильно постаріла, посивіла, на обличчі був відчай, страх і смуток, вона вся тремтіла, була напружена», – говорить Ірина.
Спочатку Наталія Шило жила у дочки у кімнаті гуртожитку – не було, де зупинитися, а вже від початку січня 2015 року почала винаймати окрему кімнату.
До окупації Наталія працювала в школі Горлівки – викладала фізику, математику та астрономію, ще раніше, інформатику в технікумі. З переїздом до Харкова, працювала у школі викладачем фізики. Вже в січні 2018 року вона стала лауреатом конкурсу «Вчитель року» у номінації «Фізика», – продовжує Ірина. У серпні 2020-го Наталія переїхала до Києва, де почала працювати викладачем у спеціалізованій школі №120.
«Моя мама дуже відповідальний громадянин України з чіткою проукраїнською позицією, яка завжди була вірна своїм переконанням. Для неї це було дуже важливо: мир, цілісність, єдність. Вона, пацифіст, дуже хотіла миру. Новини та зведення бойових дій її травмували. Вона не захотіла жити у тій системі, яку нав’язала так звана нова влада «ДНР». І не приховувала це. При затриманні у мами вилучили телефон з відкритою сторінкою у фейсбуці, на якій вона робила дописи про ситуацію у країні, про любов до України. Невже таким чином можна комусь заподіяти зло?! Невже за те, що ти – громадянин України, можна позбавити людину свободи?», – продовжує Ірина.
Нещодавно бойовики оприлюднили відео з «допитом» Наталії Шило. На ньому вона говорить, що не вважає себе шпигункою, а свої вчинки пояснює так: «Мені було боляче, що всі зрадили Україну».
Про заручників представників НЗФ на Донбасі говоримо і пишемо за підтримки програми USAID Ukraine – USAID Україна “Права людини в дії”.
