Send Lette
Насильницькі зникнення

Вчительку фізики з Горлівки НАТАЛІЮ ШИЛО назвали шпигункою в ОРДЛО за її проукраїнську позицію

5 липня 2021 року жителька окупованої Горлівки Наталія Шило прямувала з Києва до своєї мами у Горлівку. Оскільки пункти пропуску на лінії розмежування не функціонують, жінка сіла в автобус, який прямував через територію РФ, а далі – неконтрольовану ділянку україно-російського кордону. Підстава поїхати в ОРДЛО була важлива. За словами дочки Наталії Ірини, мама мала побачити бабусю, у якої раптово погіршився стан здоров’я, вона потребувала термінової операції. До того крайній раз у Горлівці жінка була два роки тому. Ане на цей раз не доїхала – Наталію Шило представники незаконних збройних формувань попросили вийти з автобуса, той далі поїхав без неї.
Про все це дочка дізналась згодом: «Мама зателефонувала, коли під’їжджала до кордону, сказала, що проходять останній блокпост, коли буде у Донецьку, зателефонує. Минуло дві години, а дзвінка не було. Я сильно нервувала, тому зателефонувала диспетчеру автобусної компанії – мені пообіцяли з’ясувати, що сталося. Майже одразу подзвонила директорка фірми і повідомила, що після перевірки документів маму попросили залишити автобус разом з речами. Від почутого я ледь не знепритомніла. Було дуже страшно».
Тим часом у Горлівці на Наталію чекала мати. Коли ж вона не з’явилась ані ввечері, ані наступного ранку, літня жінка поїхала до так званої поліції – писати заяву про зникнення людини. Того ж дня бабусі Ірини зателефонувала невідома особа – повідомив, Наталія затримана, обставини з’ясовуються. Як виявилося, затримали Шило представники так званого міністерства безпеки, адже запідозрили у шпигунстві. «Я вирішила особисто подзвонити тому працівнику «міністерства», – згадує Ірина. – Він повідомив – це адмінзатримання, після маму відпустять. Я не чекала, звернулась у приймальню так званої уповноваженої – сказали, за 30 діб відпустять».
Але Наталію Шило не відпустили. Спочатку її утримували в ізоляторі тимчасового тримання, потім перевели до СІЗО у Донецьку. Саме там жінка перебуває досі. Півроку Наталія не має зв’язку з рідними, про її стан дізнаються від адвоката. Він також передає передачі.
Ірина Шило говорить, що після початку окупації її мама не змогла жити у Горлівці, поїхала до Харкова, де дочка навчалась у Харківському національному університеті імені Василя Каразіна.
«Коли 29 грудня 2014-го вона приїхала з Горлівки, і я її побачила, не впізнала: вона дуже сильно постаріла, посивіла, на обличчі був відчай, страх і смуток, вона вся тремтіла, була напружена», – говорить Ірина.
Спочатку Наталія Шило жила у дочки у кімнаті гуртожитку – не було, де зупинитися, а вже від початку січня 2015 року почала винаймати окрему кімнату.
До окупації Наталія працювала в школі Горлівки – викладала фізику, математику та астрономію, ще раніше, інформатику в технікумі. З переїздом до Харкова, працювала у школі викладачем фізики. Вже в січні 2018 року вона стала лауреатом конкурсу «Вчитель року» у номінації «Фізика», – продовжує Ірина. У серпні 2020-го Наталія переїхала до Києва, де почала працювати викладачем у спеціалізованій школі №120.
«Моя мама дуже відповідальний громадянин України з чіткою проукраїнською позицією, яка завжди була вірна своїм переконанням. Для неї це було дуже важливо: мир, цілісність, єдність. Вона, пацифіст, дуже хотіла миру. Новини та зведення бойових дій її травмували. Вона не захотіла жити у тій системі, яку нав’язала так звана нова влада «ДНР». І не приховувала це. При затриманні у мами вилучили телефон з відкритою сторінкою у фейсбуці, на якій вона робила дописи про ситуацію у країні, про любов до України. Невже таким чином можна комусь заподіяти зло?! Невже за те, що ти – громадянин України, можна позбавити людину свободи?», – продовжує Ірина.
Нещодавно бойовики оприлюднили відео з «допитом» Наталії Шило. На ньому вона говорить, що не вважає себе шпигункою, а свої вчинки пояснює так: «Мені було боляче, що всі зрадили Україну».
Про заручників представників НЗФ на Донбасі говоримо і пишемо за підтримки програми USAID Ukraine – USAID Україна “Права людини в дії”.
0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
До України повернули десятьох цивільних українців, затриманих на ТОТ: хто вони та за що опинилися за ґратами окупантів

Ввечері 28 червня стало відомо, що до України повернули 10 цивільних українців. Дехто із них чекав на звільнення понад шість років. Медійна ініціатива за права людини розповідає історії їхнього затримання та увʼязнення. 

1 Липня 2024

Росія застосовує нову практику переслідування українців в окупації. Тепер їх не завжди одразу везуть на підвал, а спершу бʼють вдома

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у березні 2024 року опублікувала звіт про російську окупацію. У ньому сказано, що люди, які живуть в окупації, стикаються із постійною загрозою насильства, затримання і незаконного покарання. МІПЛ задокументувала нові свідчення потерпілих в окупації.

28 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Більше публікацій