Send Lette
Адвокація

Верховна Рада пропонує нові правила визнання зниклих безвісти військових померлими

У ВР зареєстрували законопроєкт № 12451, яким хочуть змінити правила визнання зниклих безвісти військових померлими. Документ уточнює строки, з якого часу родина має право звернутися до суду, не чекаючи на завершення війни.

Родини українських військових, які зникли безвісти під час війни, нерідко опиняються в ситуації, коли є докази або свідчення побратимів про загибель армійця, але його тіло неможливо евакуювати з поля бою. У такому випадку постає важливе юридичне питання: коли саме родина має звернутися до суду, аби той визнав людину померлою?

Наразі згідно з ч. 2 ст. 46 Цивільного кодексу України, особа, яка зникла безвісти внаслідок війни або збройного конфлікту, визнається судом померлою:

  • за два роки після закінчення воєнних дій, або
  • раніше за рішенням суду, але не менше ніж за шість місяців.

Утім на практиці виникає запитання: від якої саме дати мають рахувати ці шість місяців? Від дня ймовірної загибелі? Від закінчення бойових дій у конкретному районі? Чи від завершення війни в цілому?

Ця невизначеність створює перешкоди для родин. Часто вони не знають, чи мають уже право подати заяву до суду, а також стикаються з різним тлумаченням цієї норми в судах.

Важливі роз’яснення Верховного Суду

У грудні 2024 року Верховний Суд розглянув справу № 755/11021/22, у якій частково розвʼязав цю проблему:

  • шестимісячний строк може обраховуватися від завершення активних бойових дій у конкретній місцевості, а не від моменту закінчення війни загалом;
  • цей строк не прив’язаний до оголошення завершення воєнного стану або офіційного припинення збройного конфлікту.

Водночас таке рішення суду не враховує нюанси. Наприклад, що робити родині, якщо військовий зник на території, де бойові дії вже не ведуться, але тіло все ще неможливо евакуювати чи ідентифікувати?

Такі ситуації залишаються неврегульованими, тож родини змушені покладатися на суб’єктивне тлумачення суду.

Що змінить законопроєкт № 12451

Аби усунути правову невизначеність, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 12451. Його мета — чітко визначити, коли саме починається відлік шестимісячного строку, необхідного для того, щоб звернутися до суду із заявою про визнання особи померлою.

Законопроєкт пропонує встановити, що суд може визнати особу померлою не раніше ніж за шість місяців від моменту настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загиблою.

Тобто точкою відліку буде не кінець війни і не формальне припинення бойових дій, а конкретний факт або подія: обстріл, вибух, зникнення під час бою тощо — якщо є підтвердження.

Водночас законопроєкт не скасовує чинну норму про два роки після завершення воєнних дій. Він лише деталізує і конкретизує шість місяців, щоб родини чітко розуміли, коли мають право звернутися до суду.

Чому ці зміни важливі?

  • Родини зниклих безвісти отримають чітке визначення, коли саме вони можуть подати заяву.
  • Судова практика стане однорідною і не залежатиме від тлумачення кожного окремого суду.
  • Це дозволить зменшити психологічне та правове навантаження на родини, які роками залишаються у стані невизначеності.

Ця публікація стала можливою завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МКЗБ) коштом уряду Канади. Думки, висловлені в цій публікації, є думками авторів і не повинні приписуватися Міжнародній комісії з питань зниклих безвісти осіб (МКЗБ), її донорам або державам-учасницям.

Головне зображення: Акція родин зниклих безвісти. Джерело: Східний Варіант

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Підтримка родин полонених і фіксація наслідків катувань. У Києві міркують про підтримку постраждалих від РФ

26 червня у світі відзначають Міжнародний день на підтримку жертв катувань. За ініціативи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Києві в цей день відбулась панельна дискусія, участь у якій взяли спільноти родин військовополонених, громадські організації та представники держорганів.

26 Червня 2025

Адвокація
ВЛК за 2 дні. Як хворі потрапляють на фронт і чим це загрожує

Після початку повномасштабного вторгнення Україна максимально спростила доступ до військово-лікарських комісій (ВЛК), щоб збільшити пропускну спроможність системи та зробити її швидшою для військовозобов'язаних. Для цього, зокрема, минулоріч запустили триетапну реформу ВЛК, запровадивши електронний документообіг. Водночас тепер швидкість впливає на якість висновків комісії, через що у військо потрапляють люди з важкими діагнозами. 

18 Червня 2025

Адвокація
Євродепутати вимагають звільнити викрадених в окупації українців: готують резолюцію

У Європейському парламенті відбулися дебати щодо проєкту резолюції “Людська ціна війни Росії проти України: критична ситуація щодо незаконно утримуваних українських цивільних та військовополонених”. Документ засуджує масові незаконні затримання українців, катування, сфабриковані обвинувачення і нелюдські умови утримання.

17 Червня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
В Одесі судять уже другого працівника СІЗО, який постраждав від російських катувань. І ще 104 справи в українських судах

Відстежуємо найцікавіші судові справи про злочини, скоєні в умовах війни. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з матеріалу з анонсами на сайті.

27 Червня 2025

Адвокація
Підтримка родин полонених і фіксація наслідків катувань. У Києві міркують про підтримку постраждалих від РФ

26 червня у світі відзначають Міжнародний день на підтримку жертв катувань. За ініціативи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Києві в цей день відбулась панельна дискусія, участь у якій взяли спільноти родин військовополонених, громадські організації та представники держорганів.

26 Червня 2025

Насильницькі зникнення
Активіст із Херсонщини перерізав собі вени після затримання, аби врятувати дружину від росіян

Активіст із Нової Каховки Олександр, прізвище якого ми не називаємо з міркувань безпеки, до повномасштабного вторгнення знімав на відео знос памʼятників Леніну на Херсонщині, а в окупації став мішенню для росіян. Його катували впродовж двох тижнів, щоб він здав інших громадських діячів міста, схиляли до “співпраці”.

25 Червня 2025

Більше публікацій