Send Lette
Адвокація

Верховна Рада пропонує нові правила визнання зниклих безвісти військових померлими

У ВР зареєстрували законопроєкт № 12451, яким хочуть змінити правила визнання зниклих безвісти військових померлими. Документ уточнює строки, з якого часу родина має право звернутися до суду, не чекаючи на завершення війни.

Родини українських військових, які зникли безвісти під час війни, нерідко опиняються в ситуації, коли є докази або свідчення побратимів про загибель армійця, але його тіло неможливо евакуювати з поля бою. У такому випадку постає важливе юридичне питання: коли саме родина має звернутися до суду, аби той визнав людину померлою?

Наразі згідно з ч. 2 ст. 46 Цивільного кодексу України, особа, яка зникла безвісти внаслідок війни або збройного конфлікту, визнається судом померлою:

  • за два роки після закінчення воєнних дій, або
  • раніше за рішенням суду, але не менше ніж за шість місяців.

Утім на практиці виникає запитання: від якої саме дати мають рахувати ці шість місяців? Від дня ймовірної загибелі? Від закінчення бойових дій у конкретному районі? Чи від завершення війни в цілому?

Ця невизначеність створює перешкоди для родин. Часто вони не знають, чи мають уже право подати заяву до суду, а також стикаються з різним тлумаченням цієї норми в судах.

Важливі роз’яснення Верховного Суду

У грудні 2024 року Верховний Суд розглянув справу № 755/11021/22, у якій частково розвʼязав цю проблему:

  • шестимісячний строк може обраховуватися від завершення активних бойових дій у конкретній місцевості, а не від моменту закінчення війни загалом;
  • цей строк не прив’язаний до оголошення завершення воєнного стану або офіційного припинення збройного конфлікту.

Водночас таке рішення суду не враховує нюанси. Наприклад, що робити родині, якщо військовий зник на території, де бойові дії вже не ведуться, але тіло все ще неможливо евакуювати чи ідентифікувати?

Такі ситуації залишаються неврегульованими, тож родини змушені покладатися на суб’єктивне тлумачення суду.

Що змінить законопроєкт № 12451

Аби усунути правову невизначеність, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 12451. Його мета — чітко визначити, коли саме починається відлік шестимісячного строку, необхідного для того, щоб звернутися до суду із заявою про визнання особи померлою.

Законопроєкт пропонує встановити, що суд може визнати особу померлою не раніше ніж за шість місяців від моменту настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загиблою.

Тобто точкою відліку буде не кінець війни і не формальне припинення бойових дій, а конкретний факт або подія: обстріл, вибух, зникнення під час бою тощо — якщо є підтвердження.

Водночас законопроєкт не скасовує чинну норму про два роки після завершення воєнних дій. Він лише деталізує і конкретизує шість місяців, щоб родини чітко розуміли, коли мають право звернутися до суду.

Чому ці зміни важливі?

  • Родини зниклих безвісти отримають чітке визначення, коли саме вони можуть подати заяву.
  • Судова практика стане однорідною і не залежатиме від тлумачення кожного окремого суду.
  • Це дозволить зменшити психологічне та правове навантаження на родини, які роками залишаються у стані невизначеності.

Ця публікація стала можливою завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МКЗБ) коштом уряду Канади. Думки, висловлені в цій публікації, є думками авторів і не повинні приписуватися Міжнародній комісії з питань зниклих безвісти осіб (МКЗБ), її донорам або державам-учасницям.

Головне зображення: Акція родин зниклих безвісти. Джерело: Східний Варіант

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Трибунал для Путіна: лідери незахідного світу не квапляться судити Росію за війну проти України

Попри підтримку Заходу, більшість лідерів країн Африки, Азії та Латинської Америки тримаються осторонь ідеї Спеціального трибуналу щодо Росії за агресію проти України. МІПЛ обговорила цю проблему під час відкритої дискусії “Поза межами Заходу: Глобальні перспективи щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії”.

30 Травня 2025

Адвокація
Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців

Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.

7 Травня 2025

Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Я так не планував: через адвоката обвинуваченої у колабораціонізмі фармацевтки перенесли судове засідання

Наталію Крицьку, яка була фармацевткою в Балаклії, обвинувачують у колабораціонізмі (ч. 5 ст. 111-1 КК України) — вона постачала ліки під час окупації. За версією слідства, Крицька очолила “медичну службу” та виконувала обов’язки керівниці місцевої лікарні при росіянах.

9 Червня 2025

Війна і правосуддя
В Одесі судитимуть чоловіка, який чекав на допомогу з Придністровʼя. І ще понад 80 справ про колаборантів, зрадників і шпигунів

На лаві підсудних — аграрій, що годував окупантів, монах, який закликав до захоплення Києва, та чоловік, який погрожував викрасти дитину, аби дізнатися координати складів ЗСУ.

6 Червня 2025

Війна і правосуддя
“Харківський партизан”, шпигуни й ті, що не хотіли в Росію: кого відпустили на обмін у форматі тисяча на тисячу

Упродовж 23 — 25 травня Україна та Росія обмінялися військовополоненими і цивільними у форматі тисяча на тисячу. Зокрема Україна передала 120 людей, які отримали звинувачення і вироки за злочини проти основ національної безпеки. Для цього напередодні й під час обміну українські суди ухвалили низку рішень про звільнення цих людей з-під варти.

6 Червня 2025

Більше публікацій