«Відкриваєш вікно і ракети перед очима літають»: мешканці Салтівки про бомбардування Харкова
Російська армія продовжує бомбардування Харкова. За повідомленнями ДСНС найбільших бомбардувань зазнав житловий масив міста Салтівка. Через зруйновані оселі, мешканці вимушені шукати прихисток у інших містах. З тими, кому вдалося покинути місто поговорила Медійна ініціатива за права людини.
«Снаряд попав у сусідній будинок. Прошив його аж до середини, там і застряг. Почалася пожежа. Люди кричали, вибігали охоплені вогнем. Одна жінка, вся у вогні викинулася із вікна. Впала на землю, а не асфальт, залишилася жива», – розповідає пані Світлана. Вона – мешканка Салтівки, житлового масиву у Харкові. Говорить, що покинуті квартири там зайняли наводчики армії РФ, які за допомогою промислових прожекторів освітлювали дахи та сусідні будинки і обстрілювали з них мирне населення.
«Мій син пішов до банкомату, але прибіг швидко додому. Поки стояв у черзі, почув шум, свист, люди почали розбігатися. За ним бігла жінка з дитиною – снаряд влучив у них прямо в них попав. Озирнувся подивитися, що сталося, побачив лише рештки тіл», – додає вона.
Наслідки обстрілу Північної Салтівки 25 лютого. Скріншот з відео Суспільне Харків
Пані Світлані вдалося виїхати з Харкова до Львівської області, знайшла тимчасовий прихисток в одній з місцевих шкіл. Вона говорить, що у місті залишається ще багато людей.
«Ті, хто не в змозі був одразу покинути місто, були змушені переховуватися у холодних підвалах. Через пошкодження міських комунікацій доводиться по кілька днів обходитися без світла, газу та води. Наприклад, у нас не було світла п’ять діб. З кожним днем приходило розуміння, що краще не ставатиме, і треба втікати», – додає й Наталія, мешканка Харкова. Вона разом із маленькою дитиною і старенькими батьками евакуювалася також із Салтівки.
Жінка розповідає, що з початку війни у їхньому районі було доволі тихо, тому вони не планували нікуди їхати, але потім бойові дії дісталися і до них.
«Ночами ми не спали. Не спали всі, тому що шум був просто неймовірний. Коли лягав на подушку, здавалося що земля вся тремтить. Ми в підвал не бігали, тому що у мене маленька дитина. Ми ховалися у ванні, або у коридорі. Але коли вже після 7 березня, відкриваєш вікно і ракети вже перед твоїми очима літають, почалася паніка і ми вирішили, що пора їхати. Ми вже останні виїжджали з нашого під’їзду», – пригадує Наталя.
Батько жінки розповідає, що військових чи якихось стратегічних об’єктів біля їх будинку немає, але це росіян не зупинило. «У нас спальний район, школи, садочки, супермаркети. Військових об’єктів поблизу немає, хіба що котельна недалеко. А ще базарчик біля нас був. То там так рвонуло, що знесло все. От так ранком прокинулися, а біля нас ці ракети так швидко літали, хіба світилося», – говорить пан Петро, батько Наталії.
Недалеко від дому ще одного харків’янина Миколи впала авіабомба: «Десь 6 березня скинули авіабомбу, вона попала прямо в теплотрасу. Скоріше за все вони цілилися у будинок, але попали в теплотрасу. Добре що я тоді спав на підлозі, бо від ударної хвилі будинок аж весь затрясся, повибивало всюди вікна, у сусідів важкі металеві двері аж позривало. Я ще подумав, що якщо ще одна бомба впаде, то будинок просто складеться». Чоловік розповідає, що спершу його район не сильно обстрілювали, але недалеко від його будинку розташована пожежна станція і телевежа, саме її російська армія почала активно обстрілювати.
Харківська область та Харків зазнають нападів армії РФ з 24 лютого 2022 року.
До початку російського вторгнення населення Харкова складало 1 мільйон 400 тисяч мешканців. За приблизними підрахунками Військової адміністрації області у місті нині залишилося близько 800 тисяч осіб.
_________
Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації.
Відомі вам факти надсилайте на адресу [email protected]
