Send Lette
Війна і правосуддя

Військовому РФ Шишимаріну пом’якшили вирок до 15 років тюрми: чому це логічніше за пожиттєве

Київський апеляційний суд 29 липня пом’якшив вирок військовослужбовцю РФ Вадиму Шишимаріну, який убив цивільного Олександра Шеліпова на Сумщині. Суд першої інстанції засудив Шишимаріна до довічного позбавлення волі, тоді як апеляційний суд дав йому 15 років тюрми. 

Цей вирок виглядає більш логічним за попередній. Експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас пояснює, чому. 

«На моє переконання апеляційний суд призначив більш адекватне покарання у цій справі, скасувавши довічне ув’язнення. Перш ніж обґрунтувати цю тезу, що звісно може бути непопулярною в суспільстві, варто зробити одне важливе застереження: як би часом на емоційному рівні ми (і я в тому числі) не хотіли якомога жорсткіших кар для окупантів, правосуддя має здійснюватися на ґрунті професійних принципів, а не емоцій», — говорить Микола Кіккас.

Що не так з довічним?


Однією з функцій кримінальної відповідальності, каже експерт, є виправлення засудженого. Довічне ув’язнення, при цьому, є найсуворішим покаранням. Його призначають лише у випадках, коли відсутні бодай найменші пом’якшуючі обставини у справі та надія на виправлення людини.

Слід при цьому враховувати, що в Україні немає процедури перегляду довічного ув’язнення через певний строк, а перспектива помилування президентом — малоймовірна.  

«Тобто, довічне за українським вироком — це скоріш за все реальний квиток в один кінець, і призначати його потрібно дуже-дуже виважено», — наголошує Кіккас. 

Шишимарін вчинив воєнний злочин. А тому не зайве в цій ситуації також поглянути на регламентацію довічного ув’язнення в Римському статуті. Згідно з ним довічне може бути виправдане виключно тяжким характером злочину та індивідуальними особливостями особи злочинця (ст. 77 Римського статуту).

За українським законодавством Шишимаріна засудили за ч. 2 ст. 438. Вона передбачає «люфт» строку ув’язнення від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Вадим Шишимарін

«Тобто, грубо кажучи, якщо у справі відсутні пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, а також вкрай негативно характеризуючі ознаки особи засудженого, суд має призначати 10 років. Залежно від наявності обтяжуючих обставин суд може рухатися вгору аж до довічного. На дальність цього руху мають впливати пом’якшуючі обставини», — пояснює експерт МІПЛ. 

У Шишимаріна є вагома пом’якшуюча обставина — він визнав вину і співпрацював зі слідством. Є й обтяжуюча — потерпілий був громадянином похилого віку.

Довічний вирок у такій ситуації викликає у експертів запитання щодо того, чому суд першої інстанції ніяк не врахував пом’якшуючу обставину, а обтяжуючу врахував настільки сильно, що покарання «стрибнуло» з 10 років до вищої, виключної міри.

Це призводить до ситуації, що суди не зможуть за аналогічним обвинуваченням призначати 10, 11, 12 років, оскільки навіть у справі з пом’якшуючою обставиною суд призначив довічне. 

«А що тоді призначати у справах, де немає пом’якшуючих обставин, а є декілька вбитих осіб, є особлива жорстокість, є зґвалтування на додачу до вбивства?», — ставить риторичне питання Микола Кіккас. 

Для оцінки пропорційності вироку він наводить приклад генерала Ратко Младіча, який тривалий час планував геноцид боснійських мусульман, керував його здійсненням, а потім роками переховувався від правосуддя. Він отримав такий самий вирок, як і Шишимарін у першій інстанції — довічне ув’язнення.

Шишимарін не виконав перший наказ, але послухався Куфакова. Фото МІПЛ

На думку Кіккаса, кейс Шишимаріна змушує задуматись над проблемою досконалості строків позбавлення волі, що передбачені Кримінальним кодексом України. 

Максимальне строкове покарання сягає 15 років. За ним одразу довічне. Досить реально уявити собі ситуацію, особливо у справах про воєнні злочини або злочини проти людяності, коли 15 років може бути зам’яким, а довічне — занадто тяжким покаранням. 

Тим самим Римським статутом передбачене строкове ув’язнення до 30 років. 

«Не знаю як буде сприйняте рішення апеляційного суду суспільством, гадаю неоднозначно. Але воно підтверджує, що в нашій державі розвивається професійне правосуддя і це не може не радувати», — резюмує Микола Кіккас.

Нагадаємо, разом з Вадимом Шишимаріним було ще четверо російських військових. Один із них свідчив у суді як свідок, ще двоє — обміняні. А офіцер, який, нібито, віддавав наказ Шишимаріну стріляти в цивільного, був убитий мисливцями, які влаштували засідку. 

Сам Шишимарін зізнався у злочині та зазначив, що піддався тиску з боку старших за званням військових.

___________________________

Артур Пріхно, журналіст МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Суд починає слухати “вугільну справу” Порошенка і Медведчука

Відстежуємо найцікавіші судові справи України про злочини, скоєні в умовах війни. Наступного тижня таких буде майже 60. У доданих файлах є посилання на інформацію про кожну справу.

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
Справа десяти років. Як деенерівців засудили за тероризм замість воєнного злочину

МІПЛ відстежувала справу від самого початку та розповідає про десятирічний шлях судового процесу. На прикладі цієї справи ми бачимо, як до повномасштабної війни воєнні злочини помилково кваліфікували як терористичні акти, а судова і правоохоронна система нібито не враховували, що агресія Росії проти України почалася ще в 2014-му. 

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за масові порушення прав людини в Україні. Що це означає?

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно визнав Російську Федерацію відповідальною за численні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також за збиття пасажирського літака рейсу MH17 у 2014 році.

9 Липня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Аналітика
Правозахисники розробили дорожню карту для документування катувань українців як злочинів проти людяності

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Всесвітня організація проти катувань (OMCT) та її партнери – Медійна ініціатива за права людини та Центр прав людини ZMINA – документують злочини, які російські військові та інші представники російської влади вчиняють щодо цивільного населення України на окупованих територіях.

15 Липня 2025

Насильницькі зникнення
Особливо небезпечний пенсіонер і жінка, яка відмовилася вибачатися на камеру: нові переслідування українців в окупації і в Росії

Упродовж червня українців затримували і засуджували не тільки на окупованих територіях, але й в Росії.

15 Липня 2025

Насильницькі зникнення
В окупованому Мелітополі зник далекобійник: росіяни майже два роки кажуть, що нічого не знають 

Мелітополь — одне з багатьох міст, де окупаційна влада чинить системний тиск на цивільне населення. У місті поширені викрадення, насильство й практика доносів. Лише за перший рік окупації міста викрали майже тисячу людей. Один з них — далекобійник Василь Кривобороденко. Він зник у липні 2023-го. Дотепер невідомо, де його утримують росіяни.

14 Липня 2025

Більше публікацій