Send Lette
Війна і правосуддя

Військовому РФ Шишимаріну пом’якшили вирок до 15 років тюрми: чому це логічніше за пожиттєве

Київський апеляційний суд 29 липня пом’якшив вирок військовослужбовцю РФ Вадиму Шишимаріну, який убив цивільного Олександра Шеліпова на Сумщині. Суд першої інстанції засудив Шишимаріна до довічного позбавлення волі, тоді як апеляційний суд дав йому 15 років тюрми. 

Цей вирок виглядає більш логічним за попередній. Експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас пояснює, чому. 

«На моє переконання апеляційний суд призначив більш адекватне покарання у цій справі, скасувавши довічне ув’язнення. Перш ніж обґрунтувати цю тезу, що звісно може бути непопулярною в суспільстві, варто зробити одне важливе застереження: як би часом на емоційному рівні ми (і я в тому числі) не хотіли якомога жорсткіших кар для окупантів, правосуддя має здійснюватися на ґрунті професійних принципів, а не емоцій», — говорить Микола Кіккас.

Що не так з довічним?


Однією з функцій кримінальної відповідальності, каже експерт, є виправлення засудженого. Довічне ув’язнення, при цьому, є найсуворішим покаранням. Його призначають лише у випадках, коли відсутні бодай найменші пом’якшуючі обставини у справі та надія на виправлення людини.

Слід при цьому враховувати, що в Україні немає процедури перегляду довічного ув’язнення через певний строк, а перспектива помилування президентом — малоймовірна.  

«Тобто, довічне за українським вироком — це скоріш за все реальний квиток в один кінець, і призначати його потрібно дуже-дуже виважено», — наголошує Кіккас. 

Шишимарін вчинив воєнний злочин. А тому не зайве в цій ситуації також поглянути на регламентацію довічного ув’язнення в Римському статуті. Згідно з ним довічне може бути виправдане виключно тяжким характером злочину та індивідуальними особливостями особи злочинця (ст. 77 Римського статуту).

За українським законодавством Шишимаріна засудили за ч. 2 ст. 438. Вона передбачає «люфт» строку ув’язнення від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Вадим Шишимарін

«Тобто, грубо кажучи, якщо у справі відсутні пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, а також вкрай негативно характеризуючі ознаки особи засудженого, суд має призначати 10 років. Залежно від наявності обтяжуючих обставин суд може рухатися вгору аж до довічного. На дальність цього руху мають впливати пом’якшуючі обставини», — пояснює експерт МІПЛ. 

У Шишимаріна є вагома пом’якшуюча обставина — він визнав вину і співпрацював зі слідством. Є й обтяжуюча — потерпілий був громадянином похилого віку.

Довічний вирок у такій ситуації викликає у експертів запитання щодо того, чому суд першої інстанції ніяк не врахував пом’якшуючу обставину, а обтяжуючу врахував настільки сильно, що покарання «стрибнуло» з 10 років до вищої, виключної міри.

Це призводить до ситуації, що суди не зможуть за аналогічним обвинуваченням призначати 10, 11, 12 років, оскільки навіть у справі з пом’якшуючою обставиною суд призначив довічне. 

«А що тоді призначати у справах, де немає пом’якшуючих обставин, а є декілька вбитих осіб, є особлива жорстокість, є зґвалтування на додачу до вбивства?», — ставить риторичне питання Микола Кіккас. 

Для оцінки пропорційності вироку він наводить приклад генерала Ратко Младіча, який тривалий час планував геноцид боснійських мусульман, керував його здійсненням, а потім роками переховувався від правосуддя. Він отримав такий самий вирок, як і Шишимарін у першій інстанції — довічне ув’язнення.

Шишимарін не виконав перший наказ, але послухався Куфакова. Фото МІПЛ

На думку Кіккаса, кейс Шишимаріна змушує задуматись над проблемою досконалості строків позбавлення волі, що передбачені Кримінальним кодексом України. 

Максимальне строкове покарання сягає 15 років. За ним одразу довічне. Досить реально уявити собі ситуацію, особливо у справах про воєнні злочини або злочини проти людяності, коли 15 років може бути зам’яким, а довічне — занадто тяжким покаранням. 

Тим самим Римським статутом передбачене строкове ув’язнення до 30 років. 

«Не знаю як буде сприйняте рішення апеляційного суду суспільством, гадаю неоднозначно. Але воно підтверджує, що в нашій державі розвивається професійне правосуддя і це не може не радувати», — резюмує Микола Кіккас.

Нагадаємо, разом з Вадимом Шишимаріним було ще четверо російських військових. Один із них свідчив у суді як свідок, ще двоє — обміняні. А офіцер, який, нібито, віддавав наказ Шишимаріну стріляти в цивільного, був убитий мисливцями, які влаштували засідку. 

Сам Шишимарін зізнався у злочині та зазначив, що піддався тиску з боку старших за званням військових.

___________________________

Артур Пріхно, журналіст МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Контррозвідник ЗСУ, допомога російському генштабу та воєнні злочини: 78 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

20 Жовтня 2024

Війна і правосуддя
Суд намагався заборонити журналістці МІПЛ записувати засідання на диктофон 

За останні два роки моніторингу справ щодо війни МІПЛ вперше намагалися заборонити записувати аудіо у Богунському суді в Житомирі, хоча КПК дозволяє це робити всім слухачам і слухачкам. Справа стосувалася обвинувачення жінки у державній зраді: вона нібито здала росіянам інформацію про місце нагородження військових у Добропіллі на Донеччині.  

17 Жовтня 2024

Війна і правосуддя
Розстріл цивільних, захоплення інтернату у Бородянці та пограбування. За що засудили росіян

У Реєстрі судових рішень оприлюднили ще три вироки російським військовим за злочини, вчинені під час окупації та бойових дій. Двох російський військових засудили до довічного ув’язнення за розстріл цивільних, які намагалися евакуюватися. Один військовий отримав 11 років тюрми за наказ захопити й утримувати як “живий щит” 500 людей у Бородянському психоневрологічному інтернаті. До 12 років ув’язнення засудили російського військового за пограбування будинку.

16 Жовтня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Росіяни етапували у Владімірський централ херсонця Павла Запорожця, засудженого за “міжнародний тероризм”

У Росії почали виконувати вирок колишньому українському правоохоронцю Павлу Запорожцю. Чоловіка викрали в Україні, депортували, звинуватили в “міжнародному тероризмі” й уже понад два роки утримують у неволі. Аби заплутати сліди Запорожця, його весь час переміщують із одного місця утримання в інше. У жовтні чоловіка помістили у Владімірський централ, де утримують особливо небезпечних злочинців.

21 Жовтня 2024

Війна і правосуддя
Контррозвідник ЗСУ, допомога російському генштабу та воєнні злочини: 78 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

20 Жовтня 2024

Військовополонені
У російському полоні азовець Сергій Тарасюк заразився туберкульозом: його стан критичний

Завдяки випадковій фотографії у соцмережах дружина Сергія Тарасюка дізналася страшну правду про полон чоловіка. Більше двох років його утримують у нелюдських умовах. Стан здоров’я 58-річного азовця критичний. За останньою інформацією, Тарасюк перебуває у СІЗО № 2 міста Камишин Волгоградської області.

18 Жовтня 2024

Більше публікацій