Send Lette
Адвокація

ВЛК за 2 дні. Як хворі потрапляють на фронт і чим це загрожує

Після початку повномасштабного вторгнення Україна максимально спростила доступ до військово-лікарських комісій (ВЛК), щоб збільшити пропускну спроможність системи та зробити її швидшою для військовозобов’язаних. Для цього, зокрема, минулоріч запустили триетапну реформу ВЛК, запровадивши електронний документообіг. Водночас тепер швидкість впливає на якість висновків комісії, через що у військо потрапляють люди з важкими діагнозами. 

— На першому етапі реформи треба було зменшити черги в ВЛК, але зараз функція цих комісій має змінитися: нам треба якісніше відсіювати людей із серйозними захворюваннями, оскільки їх мобілізація несе ризики не лише для них, але й впливає на ефективність бойових підрозділів, — говорить Ірина Яковець, аналітикиня Медійної ініціативи за права людини, докторка юридичних наук.

Ірина Яковець, аналітикиня Медійної ініціативи за права людини, докторка юридичних наук. Фото: Медіацент Україна

Це один із ключових висновків нового аналітичного звіту “Сліпі зони ВЛК”, презентованого МІПЛ 17 червня у Києві. Під час дослідження експерти МІПЛ з’ясували, що попри розширення мережі ВЛК, ефективного контролю за її роботою немає.

Так, за останні два роки кількість позаштатних ВЛК в Україні суттєво зросла. Якщо у 2022-му їх було 729, то зараз — 1041. На відміну від штатних, які підпорядковуються Міноборони, позаштатні працюють на базі цивільних комунальних чи державних медичних закладів. При цьому МОЗ не веде жодної централізованої статистики щодо їхньої роботи. 

— Як виявилось, в Міністерстві охорони здоровʼя немає обліку ухвалення рішень ВЛК. МОЗ також не фіксує кількості людей із серйозними хворобами, яких визнали придатними. Жодної затвердженої форми звітності немає.

— Ми не змогли з’ясувати, як розраховується потреба у фінансуванні, що забезпечується Програмою медичних гарантій НСЗУ. За нашими дуже спрощеними підрахунками, витрати на проходження ВЛК для однієї людини у 2024 року в системі МОЗ склали близько 68 грн (у 2025 р. — 197 грн). На мою думку, цього недостатньо навіть для того, щоб зробити навіть ті  аналізи, які обов’язковими згідно з чинним законодавством, — пояснює Ірина Яковець. 

Аналітикиня підкреслює, що зі збільшенням кількості людей, які проходять ВЛК, зростає кількості постанов про придатність і зменшення кількості постанов про непридатність. Аналітики МІПЛ пов’язують зміну цього показника зі змінами наказу Міноборони № 402, в якому прибрали категорію обмежено придатні та розширили перелік хвороб і станів, за яких людина може служити в ЗСУ. При цьому за останні три роки Центральна військово-лікарська комісія, яка переглядає рішення ВЛК нижчого рівня, не ухвалила жодного рішення, яким би визнавала людину непридатною до військової служби. 

— Я не можу на підставі цих даний говорити про те, що ВЛК погано працює, — сказала Яковець. — Але ж немає жодного рішення! І це, як на мене, може свідчити про те, що система кульгає.

— Паралельно, за інформацією МОЗ, проходження ВЛК в середньому відбувається за 2 — 3 дні, проти максимальних 10. На строки вплинуло рішення РНБО, втім воно не містить чіткої вказівки про кількість днів. Пришвидшення не має впливати на його якість. ВЛК із усіма аналізами та спеціалістами неможливо пройти за такий строк.

Усі ці фактори призводять до того, що у бойові підрозділи потрапляють люди із серйозними захворюваннями, зокрема ВІЛ, туберкульозом, гепатитом чи психічними розладами. З такими випадками неодноразово під час служби стикалася Катерина Цимболинець, колишня бойова медикиня та начмед батальйону, а зараз керівниця Патронатної служби 47 ОМБр. 

Вона згадує мобілізованого, якого скерували до бойового підрозділу і який мав множинний розлад особистості. Те, що у чоловіка психічний розлад, з’ясувалося, коли він потрапив на передову. 

— Ми забрали його з позицій, почали розмовляти, і після консультації з психотерапевтом виявилось, що в ньому живе чотири різні особистості. Ми пройшли кілька кіл госпіталізації у психоневрологічній лікарні та відправлення його назад, перш ніж нам вдалося визнати його непридатним.

— Він становить загрозу і для себе, і для побратимів. Був випадок, коли до нас потрапив хлопець із розумовою відсталістю. Людина не ходила без супроводу, він не міг написати елементарний рапорт, — говорить Катерина.

Катерина Цимболинець, колишня бойова медикиня та начмед батальйону, а зараз керівниця Патронатної служби 47 ОМБр. Фото: Медіацентр Україна

При цьому, каже Цимболинець, Україна втрачає гроші, адже сплачує і за забезпечення такого військовослужбовця, і за його подальше лікування, а в підсумку списує: 

— Це втрата ресурсів, моральне навантаження та загроза безпеці підрозділу. Через такі випадки ми не можемо планувати зміну наших хлопців на позиціях.

Команда МІПЛ рекомендує МОЗ і Міноборони створити систему звітності, спростити механізми оскарження рішень ВЛК, зробити їх ефективними, провести аудит рішень комісій, забезпечити моніторинг перебування хворих у бойових зонах, окремо — людей на замісній терапії, психіатричному обліку тощо.

Автори звіту зауважують, що для підготовки аналітики надіслали запити до МОЗ, Командування медичних сил Міноборони, а також Центральної ВЛК. Відповіді цих структур, інформація з відкритих джерел, судові рішення і звернення військовослужбовців і військовозоовʼязаних лягли в основу дослідження.

Детальніше — читайте в аналітиці.

Презентацію проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Вона представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

8 Коментарів
  • МСЕК уже “реформували” ось і ВЛК дочекався “покращення”.

  • Яким законним чином пропали дані ВЛК за 2006, 2007 рік? Чому зняті з обліку, після двох, трьох повторних ВЛК, які вони пройшли ще до 2010 року раптом опинилися в списку “обмежено придатних під час війни” і були зобов’язані знову проходити ВЛК в 2025, на яке ні в чергу не записатися нормально, ні адекватної відповіді від ТЦК немає? Такі люди одразу попадають “у розшук”?

  • 2 дні? А за 2 секунди не хочете???
    Навіть якщо без голови – всеодно придатний.

  • Наказ 402 – злочин проти людяності та обороноздатності. Ті хто його прийняв мають відповідати в кримінальному суді, за законами військового часу. Досить висловлювати занепокоєння.

  • Чоловіки не люди

  • Не треба шукати кішку у кімнаті, в якій її нема, шукаючи якісь виправдання. З 2024 року є вказівка для всіх лікарів чоловікам 18-60 років не давати інвалідність ( крім зовсім критичних випадків ).

  • 🤣🤣🤣 якість штатних і позаштатних однакова.проходив ВЛК у шпиталі 1,5 місяці-став майже здоровим з уламками в легені, печінці і м’яких тканинах☝️🤣

  • За 15 хвилин ВЛК проходять а дале на полігон.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Україна має підтримати поправки про гармонізацію юрисдикції МКС щодо злочину агресії – заява правозахисників

Ми, представники організацій громадянського суспільства, об’єднань постраждалих, науковці та експерти, вважаємо, що Україна має допомогти подолати безкарність, через яку стала можлива російська агресія, як для нашої держави, так і для суспільств по всьому світу.

4 Липня 2025

Адвокація
Підтримка родин полонених і фіксація наслідків катувань. У Києві міркують про підтримку постраждалих від дій РФ

26 червня у світі відзначають Міжнародний день на підтримку жертв катувань. За ініціативи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Києві в цей день відбулась панельна дискусія, участь у якій взяли спільноти родин військовополонених, громадські організації та представники держорганів.

26 Червня 2025

Адвокація
Євродепутати вимагають звільнити викрадених в окупації українців: готують резолюцію

У Європейському парламенті відбулися дебати щодо проєкту резолюції “Людська ціна війни Росії проти України: критична ситуація щодо незаконно утримуваних українських цивільних та військовополонених”. Документ засуджує масові незаконні затримання українців, катування, сфабриковані обвинувачення і нелюдські умови утримання.

17 Червня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
ФСБ приховує місце утримання викраденого у Севастополі айтівця Сергія Гріщенкова

В окупованому Севастополі ФСБ викрала 58-річного Сергія Гріщенкова. Чоловіка звинувачують у співпраці з СБУ, вже понад два місяці він перебуває в СІЗО без жодного зв’язку з родиною. Рідні припускають, що Сергія затримали через проукраїнську позицію, яка в окупованому Криму вже стала синонімом слова “злочин”. Про те, що відбувається в Криму та долю батька МІПЛ розповіла його донька Дар’я Гріщенкова.

7 Липня 2025

Адвокація
Україна має підтримати поправки про гармонізацію юрисдикції МКС щодо злочину агресії – заява правозахисників

Ми, представники організацій громадянського суспільства, об’єднань постраждалих, науковці та експерти, вважаємо, що Україна має допомогти подолати безкарність, через яку стала можлива російська агресія, як для нашої держави, так і для суспільств по всьому світу.

4 Липня 2025

Насильницькі зникнення
З російського полону повернувся 70-річний цивільний Микола Медик з Донеччини

4 липня 2025 року в рамках домовленостей у Стамбулі відбувся черговий етап обміну полоненими між Україною та Росією. За повідомленням Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, в Україну повернулася група військовослужбовців ЗСУ, а також кілька цивільних, серед яких Микола Медик, пенсіонер із селища Володимирівка, що на Донеччині.

4 Липня 2025

Більше публікацій