ВійнаВійна і правосуддяПублікації

Воєнні злочини Росії в Макарівській громаді: розстріли, катування і насильницькі зникнення

Масові вбивства цивільного населення військовими РФ відбувалися не тільки в Бучі, Ірпені і Гостомелі, про які писали світові медіа, а й у невеликих населених пунктах. Утім вони здебільшого залишилися поза увагою міжнародної спільноти. Зокрема в Макарівській громаді, що на Київщині, після деокупації виявили 132 тіла просто неба. Переважно це були люди, які намагалися виїхати з окупації. Після ексгумації інших тіл загалом правоохоронці виявили понад двісті загиблих із ознаками катувань. Про це говорили в етері Twitter, який МІПЛ організовує спільно з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.

Під час польової місії кількома селами Макарівської громади журналісти МІПЛ поспілкувалися з очевидцями воєнних злочинів, які вчинили російські військові. Вони розповіли, що в Макарові військові Росії розстрілювали мирне населення, ґвалтували жінок та руйнували цивільну інфраструктуру. Під час етеру це підтвердив заступник селищного голови Макарова Юрій Мілєв.

Зруйнований будинок у Макарові

«Після повернення території громади під контроль українських сил, ми побачили на вулицях багато тіл мирних жителів, – говорить він. – Чимало цивільних були застрелені. Було кілька випадків зґвалтувань жінок. Деяким із них перерізали горло. Їхні тіла навіть не ховали в братських могилах. Їх кинули просто на вулиці».

За словами Юрія Мілєва, не всі тіла ідентифіковані, а ексгумація триває. Серед зруйнованої цивільної інфраструктури – щонайменше 17 шкіл, два садочки та місцева лікарня. Попри це, громада готується до нового навчального року.

Такий вигляд школа має зсередини

«Ми готуємося приймати дітей у садочки та школи в наступному семестрі. Наразі до Макарова вже повернулися 10 тисяч мешканців з 14 тисяч загальної кількості населення селища», – сказав заступник голови Макарова.

У попередніх розслідуваннях МІПЛ писала, що військові РФ викрадали людей з окупованих територій Київської, Чернігівської та Сумської областей. Те саме відбувалося й у Макарові. Один зі звільнених заручників, пан Микола, розповів, що його затримали, попри те що він похилого віку та не має жодного стосунку до української армії. Півтора місяця росіяни утримували його в полоні. Більшість часу – в СІЗО Курська.

Затримуючи мирних жителів, російські військові закидають їм участь у збройному конфлікті та видають їх за комбатантів. У такий спосіб Росія поповнює свій обмінний фонд військовополоненими. Про це сказала координаторка МІПЛ Ольга Решетилова.

«Зараз росіяни стверджують, що у них у полоні близько 6 тисяч українських військових. Але ми розуміємо, що не всі з цих полонених були військовими. Багато з них – мирні мешканці, яких росіяни намагаються представити як комбатантів. Вони розповідають у своїх телеграм-каналах, ніби затримали людей зі зброєю, але це не так. Ми не рівні в цій ситуації, бо коли Росія говорить про тисячі полонених, ми можемо говорити лише про сотні, оскільки Україна не бере в полон цивільних. Це ускладнює процес обміну полоненими. Водночас у родичів немає можливості зв’язатися з затриманими. Також немає налагодженого механізму повернення цих людей», – зазначила координаторка МІПЛ.

Місце у Димері, де тримали незаконно ув’язнених цивільних

Фактів, коли російські військові видають українських цивільних за комбатантів фіксує і Всесвітня організація проти тортур.

«У нас є випадок у Київській області, коли російські військові завантажували затриманому на телефон фото про свої посади, щоб показати, що ці люди співпрацювали зі Збройними силами України», – розповіла Марія Квіцінська, регіональна консультантка Європи та Центральної Азії Всесвітньої організації проти тортур (ОМСТ).

За її словами, в ОМСТ задокументували 30 випадків насильницьких зникнень цивільного населення. Серед них 11 осіб наразі утримують в СІЗО Росії. Щодо цих людей, каже правозахисниця, ОМСТ подавала звернення до Робочої групи ООН з насильницьких зникнень. Проте на жодне з них Росія не відповіла. Водночас Квіцінська вважає, що  необхідно продовжувати звертатися до міжнародних організацій.

«Такі звернення – це гарантія того, що випадки зникнень зафіксують на рівні ООН. Тому що у нас тисячі випадків, і деякі з них залишаються суто публікацією в Facebook», – пояснила Марія Квіцінська.

Цей етер у Twitter можна прослухати впродовж 30 днів. Етери у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button