Send Lette
Інші воєнні злочини

Викрали з Гостомеля. Громадянина Білорусі майже рік тримають у Брянському СІЗО № 2

У Київській області під час окупації в березні 2022 року масово зникали люди. Найчастіше мова йшла про цивільних чоловіків громадян України, яких російські військові затримували нібито для перевірки даних, але нерідко катували їх і вбивали. Тих, хто вижив, згодом вивезли до місць позбавлення волі у Брянській, Курській, Бєлгородській, Ростовській та інших областях РФ.

Серед них опинився і Геннадій Щербань, громадянин Білорусі українського походження. У березні минулого року він потрапив до Брянського СІЗО № 2. За даними опитаних МІПЛ свідків, станом на початок лютого 2023 року Щербань все ще перебуває у цій в’язниці в місті Новозибков Брянської області, що неподалік кордону з Україною.

 

Народився на Херсонщині, Україну завжди вважав своїм домом

Геннадій Щербань народився та отримав шкільну освіту в Херсонській області. Проте життєві обставини склалися так, що українець був змушений отримати інше громадянство. “Він не вступив до Суворовського училища в Києві, тому після десятого класу вступив на десантний факультет Новосибірського вищого воєнного училища, а після завершення навчання Геннадія у 1989 році відправили в Угорщину, а в 1990 році — в Білорусь”, —  розповідає дружина Геннадія Світлана Щербань.

Спочатку вони жили біля Бреста, згодом — у Гродненській області. Через роботу Геннадія Щербаня у Збройних силах Білорусі подружжя змінило українське громадянство на білоруське. “Ми ніколи не відчували себе там вдома. Не хотіли брати кредит, щоб будувати будинок, постійно їздили в Україну до батьків, де діти проводили кожне літо, а відпочивати їздили в Карпати, часто обговорювали переїзд до України”, — згадує Світлана Щербань. За її словами, у 2000-му році Геннадій звільнився зі ЗС Білорусі, родина започаткувала невеличкий сімейний бізнес.

“Я пішла на ринок, почала займатися бізнесом, жили у військовому містечку. Була думка переїхати в Запоріжжя, навіть квартиру виставили на продаж, та все якось відкладалося, двоє дітей на той час були проти переїзду, а в 2005-му народився син Ілля, бізнес йшов непогано, тож вирішили ще на якийсь час лишитися”, — розповідає Світлана.

Геннадій Щербань

План переїзду в Україну актуалізувався в 2014 році, після окупації Росією Криму та частин Донецької і Луганської областей. У школі, де навчався молодший син, вчителька під час уроків миру постійно розповідала про “нацистів” на Донбасі. “Сину було 9 років, він відкрито під час уроків казав про окупантів-росіян. Ставлення до нього погіршилось, нас із чоловіком викликали до школи, сина всі називали націоналістом, а Геннадію влаштували допит у КДБ”, — каже Світлана Щербань.

Переїзд стався в 2016 році — у Київську область. Осіли в тихому районі серед соснового лісу у приватному секторі міста Гостомель Бучанського району.


Доглядав хвору сусідку — потрапив у заручники

“24 лютого 2022 року ми були вдома в Гостомелі. Почули вибухи, побачили, що люди виїжджають, але ми спочатку й не думали тікати. Потім син Ігор каже: “Треба їхати”. Чоловік казав, що потрібно дочекатися зеленого коридору, щоб виїжджати, бо небезпечно. На початку березня ми через постійні вибухи поруч перейшли жити в будинок сусідів углиб масиву, а син Ігор 5 березня наважився їхати з сусідами в евакуацію. Проте через обстріл  він того дня не потрапив до Києва”, — розповідає Світлана Щербань. Каже, що дізналася про це лише за два дні після обстрілу. Місце перебування старшого сина залишалося невідомим впродовж кількох днів. “9 березня я з молодшим сином та іншими сусідами поїхала в евакуацію, тоді був зелений коридор, а Гена лишився, бо раптом повернеться Ігор”, — каже Світлана.

Хлопець повернувся 10 березня, а разом із ним — сусід з 12-річним сином і хворою 70-річною матірʼю Раїсою. “Вони їхали двома машинами, росіяни відкрили по них вогонь. Дружину сусіда застрелили, вона загинула. Наш син Ігор із сусідом, його дитиною та мамою переховувались у будинку неподалік від місця, де обстріляли автівку, там же і поховали загиблу. А тоді повернулись. Сусід попросив Геннадія лишитись із його мамою, в якої перелом хребта”, — згадує Світлана. 10 березня Геннадій Щербань лишився доглядати Раїсу, чий син пообіцяв повернутися по неї пізніше — коли відвезе в евакуацію дитину. Проте за літньою жінкою син не повернувся, а Геннадієм дуже скоро зацікавились російські військові.

Світлана Щербань знайшла чоловіка у російському СІЗО

“Гена доглядав Раїсу, годував собак, яких залишили сусіди. Росіяни його бачили, перевірили паспорт і певний час не мали до нього питань, лише наказали ходити з білим прапором. Проте ця тиша тривала недовго”, — розповідає Світлана, яка весь час підтримувала телефонний зв’язок із чоловіком.

Під час однієї з таких розмов, 16 березня, він їй сказав: “Чекай, до мене йдуть”. Далі були години без зв’язку, Світлана не мала уявлення, що сталося з Геннадієм. Згодом їй зателефонував сусід Микола, розповів, що російські солдати забрали Гену.

“Раїса каже, що він сидів на терасі біля будинку, солив м’ясо. Російські військові прийшли у двір, забрали його. Пізніше приходили з обшуком до неї в будинок, шукали зброю. Вона спитала, де Гена, а вони: “Не переживайте, ввечері привезуть”. Мені ж зателефонував сусід і сказав: “Схоже, Гену забрали росіяни”, — розповідає Світлана Щербань.

 

У МЗС Білорусі спочатку погодились допомогти. Та згодом від справи Щербаня відсторонилися

Додому в Гостомель Світлана Щербань повернулася 2 квітня. Спочатку думала, що Геннадія зачинили в якомусь підвалі. “Ми з сусідами ходили, гукали його, шукали… Я написала заяву в поліцію, а 14 квітня — в офіс Олександра Лукашенка, де мене переспрямували до білоруського МЗС”, — розповідає Світлана Щербань. Паралельно вона спілкувалася з поліцією, яка в той час проводила ексгумацію тіл загиблих. “Дані, які мені повідомляли з поліції про знайдені в нашому регіоні тіла, не стосувались Геннадія, і це давало надію”, — каже Світлана.

Про те, що чоловік став цивільним заручником і утримується у російській в’язниці, дружина Щербаня дізналася 25 травня. Того дня на поштову скриньку доньки Геннадія надійшов лист від військовослужбовця, який повідомив, що перебував в увʼязненні разом із Геннадієм. “Донька повідомила йому мій телефон, 28 травня він зателефонував, сказав, що перебував у Новозибкові в Брянському СІЗО № 2 в одній камері з Геннадієм”, — говорить Світлана.

У Брянському СІЗО № 2 Геннадій Щербань перебуває з кінця березня 2022 року

“Він сказав, що з 12 квітня Геннадія перевели в цю камеру, розраховану для трьох людей. Цього військового в травні 2022-го звільнили через обмін, а в ту саму камеру потрапив інший військовий, якого обміняли 31 грудня 2022-го, він у січні цього року знайшов мене і розповів про Гену”, — ділиться Світлана Щербань.

МІПЛ поспілкувалася з двома свідками, які бачили Геннадія Щербаня. Один із них перебував із Геннадієм на перевалочному пункті в Білорусі, коли полонених та заручників російські військові вивозили з Київщини в Росію. Другий свідок спілкувався з Геннадієм Щербанем у Білорусі на тому ж перевалочному пункті, а також пізніше в Брянському СІЗО № 2. “Ми були з Геннадієм пару тижнів навесні в одній камері, він розповідав, що має громадянство Білорусі, як його схопили в полон, а ближче до середини квітня його перевели в іншу камеру”, — говорить свідок Олексій, чиє ім’я змінено з міркувань безпеки.

Влітку 2022 року Світлана Щербань через Польшу поїхала в Білорусь в надії звільнити чоловіка. Дісталася Мінська. “18 липня я лишила сумку в камері зберігання та попрямувала в слідчий комітет, у прокуратуру. Там мене опитала слідча, але не прокурор, з яким я раніше телефоном говорила, ще коли в Україні була. Вона сказала, що кримінальне провадження за фактом зникнення Геннадія відкрите, іде робота над справою. Вона казала, що забрати його з РФ не можуть, бо ніби немає складу злочину, то й питань щодо нього немає. Якби у них була відкрита справа про якесь правопорушення, то білоруські слідчі мали б право поїхати і забрати його, а так — нема складу злочин. Тож слідком відправив мене в МЗС. Далі я вже спілкувалася з міністерством”, — розповідає Світлана Щербань.

МЗС Білорусі брало участь у пошуках Щербаня, робило запити в РФ, поки не змінився міністр

У МЗС Білорусі влітку 2022 року зацікавилися питанням викраденого. Світлана каже, що співробітники міністерства навіть співчували їй і писали запити в Росію з приводу утримання Щербаня. 5 вересня МЗС Росії надало офіційну відповідь МЗС Білорусі, в якому підтвердило перебування Геннадія Щербаня у Брянському СІЗО № 2 (відповідь на фото). У цьому документі зазначений і термін перебування під вартою — до 21 вересня 2022 року. Проте Геннадія з-під варти не випустили.

У документі МЗС зазначено точне місце перебування Щербаня


У Брянському СІЗО № 2 сказали, що Геннадія у них немає

Перший раз у Новозибков у СІЗО, де утримується Геннадій Щербань, Світлана приїхала 28 липня. Тоді, за її словами, вона не знала, чи правильно вчиняє, чи потрібно їхати і що буде. На вході до СІЗО працівники повідомили, що Геннадія Щербаня в них немає. Тоді Світлана назвала номер камери — 54. “Він подивився і каже: “Навіть так?!” Сказав їхати до військової комендатури у Брянськ. Але в комендатурі мене навіть не пустили в приміщення, у дворику на лавочці невідомо хто попросив мене написати якесь звернення. Я написала, потім подумала, чому не поставили вхідний номер і не сказали, що тепер робити?” — розповідає Світлана Щербань. На той момент у неї ще не було жодних документів, які б підтверджували факт перебування Геннадія Щербаня в СІЗО у Новозибкові. Коли ж на початку вересня 2022-го такий документ зʼявився, Світлана знову поїхала в СІЗО — на цей раз із чіткою метою забрати чоловіка додому.

У цьому корпусі на 5 поверсі — свідки підтвердили перебування Геннадія Щербаня

“Під час другого візиту 21 вересня я показала документ від МЗС працівнику СІЗО, який покликав когось із керівництва. Той сказав, що у них в СІЗО Геннадія немає. І знову почав говорити про те, що мені треба йти у комендатуру Брянська. До речі, поки я там чекала, побачила стареньку, яка з передачею прийшла (у цьому СІЗО їжу по камерах  розвозять російські в’язні, мабуть, вона до одного з них  прийшла). Та жінка каже мені: “Чого ви так переживаєте? Тут наших немає, тут самі бандерівці”. У комендатурі цього разу мені відмовили в зустрічі, сказали, що нікого з офіцерського складу немає, приходьте завтра. Проте я зрозуміла, що навряд чогось доб’юся, що треба повертатися додому. А наступного дня, коли вже їхала до Мінська, перетелефонували з комендатури і сказали, що мене не приймуть, а термін під вартою для Геннадія продовжили до 3 грудня”, — розповідає дружина Геннадія Щербаня.

У січні Світлана отримала інформацію, що кримінальну справу за фактом зникнення Геннадія білоруський слідком закрив. У МЗС Білорусі згодом припинили відповідати на її звернення. На думку Світлани, це пов’язано зі зміною керівництва після того, як 26 листопада минулого року міністр закордонних справ РБ Володимир Макей покінчив життя самогубством.

В Україні Світлана Щербань кілька разів спілкувалась з приводу можливого обміну Геннадія з представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. “Вислухали, а тоді сказали: “Якщо нам віддають людей, ми не відмовляємось ні від кого, якщо Росія буде його віддавати, ми його заберемо”. Я написала звернення до президента Володимира Зеленського, може, це допоможе, і Геннадій врешті повернеться додому, в Україну”, — каже Світлана Щербань. 

Світлана Щербань сподівається на звільнення чоловіка через обмін

Дружина заручника хвилюється, що чоловік серйозно хворий. За її словами, один зі свідків сказав, що 16 вересня Щербаня перевели з камери. Співробітник тюрми на питання інших, що сталося, повідомив: Геннадія перевели на лікування через виявлений туберкульоз. Чи дійсно його лікували, точно невідомо. Опитаний МІПЛ військовослужбовець, звільнений у січні 2023-го через обмін, повідомив, що станом на початок січня громадянин Білорусі Геннадій Щербань перебував у камері на 10 осіб на 5 поверсі великого п’ятиповерхового корпусу СІЗО (інший корпус — триповерховий, саме там Геннадія тримали з кінця березня до 16 вересня 2022 року). Про те, що прізвище Щербаня лунало під час перекличок на 5 поверсі на початку лютого цього року, МІПЛ повідомив й інший свідок, який звільнився через обмін 4 лютого 2023-го.


Україна має право включити громадянина Білорусі у список на обмін

Білорусь не робитиме кроків для звільнення з російської в’язниці свого громадянина. Так вважає Марія Квіцінська, регіональна консультантка Європи та Центральної Азії Всесвітньої організації проти тортур (ОМСТ).

“З початку повномасштабної війни білоруський політичний режим через катування, кримінальні справи та інші способи систематично переслідує своїх громадян за будь-які прояви солідарності з Україною. Тож вони не допомагатимуть тим, хто на боці України. У Білорусі навіть відсутній інститут омбудсмена. Я здивована, що МЗС Білорусі надало якусь відповідь, скоріш за все, це була самодіяльність окремих посадових осіб, пізніше вони це зрозуміли і швиденько все припинилося. Вимагати повернення заручника у Білорусь немає сенсу. За міжнародним гуманітарним правом Росія мала б безумовно звільнити його та передати в країну громадянства. Але навіть якби Росія це зробила, Білорусь сама увʼязнює проукраїнських громадян. У реальній ситуації Росія може утримувати його в рамках сфабрикованого звинувачення в коригуванні вогню або через протидію “спеціальній операції”. У такому разі йому можуть винести присуд та передати в країну громадянства для відбування покарання. Але в білоруських місцях позбавлення волі умови не кращі, ніж у російських. Єдиний вихід — домовлятися на політичному рівні про його обмін в Україну, щоб Україна включила Щербаня у списки на обмін”, — вважає Марія Квіцінська.

Дружина Геннадія Щербаня показує фотографію свого чоловіка

За її словами, наявні міжнародні механізми наразі не мають серйозного впливу на Росію, яка утримує викрадених в Україні громадян. “Червоний хрест Росія мала б допускати на територію СІЗО, де утримуються цивільні українці, вони мали б гарантувати лікарів, але цього не відбувається. Єдине, на що зараз може впливати МКЧХ, це передача листів від полонених рідним в Україні. Є Робоча група ООН з насильницьких та недобровільних зникнень, куди можна подавати інформацію. Цей гуманітарний механізм створений для звільнення жертв насильницьких зникнень. Але нам невідомі випадки, коли б Росія належно реагувала на запити Робочої групи та звільняла викрадених. Отже, зараз цей механізм працює лише як документування злочинів і не має способів змусити Росію звільняти людей. Потрібно спробувати через російського адвоката спрямувати запити до Росії, на яких підставах затримано громадянина, і спробувати саме адвокату навідатися в СІЗО”, — каже Марія Квіцінська.

Експертка впевнена: хоча міжнародне право не передбачає обмінів за участі цивільних осіб (вони мають бути звільнені без жодних умов), Україна може робити політичні кроки, включаючи цивільних громадян у списки на обмін. Також Україна може включити у списки на обмін громадянина Білорусі, адже Геннадій Щербань постійно перебував в Україні на законних підставах і вважається резидентом України.

У лютому 2023 року МІПЛ звернулася до групи російських правозахисників із проханням здійснити низку заходів, спрямованих на отримання інформації щодо умов перебування Геннадія Щербаня у Брянському СІЗО № 2 та стану його здоров’я. Про результати цих заходів МІПЛ обов’язково поінформує.

Наталія Богута, МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій