Send Lette
Війна і правосуддя

Вироки грудня: покарання отримали депутат Держдуми РФ, четверо військових РФ та навідниця вогню

Останній місяць минулого року в українських судах став відносно врожайним на вироки для обвинувачених у злочинах, пов’язаних із вторгненням РФ до України. Згідно з судовим реєстром, суди ухвалили понад сто вироків у справах щодо загроз національній безпеці та щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, куди входить і порушення законів та звичаїв війни. 

Журналісти МІПЛ проаналізували ці вироки та підготували для вас дайджест із найбільш резонансних справ.


Голосував за приєднання окупованих територій до складу РФ

Російський політик Денис Майданов отримав вирок Шевченківського районного суду Чернівців — депутата Держдуми РФ засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. 

Денис Майданов – російський співак, який став депутатом Держдуми РФ

Зазначимо, що Майданова судили заочно. Суд встановив, що він брав участь у двох голосуваннях, які передували повномасштабному вторгненню РФ в Україну. 

15 лютого 2022 року, за півтора тижня до вторгнення, Майданов разом із іншими російськими депутатами, проголосував за постанову зі зверненням до російського президента Володимира Путіна. У тому зверненні Держдума просила Путіна визнати самопроголошені «ЛНР» та «ДНР», які є окупованою територією України, «суверенними і незалежними державами». 

22 лютого, за два дні до вторгнення, відбулося засідання Державної думи федеральних зборів РФ, де і розглядалося це питання. Майданов проголосував за ратифікацію «договорів про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу» з так званими «ЛНР» та «ДНР».

«Ці рішення були частиною злочинного плану, оскільки сам факт їх існування використовувався при створенні приводів для ескалації воєнного конфлікту і був спробою виправдання агресії перед громадянами РФ та світовою спільнотою», — до такого висновку дійшов суд.

Майданова у суді представляв адвокат, якого надав Регіональний центр із надання правової допомоги. В суді адвокат сказав, що зв’язатися з підзахисним не зміг. Жодних клопотань та заяв Майданов до суду не надіслав. Натомість його вину доводили за допомогою даних із відкритих джерел. 

Зокрема, досліджували офіційні інтернет-ресурси РФ щодо участі Майданова у голосуваннях. Також суд оглянув кілька матеріалів, які підтверджують наслідки вторгнення в Україну — загибель та викрадення цивільних людей, руйнування інфраструктури.

13 грудня суд ухвалив вирок Майданову за ч. 3 ст. 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Третя частина цієї статті передбачає загибель людей та інші тяжкі наслідки. 

Зазначимо, що сам Майданов, згідно з російськими ЗМІ, знає про ухвалений вирок. Він назвав вирок «істерикою української влади».


Катували трьох учасників АТО

У місті Котельва Полтавської області місцевий суд ухвалив вирок чотирьом російським військовим за воєнний злочин — порушення законів та звичаїв війни. Серед засуджених Михайло Іванов, Руслан Колєсніков, Максим Вольвак та Валентин Бич. 

Обвинувачені в суді Фото DW

Двоє з них, як йдеться у вироку, — бійці однієї з російських приватних військових компаній «Редут». Ще двоє — військові 16-ої окремої бригади спеціального призначення. Базувалися вони в місті Борова, що на Харківщині. 

З відкритих джерел відомо, що ПВК «Редут» — російська незаконна приватна військова компанія, яку російське керівництво залучало також під час війни в Сирії. Тоді бійці «Редуту» захищали кілька об’єктів газової компанії «Ространсгаз», що належить російському бізнесмену з оточення Путіна Геннадію Тимченку.  

Як встановив суд, на початку вересня росіяни викрали трьох учасників АТО, які жили в Боровій. Причому жоден із викрадених на той момент не був діючим військовослужбовцем. 

Першого чоловіка забрали з місцевого відділку поліції 1 вересня. Ймовірно, там його утримували вже деякий час. Атовця відвезли до однієї з баз відпочинку в селі Новоплатонівка Боровської ОТГ. Пересувалися росіяни на білому пікапі з написом на дверях «Севастополь». 

Викраденого атовця посадили в яму глибиною близько трьох метрів, тримали без води та їжі. Там же допитували та погрожували. 

Третього та четвертого вересня росіяни привезли ще двох жителів Борової. Схема та сама: мішок на голову, пластикові стяжки на руки. Їх тримали в тій же ямі. 

Одного з викрадених атовців жорстоко катували. Цим займався військовий із позивним «Амур», якого не було серед обвинувачених. Саме він проводив допити, зокрема бив потерпілого молотком по колінах. 

Згодом викрадених атовців по черзі відпустили.

Зазначимо, що суд провів стрімкий процес у цій справі і за кілька засідань дійшов до вироку. Усі обвинувачені були присутні в суді та визнали свою вину. Їм призначили покарання у вигляді 11 років позбавлення волі. 


Наводила вогонь на лікарню та бази ЗСУ

Індустріальний суд Дніпра засудив мешканку Краматорська Тетяну Захарченко, яка передавала росіянам інформацію про розташування українських військ та цивільних об’єктів. 

Суд встановив, що в серпні 2022 року жінка таким чином навела вогонь мінімум на 4 об’єкти. Це, зокрема, два промислові об’єкти, а також школа та місцева лікарня. 

Через Телеграм вона відправляла скріншоти карт із позначками місця розташування цілей, а також короткий опис про те, хто там перебуває. 

У суді Тетяна Захарченко пояснила, що дані передавала своєму другові, який ще до повномасштабного вторгнення переїхав до Росії. Для чого йому потрібна буда ця інформація, вона не цікавилася. 

Судили жінку за статтею 114-2 ККУ — несанкціоноване поширення інформації про розміщення Збройних сил України. 

Вона отримала 5 років та 3 місяці позбавлення волі. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій