Send Lette
Війна і правосуддя

Вироки жовтня: у Києві засудили двох бійців так званої “ЛНР”

Щомісяця в українських судах розглядають сотні справ щодо війни. МІПЛ відстежує прогрес у цих процесах, тому вирішила підбивати проміжні підсумки щомісяця — розповідати про ухвалені судами вироки.

Отже, минулого місяця відзначився Шевченківський районний суд Києва, який ухвалив відразу два обвинувальні вироки щодо “контрактників” так званої армії «ЛНР» — Ігоря Петренка та Івана Керечана. 

Де вони воювали проти України, чим відзначилися та яке покарання їм призначив суд — у нашому огляді.

“Брав участь у наступі на Сєвєродонецьк”

 

Ігор Петренко родом із Алчевська, що на Луганщині. 2 серпня 2021 року він підписав контракт та потрапив до “4-ї окремої мотострілецької бригади” так званої “армії ЛНР”, де в другому мотострілецькому батальйоні четвертої роти першого взводу служив кулеметником.

Як наголошує суд, контракт він підписав добровільно. 

Сам Петренко у суді розповів, що з початком повномасштабного вторгнення його підрозділ відправили на полігон. Там Петренко провів два місяці, а потім поїхав на бойові позиції: “займався спостереженням, перебував у окопах та бліндажах”.  

Водночас суд встановив, що засуджений безпосередньо брав участь у штурмах та чергував на блокпостах, перевіряючи документи місцевих жителів та шукаючи серед них військових ЗСУ. При цьому за ним були закріплені кулемет і автомат, а з собою чоловік мав набої для них.   

За деякий час підрозділ Петренка вирушив у наступ на Сєвєродонецьк. Під час штурму на початку квітня він отримав поранення та опинився в селищі Донецький, неподалік Сєвєродонецька. 

З пораненням військовий так званої “ЛНР” відправився додому. Але шостого червня повернувся і продовжив воювати проти України. 

Тривало це менше трьох місяців. Петренко опинився на позиціях біля села Білогорівка, де першого вересня його взяли в полон військові ЗСУ.  

Цікаво, що в суді засуджений наголошував, що є громадянином України, однак не заперечував, що має паспорт РФ та “паспорт” так званої “ЛНР”.

“З 2015 року в “Народній міліції “ЛНР”

 

Іван Керечан — уродженець  селища Сімейкиного Луганської області. В квітні 2015 року він вступив до 10-ї артилерійської бригади резерву 2-го армійського корпусу «Народної міліції «ЛНР». За місяць перевівся до реактивного дивізіону цього ж армійського корпусу.

Чотири роки воював проти України в лавах так званої “ЛНР”, до 2019 року. 

Та в лютому 2022-го відновив свою службу — вступив до «127 стрілецького полку 1 армійського корпусу народної міліції «ДНР».

25 лютого він разом зі своїм підрозділом потягом приїхав до Макіївки. Там отримав у своє підпорядкування відділення протитанкового взводу. За званням Керечан був сержантом. 

З Макіївки бійці “ДНР” відправилися на Хресонщину. Засуджений Керечан мав із собою автомат АК-74 та боєкомплекти. Чергував на блокпостах і перевіряв документи місцевих на окупованій території. 

31 липня його взяли в полон у Миколаївській області.

Однакове покарання

 

І Петренко, і Керечан зізналися в злочині та заявили в суді, що розкаюються. Це стало пом’якшуючою обставиною під час винесення вироків.

Отже, обох військових окупаційних сил Шевченківський районний суд засудив до 13 років позбавлення волі за трьома статтями:

— “державна зрада”;

— “участь у терористичній організації”;

— “участь у діяльності непередбаченого законом збройного формування”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Херсонського депутата Карамалікова судять за держзраду — в окупації він передав росіянам затриманого пілота

У Кривому Розі судять Іллю Карамалікова, херсонського депутата від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити!” За версією слідства, на початку окупації він видав Росгвардії російського пілота, якого затримали містяни. Це тягне на державну зраду. Карамаліков підтверджує, що відпустив військового, але доводить, що не через проросійські погляди. Йому загрожує 15 років або довічне ув’язнення. МІПЛ побувала на процесі.

18 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Розголошення держтаємниці, вивезення дітей у Крим та розстріл військовополоненого: нові судові засідання наступного тижня

В українських судах продовжують розглядати справи за звинуваченнями у воєнних злочинах і злочинах проти національної безпеки. Медійна ініціатива за права людини зібрала 96 найцікавіших справ, які слухатимуть наступного тижня. У цьому матеріалі розповідаємо про них, місце і час проведення судових засідань.

13 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Більше публікацій