Send Lette
Насильницькі зникнення

Вивозив цивільних з Маріуполя і потрапив у заручники: історія волонтера Ігоря Талалая

25-річний волонтер із Дніпра Ігор Талалай не виходить на зв’язок з 18 березня. Напередодні він поїхав у Маріуполь евакуйовувати людей. Згодом рідним повідомили, що хлопця затримали російські військові на одному з блокпостів поблизу селища Мангуш. 

У військкоматі відмовили – пішов у волонтери


До початку повномасштабної війни росії проти України, Ігор Талалай займався власною справою. Разом з друзями він проєктував і встановлював торгові вітрини у торгово-розважальних центрах Дніпра, Харкова та Києва. 24 лютого, коли розпочалися воєнні дії хлопець саме перебував у Харкові, у відрядженні. Про це розповідає МІПЛ мама Ігоря Інна Талалай.

Ігор Талалай

«Я не чула перших вибухів, це Ігор подзвонив і сказав: “Почалася війна”. Того ж дня він повернувся додому», – пригадує вона.

Жінка розповідає, що син одразу пішов у військкомат. Однак через проблеми зі здоров’ям на службу його не взяли. Тоді Ігор записався до місцевої територіальної оборони та почав займатися волонтерством. «Разом з друзями взяли робочу машину і почали їздити до Харкова, вивозили людей з-під обстрілів», – говорить Інна.

Машина на, якій Ігор Талалай вивозив людей з Маріуполя

Про те, що її син їде евакуйовувати людей до Маріуполя, пані Інна не здогадувалася: 

«18 березня він поїхав до Маріуполя, аби вивозити людей. Він зі своїм другом поїхали до Запоріжжя і там сформувалася колона: дві автівки з Дніпра та ще кілька з Запоріжжя. Зі слів його друга, вони переночували у Мангуші і 19 березня заїхали у Маріуполь. Забрали людей з Приморського району (район на південному заході міста, вздовж Азовського моря, – МІПЛ). У машині Ігоря, були мама з сином та молода пара». 

Пані Інна говорить, що з Маріуполя повинна була виїжджати евакуаційна колона, але зі слів свідків, з якими вона згодом спілкувалася, зрозуміла, що насправді такої колони не було. Ігор мав сам везти людей з Маріуполя до Мангуша, а звідти уже до Запоріжжя.

Коли зв’язок з Ігорем зник, жінка опублікувала оголошення у соцмережах, про те що вона розшукує сина. І пані Інні зателефонували. Це були ті, кого Ігор вивозив з вже частково окупованого Маріуполя. Вони розповіли, що сталося.

Через відкриті соцмережі


«Між Маріуполем і Мангушем є село Червоне. На контрольно-пропускному пункті автівку Ігоря зупинили. Російські військові перевірили його телефон, і їм щось не сподобалося. Людей, що були з ним, висадили, а машину забрали», – говорить про почуте від свідків Інна. 

Жінка розповідає, що у Ігоря дуже сильна проукраїнська позиція, тому у його телефоні російські солдати могли знайти якусь компрометуючу інформацію: «Я запитала, чи говорив мій син українською, вони відповіли: “Ні, до росіян звертався російською”. Їм не сподобалося саме те, що було у його телефоні, уточнили вони. Я не знаю чи видаляв він щось з телефона, але його соцмережі відкриті, якщо подивитися Інстаграм Ігоря, то одразу можна зрозуміти його ставлення до росіян».

За місяць пані Інні зателефонував якийсь чоловік з окупованої території Донецька, сказав, Ігор просив повідомити, що з ним усе гаразд.

«Там страшно»


«Він стверджував, що Ігор перебуває у виправній колонії №120 поблизу села Оленівка (Волноваський р-н, Донецької області, – МІПЛ). Цей чоловік відмовився розповідати щось більше, сказав “я більше не можу нічого говорити, там страшно”», – говорить мама Ігоря Талалая.

Вона два місяці намагається з’ясувати, де її син. Ще у квітні побачила відео, на якому впізнала його.

Скріншот з відео, на якому Інна Талалай впізнала сина

 


«Ігор дуже схуд, мав бороду», – говорить жінка про побачене. На відео кілька десятків чоловіків у цивільному одязі, вишикувані у ряди на території виправної колонії, місце розташування якої точно визначити не вдалося.

_____________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації.

Відомі вам факти надсилайте на адресу [email protected]

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Заарештований у 17 років український патріот пів життя сидить у колонії на окупованій Донеччині

Історія Богдана Ковальчука стоїть окремо від історій решти бранців Росії на окупованих українських територіях. З усіх відомих “політичних” в’язнів у квазіреспубліках на сході України він наймолодший і в неволі найдовше. А ще Богдан Ковальчук — один із, імовірно, десятків політично переслідуваних підлітків на окупованих територіях України, де російська влада терором культивує послух.

4 Березня 2025

Насильницькі зникнення
Росіяни 28 місяців тримають у тюрмі ветерана АТО з Нової Каховки

У 2014 році Леонід Кондрацький добровольцем став на захист України. Відвоював півтора року і повернувся до цивільного життя. Коли почалася повномасштабна війна, виїздити з окупованої частини Херсонщини відмовився. Продовжив ходити на роботу, допомагав перевозити людей із Нової Каховки до Берислава, передавав посилки між містами. Окупанти затримували Леоніда тричі. Востаннє — 17 жовтня 2022 року. Відтоді він у вʼязниці. Рідні не розмовляли й не бачили Леоніда 28 місяців.

26 Лютого 2025

Насильницькі зникнення
Замість обміну — етап. Цивільних полонених із окупованої Луганщини почали вивозити в Росію

“Все йде дуже тяжко, але я тримаюся, духом не падаю. Всіх обіймаю, вірю, що побачимося. Як казав Шопенгауер 300 років тому, все станеться так чи інакше”, — писав рідним луганчанин Олександр Борисов у першому листі після етапу. 24 грудня 2024 року. Росія, Якутськ. Борисов — один із кількох десятків цивільних, яких захопили на окупованій частині Луганської області до повномасштабного російського вторгнення в Україну і тримають в ув’язненні до сих пір. З кінця 2024 року їх почали етапувати в Росію. Олександр став одним із перших етапованих.

20 Лютого 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Аналітика
Путін наслідує Сталіна: як Росія використовує радянські методи знищення українців

Катування електрострумом, примусове заучування російського гімну і вироки за “тероризм” українським військовополоненим — усе це не просто воєнні злочини, а частина цілеспрямованого переслідування Росією українців. МІПЛ презентувала аналітичний звіт “Знищення української ідентичності як державна політика СРСР і Росії”.

7 Березня 2025

Війна і правосуддя
Підпал авто ЗСУ неповнолітнім, видача російських паспортів і знищення “Мрії”: 98 справ у анонсах березня від МІПЛ

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

7 Березня 2025

Війна і правосуддя
Український військовий розповів у суді про розстріл росіянами військовополоненого

У Запоріжжі триває розгляд справи Дмитра Курашова, російського штурмовика загону “Шторм-V” із позивним “Сталкер”. Його обвинувачують у воєнному злочині — страті Віталія Годнюка, бійця 226-го батальйону 127-ї бригади Тероборони, який склав зброю. Це перший в Україні процес, де обвинувачений у вбивстві військовополоненого перебуває на лаві підсудних.

6 Березня 2025

Більше публікацій