Send Lette
Насильницькі зникнення

Вже три роки родичі достеменно не знають, де утримують жінку

Про Ольгу Мозолевську, заручницю представників незаконних збройних формувань, майже нічого не чутно три з половиною роки – навіть найближчі родичі досі достеменно не знають, де її утримують нині у Донецьку. 

 

“Оля раптово зникла у середині жовтня 2017 року. Точної дати не знаю, оскільки дружина одна була у Донецьку і на зв’язок припинила виходити приблизно 15 жовтня”, – говорить МІПЛ чоловік Ольги Віталій Мозолевський.

До війни вони разом жили в Авдіївці, а після початку агресії РФ виїхали до матері Ольги у Мар’їнський район. “Туди, де менше стріляли, адже у нас був маленький син, – продовжує чоловік. – Оселилися у селі у старому будинку”. Роботи у Віталія постійної не було, а Ольга доглядала за дитиною. Приблизно наприкінці 2015 року жінка знайшла роботу у Донецьку у ресторані – за фахом кухар, спочатку працювала офіціанткою, а потім адміністратором. Їздила щоразу на окуповані території на кілька тижнів і поверталась додому. Так мало бути і тоді.

“Телефон не відповідав кілька днів. У селі вже почали говорити, що бачили Олю на підконтрольній Уряду України території. Я подав заяву до поліції у Курахово про зникнення людини. Там перевірили – Ольга з непідконтрольних територій не виїжджала. Поїхав шукати її до Донецька – там місцева так звана міліція заяву не приймала, і ніхто нічого про Ольгу не чув. Як виявилося пізніше, перші півроку її утримували десь у підвалі під чужим прізвищем. Але це мене, мабуть, врятувало. За кілька тижнів, коли я повернувся, зателефонувала людина з Донецька – мовляв, ти заяву подавав, приїжджай. Я не зміг поїхати одразу – сину було чотири роки, він не міг лишатися без мене, мабуть, щось відчував. Коли я почав розпитувати ту людину, з ким розмовляю, почув: “Яка різниця, зустрінемо тебе прямо на блокпосту”. Потім мені в СБУ сказали, що виманювали, мабуть, аби тиснути на Ольгу”, – продовжує Віталій Мозолевський.

Тим часом Ольгу представники незаконних збройних формувань утримували на заводі “Ізоляція” у Донецьку – підприємстві, яке від початку збройної агресії РФ вони перетворили на в’язницю. Затримані, що перебувають там, не можуть побачитися з родичами або навіть отримати передачу. “Одного разу дружина подзвонила, це було десь за шість місяців після зникнення, але про себе нічого не сказала, а лише розпитувала, як ми”, – додає Віталій.

Тим часом у 2018-му році Ольгу на “Ізоляції” бачив колишній заручник Олександр Тимофєєв, звільнений у грудні 2019 року. Згодом, впізнав її на фото.

“З лютого по квітень 2018 року мене примушували виконувати господарські роботи на території “Ізоляції”, – говорить він МІПЛ. – Щоразу ми працювали разом – близько десяти-дванадцяти чоловіків. Прибирали сніг, листя, копали землю, білили дерева. Зазвичай охороняло нас кілька конвоїрів. Під час робіт я кілька разів бачив молоду дівчину, яка працювала у приміщенні кухні та їдальні для охоронців. Це худорлява молода жінка, років тридцяти, біляве, зібране в хвостик, волосся, зі змученим обличчям. Можливо, ми би і не помічали її – працювали з опущеними очима, аби один з охоронців час від часу не кричав, щоб ми не задивлялися у її бік, коли та виносила сміття або стояла на ганку кухні”.

Але такі подробиці родина Ольги не знала до грудня 2019 року. Лише після так званого обміну полоненими Віталію подзвонила одна з колишніх заручниць та повідомила: Ольга досі на “Ізоляції». Вона підтвердила: Мозолевська працює на кухні, і дуже сподівається, що піде на обмін. “Але її справа взагалі не просувалася за два роки, не возили до “слідчого”. Вона навіть точно не знала, за якою статтею її затримали – говорили шпигунство”, – сказала колишня заручниця.

“А мені якісь люди повідомили, що Ольгу обвинувачують у спробі викрадення військовослужбовця так званої “ДНР”. Для мене все це звучить як маячня. Ольга завжди була відкрита, нічого не приховувала – можливо, хтось її у щось втягнув або підставив”, – думає Віталій.

***

Про заручників представників НЗФ на Донбасі говоримо і пишемо за підтримки програми USAID Ukraine – USAID Україна “Права людини в дії”.

Читайте також: Стала відома інформація про ще одного заручника ОРДЛО

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
На Херсонщині росіяни закрили у підвалі онкохворого пенсіонера і пʼять днів морили його голодом

Селище Дніпровське розташоване на правобережжі Херсонщини, трохи більш як за 20 км від Херсона. Коли почалася повномасштабна війна РФ проти України, росіяни його окупували. Загарбники почали вдиратися у домівки місцевих, незаконно обшукували їх, перевіряли документи. Заходили вони й до пенсіонера Павла Мурашева.

19 Листопада 2024

Насильницькі зникнення
Вирізали ножем по тілу і гасили об нього недопалки — страшні подробиці знущань над мешканцем Голої Пристані 

Григорій Головко, 41-річний підприємець із окупованої ворогом Голої Пристані на Херсонщині, у найменших деталях памʼятає події того страшного дня, коли росіяни позбавили його волі. За сім місяців і три дні незаконного утримання його відпустили. Після цього разом із родиною чоловік виїхав на підконтрольну Україні територію.   

18 Листопада 2024

Насильницькі зникнення
Полювання на цивільних: як і чому Росія викрадає українців

“Росія приховує тисячі українців у в'язницях і катівнях. Їхні рідні майже не мають підстав сподіватися на швидку зустріч”, — такими рядками починається стаття впливового німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, опублікована у серпні цього року. Вона розповідає історії трьох звичайних українських родин, які або пережили насильнецьке викрадення під час окупації, або ж досі чекають на повернення рідних додому.

14 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
З Росії повернули тіло морпіха з 501 батальйону: чоловіка закатували в полоні

Іван Макаров не єдиний морський піхотинець із 501 батальйону, тіло якого повернули з російського полону. МІПЛ відомо про ще трьох убитих у полоні військових із цього батальйону. Усіх їх утримували у виправній колонії № 1 міста Донське Тульської області. З отриманих нами свідчень відомо, що до них системно застосовували тортури, кілька днів підряд не дозволяли спати, змушували виконувати виснажливі фізичні вправи та відмовляли у їжі. Ймовірно, Макаров також міг бути у Донському.

4 Грудня 2024

Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Більше публікацій