Насильницькі зникнення

Вже три роки родичі достеменно не знають, де утримують жінку

Про Ольгу Мозолевську, заручницю представників незаконних збройних формувань, майже нічого не чутно три з половиною роки – навіть найближчі родичі досі достеменно не знають, де її утримують нині у Донецьку. 

 

“Оля раптово зникла у середині жовтня 2017 року. Точної дати не знаю, оскільки дружина одна була у Донецьку і на зв’язок припинила виходити приблизно 15 жовтня”, – говорить МІПЛ чоловік Ольги Віталій Мозолевський.

До війни вони разом жили в Авдіївці, а після початку агресії РФ виїхали до матері Ольги у Мар’їнський район. “Туди, де менше стріляли, адже у нас був маленький син, – продовжує чоловік. – Оселилися у селі у старому будинку”. Роботи у Віталія постійної не було, а Ольга доглядала за дитиною. Приблизно наприкінці 2015 року жінка знайшла роботу у Донецьку у ресторані – за фахом кухар, спочатку працювала офіціанткою, а потім адміністратором. Їздила щоразу на окуповані території на кілька тижнів і поверталась додому. Так мало бути і тоді.

“Телефон не відповідав кілька днів. У селі вже почали говорити, що бачили Олю на підконтрольній Уряду України території. Я подав заяву до поліції у Курахово про зникнення людини. Там перевірили – Ольга з непідконтрольних територій не виїжджала. Поїхав шукати її до Донецька – там місцева так звана міліція заяву не приймала, і ніхто нічого про Ольгу не чув. Як виявилося пізніше, перші півроку її утримували десь у підвалі під чужим прізвищем. Але це мене, мабуть, врятувало. За кілька тижнів, коли я повернувся, зателефонувала людина з Донецька – мовляв, ти заяву подавав, приїжджай. Я не зміг поїхати одразу – сину було чотири роки, він не міг лишатися без мене, мабуть, щось відчував. Коли я почав розпитувати ту людину, з ким розмовляю, почув: “Яка різниця, зустрінемо тебе прямо на блокпосту”. Потім мені в СБУ сказали, що виманювали, мабуть, аби тиснути на Ольгу”, – продовжує Віталій Мозолевський.

Тим часом Ольгу представники незаконних збройних формувань утримували на заводі “Ізоляція” у Донецьку – підприємстві, яке від початку збройної агресії РФ вони перетворили на в’язницю. Затримані, що перебувають там, не можуть побачитися з родичами або навіть отримати передачу. “Одного разу дружина подзвонила, це було десь за шість місяців після зникнення, але про себе нічого не сказала, а лише розпитувала, як ми”, – додає Віталій.

Тим часом у 2018-му році Ольгу на “Ізоляції” бачив колишній заручник Олександр Тимофєєв, звільнений у грудні 2019 року. Згодом, впізнав її на фото.

“З лютого по квітень 2018 року мене примушували виконувати господарські роботи на території “Ізоляції”, – говорить він МІПЛ. – Щоразу ми працювали разом – близько десяти-дванадцяти чоловіків. Прибирали сніг, листя, копали землю, білили дерева. Зазвичай охороняло нас кілька конвоїрів. Під час робіт я кілька разів бачив молоду дівчину, яка працювала у приміщенні кухні та їдальні для охоронців. Це худорлява молода жінка, років тридцяти, біляве, зібране в хвостик, волосся, зі змученим обличчям. Можливо, ми би і не помічали її – працювали з опущеними очима, аби один з охоронців час від часу не кричав, щоб ми не задивлялися у її бік, коли та виносила сміття або стояла на ганку кухні”.

Але такі подробиці родина Ольги не знала до грудня 2019 року. Лише після так званого обміну полоненими Віталію подзвонила одна з колишніх заручниць та повідомила: Ольга досі на “Ізоляції». Вона підтвердила: Мозолевська працює на кухні, і дуже сподівається, що піде на обмін. “Але її справа взагалі не просувалася за два роки, не возили до “слідчого”. Вона навіть точно не знала, за якою статтею її затримали – говорили шпигунство”, – сказала колишня заручниця.

“А мені якісь люди повідомили, що Ольгу обвинувачують у спробі викрадення військовослужбовця так званої “ДНР”. Для мене все це звучить як маячня. Ольга завжди була відкрита, нічого не приховувала – можливо, хтось її у щось втягнув або підставив”, – думає Віталій.

***

Про заручників представників НЗФ на Донбасі говоримо і пишемо за підтримки програми USAID Ukraine – USAID Україна “Права людини в дії”.

Читайте також: Стала відома інформація про ще одного заручника ОРДЛО

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Актуальні публікації
Більше публікацій
“У розумінні військових Каховська ГЕС чи ЗАЕС не мають захисту, адже під час війни міжнародне законодавство безсенсове, це просто шматки паперу”, — Ґлен Ґрант

Руйнування Каховської ГЕС продемонструвало, що міжнародне право, яке прямо захищає небезпечні обʼєкти цивільної інфраструктури від атак військових, неефективне. МІПЛ спробувала розібратися, чому так відбувається, які інші обʼєкти перебувають у небезпеці і чи може міжнародна спільнота їх захистити.

7 Червня 2023

Військовополонені
Тульська колонія суворого режиму: полонених українців етапують все далі від кордону

Територія колонії у Донському — це головна двоповерхова будівля з камерами-двориками для прогулянок. Уздовж коридору — камери. У камерах — нари, стіл, дві лавки, туалет, умивальник, шафа для засобів гігієни. Камери розраховані на 10-24 особи, видно, що пропускна спроможність збільшена вже після початку великої війни.

6 Червня 2023

Інші воєнні злочини
“Українські діти перебувають в заручниках у росіян. До них застосовують тортури”, — Анастасія Пантелєєва

Двох підлітків із окупованого Бердянська — Тіграна Оганнісяна і його друга Микиту Ханганова — росіяни утримують, як […]

2 Червня 2023

Більше публікацій