Send Lette
Адвокація

Як Росія краде правду: у штаб-квартирі ЮНЕСКО представили нові факти викрадення українських журналістів

У штаб-квартирі ЮНЕСКО відбувся спеціальний захід, присвячений доступу до інформації в умовах російської збройної агресії проти України. Він зібрав послів та постійних представників із понад 30 європейських країн.

Співорганізаторами події стала Група друзів України в ЮНЕСКО, зокрема постійні представництва Польщі, Литви та України. Головував заступник Постійного представника України Микола Мовчан. Говорили про те, як Росія ізолює мешканців тимчасово окупованих територій (ТОТ) від правдивої інформації і те, як українські журналісти та правозахисники боряться за свободу слова.

Любов Смачило, керівниця департаменту аналітики Медійної ініціативи за права людини, розповіла про переслідування українських журналістів та інших цивільних українців в окупації:

Життя на ТОТ — це не просто виживання, а боротьба за право знати правду. Російська влада переслідує всіх, хто має відвагу говорити, писати, передавати інформацію. Тисячі незаконно затриманих українців, серед яких понад 29 журналістів, перебувають у російських в’язницях лише тому, що не мовчали.

Любов Смачило, керівниця департаменту аналітики МІПЛ, у штаб-квартирі ЮНЕСКО

За словами Смачило, доступ до правдивої інформації на ТОТ майже відсутній: українські медіа заблоковані, а єдине джерело новин — пропагандистські російські ЗМІ. Вона нагадала про незаконні затримання українських журналістів, зокрема Дмитра Хилюка, який працює в одному з найбільших українських інформаційних агентств УНІАН. Російські військові викрали його у березні 2022 року поблизу власного дому у селі Козаровичі Київської області. Любов Смачило закликала міжнародну спільноту активніше боротися за звільнення українських медійників та медійниць.

В рамках кампанії Release Hostages МІПЛ розповсюджує серед міжнародних представників листівки з історіями цивільних утримуваних

Серед інших спікерів заходу були голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук та аналітикиня Польського інституту міжнародних відносин Александра Войтович. Вони представили докази інформаційної війни, яку Росія веде проти України, наголосивши на обовʼязковому захисті журналістів і правозахисників.

– Ми звертаємося до всіх країн-учасниць ЮНЕСКО із закликом посилити зусилля для звільнення полонених журналістів. Вільний доступ до інформації має залишатися невід’ємним та основоположним правом кожного, особливо в епоху, коли технології набувають стрімкого розвитку і здатності значного впливу, — підкреслила Ольга Герасим’юк.

На заході в штаб-квартирі ЮНЕСКО зібралось багато представників різних країн. Фото: Нацрада з питань телебачення і радіомовлення

МІПЛ продовжує документувати воєнні злочини та адвокувати звільнення незаконно утримуваних українців, зокрема журналістів. Долучайтеся до адвокаційної кампанії Release Hostages: A Demand for Freedom Campaign, поширюйте історії українських цивільних, станьте їхнім голосом: https://mipl.org.ua/send-letter/.

Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців

Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.

7 Травня 2025

Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Адвокація
У Гаазі відбулася дискусія про російські репарації за зниклих безвісти в Україні. Ось чотири важливі тези

Репарації — зобовʼязання держави, яка порушила норми міжнародного права, відшкодувати завдану втрату чи шкоду. Це важливий елемент відновлення справедливості для жертв збройних конфліктів і запобіжник повторення злочинів у майбутньому. Про це йшлося під час експертної дискусії у Гаазі, на якій обговорили правові та інституційні рішення репарацій за зниклих безвісти в Україні.

10 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
За останній місяць Росія затримала щонайменше 15 і засудила 39 цивільних українців

Приниження і переслідування вірних Україні мешканців окупованих територій — це щоденна практика, яка має різні форми, але одну мету: залякати, придушити будь-який, навіть символічний, опір окупації. За два останні тижні квітня росіяни затримали щонайменше шість мешканців окупованих через політичні мотиви територій і засудили — 20. Всього за квітень затримали щонайменше 15 і засудили щонайменше 39 цивільних українців.

8 Травня 2025

Адвокація
Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців

Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.

7 Травня 2025

Військовополонені
Родини загиблих у російському полоні військових мають отримувати 15 мільйонів гривень

Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова вважає, що родини загиблих у полоні мають отримувати таку ж допомогу, як і родини військових, що загинули на полі бою. Для врегулювання цього питання у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт. Розповідаємо, чому він важливий.

5 Травня 2025

Більше публікацій