Send Lette
Інші воєнні злочини

Як росіяни катують в полоні: історія конюха Віктора Кукуюка, якого викрали в Гостомелі

До повномасштабного вторгнення Росії Гостомель на Київщині був відомий тим, що там зберігали найбільший у світі транспортний літак — Ан-225 “Мрія”. Утім 24 лютого 2022-го цей населений пункт став ще й місцем запеклих боїв між українськими і російськими військовими. Після окупації міста ворожі армійці облаштували тут катівні. Одним із постраждалих став Віктор Кукуюк. На початку великої війни чоловік був на роботі на стайнях поблизу гостомельського аеродрому. Звідти його разом із напарником викрали росіяни.

Цей злочин бере свій початок з 3 березня 2022 року. Чоловіки вже збиралися спати, аж раптом почули постріли. Тим часом у вікно вдарили зброєю. Виявилося, що на стайню вдерлися російські військові. На рукавах у них були георгіївські стрічки. Внаслідок обстрілів стайня зайнялася. Води, щоб загасити полумʼя, бракувало — 13 коней згоріли живцем.

— Я просив росіян, благав випустити тварин. Та вони нічого не дозволили зробити, — пригадує Віктор Кукуюк.

Наслідки пожежі в стайні

Згодом ворожі армійці привезли на стайню ще двох цивільних з місцевої пилорами. Віктора почали допитувати.

— Вони приставили мені до лоба пістолет: “Зізнавайся, де міномет, де розрахунки?!” Я пояснював, що цивільний, що ми просто працюємо у конюшні. Та вони у це не вірили. Влупили мені в обличчя пістолетом. Та так сильно, що аж пломби повипадали з передніх зубів.

Уранці росіяни повантажили чоловіків на танки, зав’язали їм очі та руки і повезли на гостомельський аеродром, де разом із іншими цивільними та військовополоненими закрили у холодильних камерах. Час від час їх забирали на допити.

“За друзів, ОМОН, Майдан і наших братів!”

Шостого березня 2022 року бранців через Білорусь вивезли у Глушкове Курської області Росії. Спершу їх утримували у наметовому містечку по 14 людей у наметі. Всередині працювала лише одна пічка, було дуже холодно. Полоненим доводилося самотужки рубати дрова, щоб хоч якось зігрітися. Годували їх двічі на добу, на прийом їжі давали менше трьох хвилин.

— Ти маєш зігнутися, тримаючи руки в замку і завівши їх максимально високо за спину, біжиш туди, де дають їжу. Зрештою не встигаєш нічого зʼїсти, а росіяни уже кричать: “Хвилина лишилась!”

За тиждень ворожі армійці перевезли Кукуюка та інших бранців у СІЗО № 1 у Курську. Там їх били кийками, катували електричним струмом і майже не годували. Удень лежати на ліжках українцям забороняли, тому від ранку до вечора цивільним і військовополоненим доводилося сидіти на підлозі. Щоранку росіяни змушували їх співати гімн РФ. Також у них брали зразки ДНК.

СІЗО № 1 в Курську розраховане на утримання 907 осіб

Одного разу до бранців у Курське СІЗО № 1 приїхав цивільний прокурор, який запитував про умови утримання. Віктору Кукуюку довелося сказати, що росіяни їх не б’ють і добре годують, адже наглядачі попередили: про тортури — ні слова. Водночас він згадує, як одного разу з сусідньої камери російські наглядачі винесли тіло, загорнуте у біле простирадло. Припускає, що людина померла внаслідок жорстоких знущань.

Кукуюк і кілька інших бранців у Курському СІЗО № 1 були близько місяця. Після їх перевели у жіночу виправну колонію № 11 у Малій Локні Курської області. Там, каже Віктор, їх почали катували від самої “прийомки”.

— Мене відразу взяли за руки і вдарили головою об паркан. Почали бити. Потім поставили на коліна, руки завели назад, одягнули мішок на голову і почали кричати: “Це вам за друзів, за ОМОН, за Майдан, за наших братів!”

Після Віктора Кукуюка знову вдарили обличчям об металеві ґрати, пошкодивши також лікті та зв’язки на руці. Іншому полоненому під час “прийомки” зламали ребра. Коли росіяни заводили Віктора в камеру, один із наглядачів ударив його тактичною рукавичкою, а інший розбив йому носа ногою. 

У Малій Локні Кукуюк теж пробув близько місяця, а тоді його і ще кількох українців росіяни перевезли в окупований Крим. Спершу бранці переночували на гауптвахті у Сімферополі, а наступного дня їх транспортували на територію військової частини у Севастополі, де утримували в казармах. Там цивільні перебували разом із військовополоненими — морпіхами та захисниками Зміїного. У Севастополі, каже Кукуюк, їм уперше дозволили повноцінно помитися, в інших місцях утримання росіяни майже не давали часу на душ. Однак, як і в інших місцях незаконного утримання, тут росіяни жодного разу не водили Кукуюка та решту українців на прогулянки.

Віктор Кукуюк

“Вітю, це ж наші!”: довгоочікуваний обмін

На 109-й день полону, 18 червня 2022 року, окупанти розбудили Віктора й інших бранців, хто сидів із ним, зв’язали їм руки та, нічого не пояснюючи, вивезли з військової частини. Чоловіки думали, що їх вкотре переводять, аж раптом один із полонених побачив українських військових і вигукнув: “Вітю, це ж наші!” Лише тоді вони зрозуміли, що вже вдома. Нині Віктор Кукуюк відновлює здоров’я після катувань.

Підтримано грантом від Open Society Foundations

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій