Send Lette
Військовополонені

Як росіяни використовують українських полонених для пропаганди

Критика української армії та зізнання у воєнних злочинах проти Росії це те, що можна почути у відео з українськими військовополоненими чи викраденими цивільними на російських та проросійських каналах. Звільнені заручники кажуть, що записують такі  відео в умовах тиску і катувань. Ба більше, за відсутності зв’язку з рідними та доступу міжнародних організацій до полонених, відео стають єдиною можливістю повідомити родичів про полон. Чи можна вірити тому, що на таких відео показують росіяни,  журналісти МІПЛ запитали звільнених полонених, а також юриста.

«Зізнання» полонених

 

Сергій Волинський із позивним «Волина», який виконував обов’язки командира 36-ї окремої бригади морської піхоти під час оборони Маріуполя, у полон до росіян потрапив 20 травня. Тоді українська сторона погодилася на евакуацію військових з «Азовсталі». Але замість Запоріжжя росіяни відвезли українських бійців в Оленівську колонію в Донецькій області, де їх досі утримують, як злочинців. 29 червня частину військових обміняли, утім Сергія серед них не було.

Сергій Волинський із позивним «Волина» потрапив у полон до росіян потрапив 20 травня. Скріншот з пропагандистського відео «Нацистские каратели»

Першого серпня «Волину» показали у пропагандистському російському кіно. Сергію ставлять провокативні запитання, натякаючи на непотрібність боїв за Маріуполь та слабкість української армії. Зрештою він говорить, що російська армія найсильніша і Росія наразі перемагає у війні проти України.

Полонених азовців Олега Мудрака (праворуч) і Андрія Ігнатюка питали про значення їх татуювань на руках. Скріншот з пропагандистського відео «Нацистские каратели»

У тому ж відео опитали командира 1-го батальйону «Азову» Олега Мудрака та старшого лейтенанта «Азову» Андрія Ігнатюка. Їм поставили лише два запитання: про значення їхніх татуювань та вибір релігії. Обидва азовці мають татуйовані руки і не сповідують православʼя. Цього вистачило, аби російські експерти створили з них неонацистів, які бажають вбивати.

Подібні відео росіяни знімають не лише в місцях, де утримують українців. Окремою практикою пропагандистів стали записи відео біля пам’ятників. Один із них, який часто фігурує на відео, «Алея янголів» у Донецьку. Це пам’ятник загиблим дітям на Донбасі. Час від часу до нього під конвоєм приводять одного або кількох українських полонених. Один з таких походів росіяни організували 1 березня цього року.

У записах біля «Алея янголів» простежується схожий з іншими відео сценарій. Під час так званого інтерв’ю до військовополонених підходять перехожі та звинувачують їх у вбивстві дітей. 

Дали текст, сказали вивчити

 

Богдан Пантюшенко, колишній військовополонений, каже, що за п’ять років полону в окупованій Донецькій області неодноразово бачив, як записують відео з полоненими.

«Двом моїм побратимам перед пресконференцією дали написаний текст і сказали, аби вони його вивчили. На камеру вони мали переповісти цей текст своїми словами. Їх попередили, щоб не було сюрпризів. Деякі полонені під час запису відео применшували можливості ЗСУ, щоб росіяни ставилися до них лояльніше», згадує Богдан.

Він говорить, що навіть якщо полонені говоритимуть те, що хочуть, цього все одно не покажуть. За його словами, росіяни вирізають з відео все, що не проходить цензуру.

Інший звільнений військовий, Максим, якого цього року протримали в полоні півтора місяця, говорить, що подібні відео записують не тільки так звані журналісти, а й слідчі. За його словами, під час запису бранців змушують виголошувати пропагандистські гасла, а потім це відео передають телебаченню. 

«Те, як із нами поводяться, перевіряв їхній же прокурор, нібито уповноважений з прав людини. Перш ніж він мав прийти, нас попереджали, як нам потрібно поводитися, що казати. Коли він прийшов, запитав: “Чи вас все влаштовує? Чи добре годують? Чи надають належну медичну допомогу?” І ми завжди мали відповісти: “Так точно”. Якщо хтось спробував відповісти щось інше, то згодом отримував удар шокером», – розповідає Максим.

Чому запис відео із полоненими заборонений


За Третьою Женевською конвенцією полонених мають берегти від цікавості публіки. Про це говорить експерт МІПЛ, адвокат об’єднання «Амбрелла» Андрій Яковлєв. Він наголошує, що за міжнародним гуманітарним правом військових дозволено брати у полон, аби послабити противника, але заборонено використовувати їх для впливу на інших військових противника і тим більше судити за участь у збройному конфлікті.

Андрій Яковлєв. Фото МІПЛ

«Єдина легальна мета полону військових це послаблення противника, у цьому випадку України. Тобто полонені військовополонені вже не можуть брати участь у військових діях, тому послаблюють ЗСУ. Але це не означає, що їх можна використовувати, як знаряддя для пропаганди. Третя Женевська конвенція забороняє публічні покази полонених через те, що не можна оприлюднювати персональні дані людини, такі як ім’я, прізвище та обличчя. Також Конвенція захищає їх від публічного приниження. Ми не знаємо, як записували ці відео. Можливо, військовополонених примушують. Окрім того, росіяни таким чином впливають на інших українських військовослужбовців та деморалізують українські війська», говорить експерт.

На думку Андрія Яковлєва. полонені можуть відтворювати тези, які підпадають під риторику російської пропаганди, бо це один із доступних способів повідомити рідним про потрапляння в полон. Це виправдано, оскільки інші способи комунікації, такі як доставка кореспонденції Червоним Хрестом, неефективні.

«Полонені позбавлені зв’язку з зовнішнім світом, ми не можемо вірити тому, що вони говорять. Через це можна сказати, що над полоненими знущаються», пояснює Яковлєв.

Дар’я Потапова, МІПЛ

—————

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Зниклі безвісти з 57-ї бригади: важкі бої, загибель, полон і пошук

У перший же день повномасштабного вторгнення Росії в Україну уся територія Луганської області перетворилася на поле битви. На той час бійці 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка перебували на позиціях у районі Трьохізбенки. Тоді ж у полон потрапила значна кількість військовослужбовців бригади, більшість із них досі утримують росіяни, є й ті, що вважаються зниклими безвісти. З того часу для багатьох сімей бійців 57-ї бригади почалася боротьба — знайти та повернути своїх рідних.

10 Травня 2024

Військовополонені
Євген Дідківський: “Вони на повному серйозі розпитували, де в Україні лабораторії бактеріологічної і хімічної зброї”

Утримання в російському Курську, Таганрозі та Борисоглєбську. Щоденне побиття, примушування співати російський гімн і вчити вірші про Леніна. Це друга частина інтервʼю з Євгеном Дідківським, військовослужбовецем 95 бригади, який потрапив у російський полон.

16 Квітня 2024

Військовополонені
Два роки у пеклі полону: рідні морпіхів — захисників Маріуполя просять витягти військових з полону

У суботу, 13 квітня, на Майдані Незалежності зібралися рідні морпіхів, медиків та усіх тих, хто впродовж 86 днів стояв на захисті Маріуполя. Дружини, матері, діти вийшли на мирну акцію в центрі столиці, щоб нагадати, що ось уже два роки понад 1500 захисників Маріуполя перебувають у полоні.

14 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій