Send Lette
Військовополонені

Як росіяни використовують українських полонених для пропаганди

Критика української армії та зізнання у воєнних злочинах проти Росії це те, що можна почути у відео з українськими військовополоненими чи викраденими цивільними на російських та проросійських каналах. Звільнені заручники кажуть, що записують такі  відео в умовах тиску і катувань. Ба більше, за відсутності зв’язку з рідними та доступу міжнародних організацій до полонених, відео стають єдиною можливістю повідомити родичів про полон. Чи можна вірити тому, що на таких відео показують росіяни,  журналісти МІПЛ запитали звільнених полонених, а також юриста.

«Зізнання» полонених

 

Сергій Волинський із позивним «Волина», який виконував обов’язки командира 36-ї окремої бригади морської піхоти під час оборони Маріуполя, у полон до росіян потрапив 20 травня. Тоді українська сторона погодилася на евакуацію військових з «Азовсталі». Але замість Запоріжжя росіяни відвезли українських бійців в Оленівську колонію в Донецькій області, де їх досі утримують, як злочинців. 29 червня частину військових обміняли, утім Сергія серед них не було.

Сергій Волинський із позивним «Волина» потрапив у полон до росіян потрапив 20 травня. Скріншот з пропагандистського відео «Нацистские каратели»

Першого серпня «Волину» показали у пропагандистському російському кіно. Сергію ставлять провокативні запитання, натякаючи на непотрібність боїв за Маріуполь та слабкість української армії. Зрештою він говорить, що російська армія найсильніша і Росія наразі перемагає у війні проти України.

Полонених азовців Олега Мудрака (праворуч) і Андрія Ігнатюка питали про значення їх татуювань на руках. Скріншот з пропагандистського відео «Нацистские каратели»

У тому ж відео опитали командира 1-го батальйону «Азову» Олега Мудрака та старшого лейтенанта «Азову» Андрія Ігнатюка. Їм поставили лише два запитання: про значення їхніх татуювань та вибір релігії. Обидва азовці мають татуйовані руки і не сповідують православʼя. Цього вистачило, аби російські експерти створили з них неонацистів, які бажають вбивати.

Подібні відео росіяни знімають не лише в місцях, де утримують українців. Окремою практикою пропагандистів стали записи відео біля пам’ятників. Один із них, який часто фігурує на відео, «Алея янголів» у Донецьку. Це пам’ятник загиблим дітям на Донбасі. Час від часу до нього під конвоєм приводять одного або кількох українських полонених. Один з таких походів росіяни організували 1 березня цього року.

У записах біля «Алея янголів» простежується схожий з іншими відео сценарій. Під час так званого інтерв’ю до військовополонених підходять перехожі та звинувачують їх у вбивстві дітей. 

Дали текст, сказали вивчити

 

Богдан Пантюшенко, колишній військовополонений, каже, що за п’ять років полону в окупованій Донецькій області неодноразово бачив, як записують відео з полоненими.

«Двом моїм побратимам перед пресконференцією дали написаний текст і сказали, аби вони його вивчили. На камеру вони мали переповісти цей текст своїми словами. Їх попередили, щоб не було сюрпризів. Деякі полонені під час запису відео применшували можливості ЗСУ, щоб росіяни ставилися до них лояльніше», згадує Богдан.

Він говорить, що навіть якщо полонені говоритимуть те, що хочуть, цього все одно не покажуть. За його словами, росіяни вирізають з відео все, що не проходить цензуру.

Інший звільнений військовий, Максим, якого цього року протримали в полоні півтора місяця, говорить, що подібні відео записують не тільки так звані журналісти, а й слідчі. За його словами, під час запису бранців змушують виголошувати пропагандистські гасла, а потім це відео передають телебаченню. 

«Те, як із нами поводяться, перевіряв їхній же прокурор, нібито уповноважений з прав людини. Перш ніж він мав прийти, нас попереджали, як нам потрібно поводитися, що казати. Коли він прийшов, запитав: “Чи вас все влаштовує? Чи добре годують? Чи надають належну медичну допомогу?” І ми завжди мали відповісти: “Так точно”. Якщо хтось спробував відповісти щось інше, то згодом отримував удар шокером», – розповідає Максим.

Чому запис відео із полоненими заборонений


За Третьою Женевською конвенцією полонених мають берегти від цікавості публіки. Про це говорить експерт МІПЛ, адвокат об’єднання «Амбрелла» Андрій Яковлєв. Він наголошує, що за міжнародним гуманітарним правом військових дозволено брати у полон, аби послабити противника, але заборонено використовувати їх для впливу на інших військових противника і тим більше судити за участь у збройному конфлікті.

Андрій Яковлєв. Фото МІПЛ

«Єдина легальна мета полону військових це послаблення противника, у цьому випадку України. Тобто полонені військовополонені вже не можуть брати участь у військових діях, тому послаблюють ЗСУ. Але це не означає, що їх можна використовувати, як знаряддя для пропаганди. Третя Женевська конвенція забороняє публічні покази полонених через те, що не можна оприлюднювати персональні дані людини, такі як ім’я, прізвище та обличчя. Також Конвенція захищає їх від публічного приниження. Ми не знаємо, як записували ці відео. Можливо, військовополонених примушують. Окрім того, росіяни таким чином впливають на інших українських військовослужбовців та деморалізують українські війська», говорить експерт.

На думку Андрія Яковлєва. полонені можуть відтворювати тези, які підпадають під риторику російської пропаганди, бо це один із доступних способів повідомити рідним про потрапляння в полон. Це виправдано, оскільки інші способи комунікації, такі як доставка кореспонденції Червоним Хрестом, неефективні.

«Полонені позбавлені зв’язку з зовнішнім світом, ми не можемо вірити тому, що вони говорять. Через це можна сказати, що над полоненими знущаються», пояснює Яковлєв.

Дар’я Потапова, МІПЛ

—————

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Військовополонені
Бій, про який мовчать: як у Павлівці зникли безвісти більше ста військовослужбовців

Марину, Яну, Наталю та Світлану об'єднує спільна історія: два роки тому вони востаннє розмовляли зі своїми рідними — військовослужбовцями, які зникли безвісти у боях за Павлівку Донецької області. Це сталося наприкінці жовтня — початку листопада. Така ж доля у тому місці спіткала понад сотню українських армійців. Об'єднавшись у спільноту, їхні родини шукають рідних, виходять на акції підтримки зниклих безвісти і полонених, зустрічаються з цього приводу з владою.

12 Листопада 2024

Військовополонені
Змусити Росію відпустити поранених полонених може країна-покровителька – правозахисниця

Щоб активізувати повернення важкохворих та важкопоранених військовополонених, Україна має шукати третю країну, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій, регламентованих Женевськими конвенціями. Про це заявляє Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.

5 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
У Черкасах судять митрополита УПЦ МП за розпалювання релігійної ворожнечі — репортаж із засідання

У Черкасах судять Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії Української православної церкви, що перебуває в єдності з Московським патріархатом. Його звинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі, образі почуттів вірян через їхні релігійні переконання, а також у виправдовуванні збройної агресії Росії.

29 Листопада 2024

Більше публікацій