Як Україна допомагає цивільним заручникам та їхнім рідним: аналітика правозахисників
Рік тому набув чинності закон про соціальний і правовий захист тих, хто був позбавлений свободи внаслідок збройної агресії проти України — військовополонених, цивільних заручників та їхніх сімей. Однак ані родини цивільних заручників, ані звільнені з полону майже не знають про свої права і гарантії, які надає їм держава. Більше того, державні структури здебільшого також не відслідковують, як працює закон. З цього приводу правозахисники підготували аналітику.
Як заявляє Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини, проблема захисту прав позбавлених свободи громадян України триває з 2014 року, коли Росія почала викрадати і переслідувати цивільних українців. За її словами, довгий час Україна не мала ані ефективного механізму звільнення цих людей із полону, ані дієвої програми підтримки їхніх родин. Проблему мав розвʼязати відповідний закон, ухвалений ВР. Його важливість посилилася після початку повномасштабного вторгнення, коли кількість затриманих Росією українців зросла в рази.
“Якщо станом на 24 лютого 2022 року в списку СБУ було 301 прізвище, то зараз лише в списках МІПЛ понад 1300 прізвищ. Насправді викрадених може бути в 3—4 рази більше, точну цифру ми вказати не можемо через те, що окупація і щоденні затримання тривають”, — коментує Катриченко.
Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ. Фото: Віктор Ковальчук
Крім того, за інформацією Кримської правозахисної групи (КПГ), в окупованій АР Крим через політичні мотиви Росія увʼязнила щонайменше 180 громадян України. Юрист КПГ Богдан Мельникович заявляє, що за законом цивільні заручники та їхні родини мають право на щорічну та одноразову грошову допомогу, медичну реабілітацію, оплату правової допомоги, забезпечення житлом для тимчасового проживання, освітні пільги тощо. Також за людиною, яку викрала Росія, мають зберігати робоче місце. Усі ці гарантії постраждалі можуть отримати виключно після того, як спеціальна комісія, утворена при Міністерстві реінтеграції, підтвердить факт позбавлення волі.
Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA, стверджує, що на практиці закон у повній мірі не виконується: “Є низка проблем із цим законом. Зокрема, багато родин не розуміють, як працює комісія, яка діє при Мінреінтеграції і встановлює факт позбавлення свободи внаслідок війни. Комісія ухвалює рішення в закритому режимі і мало комунікує з людьми. Це призводить до недовіри родин полонених”, — коментує Луньова.
Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA
Ще одна проблема полягає в тому, що сімʼї цивільних заручників намагаються скористатися виключно фінансовою підтримкою держави. Про решту форм такої підтримки, наприклад, юридичну, вони навіть не здогадуються. Водночас грошей на покриття з боку держави професійної юридичної допомоги таким людям недостатньо. На цьому наголошує Анастасія Калініна, юристка КримSOS. Наразі максимальний розмір відшкодування становить — 53 680 гривень, тоді як вартість адвокатських послуг, які працюють в окупації чи захищають українців в Росії, обраховується в сотнях і тисячах доларів. Закон також передбачає, що держава має надати потерпілим тимчасове житло, адже нерідко вони виїжджають з окупації.
“Часто з житлом допомагають або волонтери, або знайомі постраждалих людей. Але державні органи не відповіли нам, чи надають вони комплексно таку допомогу”, — зазначає Калініна.
Перед підготовкою аналітики правозахисники також подавали запити до численних органів, які, згідно з законом, зобовʼязані надавати допомогу. Однак не всі вони дали чітку інформацію про кількість звернень від людей, види і допомогу, яку ті отримали. Калініна вважає, що жоден державний орган не відслідковує, як працюють гарантії, що надає закон цивільним заручникам та членам їхніх сімей.
Саме тому, переконані правозахисники, державі слід визначити конкретний орган, який би працював із цивільними заручниками, відслідковував ефективність державної допомоги, а також інформував родини полонених і звільнених із полону про те, які права вони мають. З повною аналітикою правозахисних організацій про те, як працює закон про захист прав цивільних заручників, можна ознайомитися тут.
