Send Lette
Аналітика

Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії Росії та підтримує членів їхніх сімей. Аналітичний звіт

Закон України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” був прийнятий в 2018 році. Тоді мова йшли до декілька тисяч зниклих безвісти в наслідок збройної агресії Росії проти України. Ситуація змінилася після 24 лютого 2022 року, коли кількість випадків почала зростати до десятків тисяч, охоплюючи як військових, так і цивільних. На даний момент у Реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зареєстровано 47 194 особи.

Закон про правовий статус зниклих безвісти є основним нормативно-правовим актом, в якому окреслена державна політика щодо таких осіб. Він охоплює як цивільних, так і військових. При цьому для цивільних осіб цей закон, за виключенням профільного законодавства щодо призначення пенсії по втраті годувальника, є єдиним законодавчим актом, який визначає права та гарантії осіб, зниклих безвісти в умовах війни, та їхніх родин. У випадку зникнення військовослужбовців регулювання ширше — їхні права та гарантії також визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Система органів державної влади та інститутів, які займаються питаннями осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, розгалужена та динамічна — зміни у розподіл повноважень між цими органами вносяться регулярно (останні були внесені у вересні 2023 року). Основні зміни стосувалися переведення інституту Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зі структури Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до Міністерства внутрішніх справ України, та перерозподілу (а радше — обмеження) частини його повноважень.

Через шість років з моменту прийняття закону про правовий статус зниклих безвісти та майже рік з моменту перерозподілу функцій між органами влади виникають запитання: чи достатніми є дії держави для забезпечення реального наповнення правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, чи відповідають державні гарантії для родин зниклих безвісти їхнім потребам, наскільки ефективно визначені законом органи виконують свої повноваження та які залишаються сфери, що потребують удосконалення.

Центр прав людини Zmina та Медійна ініціатива за права людини підготували аналітичний звіт, який описує практику реалізації законодавства щодо зниклих безвісти та їхніх родин, а також пропонує рекомендації щодо удосконалення його положень та їх імплементації.

Звіт читайте тут або нижче.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Росія має відповісти за злочини проти людяності: у Варшаві презентували нове розслідування

Під час щорічної правозахисної конференції ОБСЄ у столиці Польщі МІПЛ презентувала масштабне розслідування про те, як Росія переслідує українців. Це вже друга його частина. У ній не лише детально описано злочини, скоєні російськими військовими у Київській, Чернігівській і Сумській областях, але й зафіксовано місця утримання українців, шляхи вивезення їх в Росію, названо імена і військові підрозділи, причетні до цих злочинів.

3 Жовтня 2024

Аналітика
Як пришвидшити ідентифікацію загиблих, зниклих безвісти на війні

Станом на 26 вересня 2024 року в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яким оперує Міністерство внутрішніх справ України, налічується 55 тисяч записів про людей, які зникли безвісти в умовах війни. Станом на серпень 2024 року в Реєстрі було зареєстровано 2410 невпізнаних тіл (останків). МІПЛ підготувала аналітичну записку про те, які проблеми виникають із ідентифікацією загиблих, як пришвидшити цей процес і що робити, якщо ваш рідний зник безвісти на війні.

30 Вересня 2024

Аналітика
Близько 15 тис. цивільних були незаконно позбавлені волі в Україні в ході російської окупації — Генпрокурор

У рамках понад 4 тис. кримінальних проваджень Офіс Генерального прокурора України розслідує факти незаконного позбавлення волі майже 15 тис. цивільних українців в ході російської окупації.

28 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій