Send Lette
Аналітика

Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії Росії та підтримує членів їхніх сімей. Аналітичний звіт

Закон України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” був прийнятий в 2018 році. Тоді мова йшли до декілька тисяч зниклих безвісти в наслідок збройної агресії Росії проти України. Ситуація змінилася після 24 лютого 2022 року, коли кількість випадків почала зростати до десятків тисяч, охоплюючи як військових, так і цивільних. На даний момент у Реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зареєстровано 47 194 особи.

Закон про правовий статус зниклих безвісти є основним нормативно-правовим актом, в якому окреслена державна політика щодо таких осіб. Він охоплює як цивільних, так і військових. При цьому для цивільних осіб цей закон, за виключенням профільного законодавства щодо призначення пенсії по втраті годувальника, є єдиним законодавчим актом, який визначає права та гарантії осіб, зниклих безвісти в умовах війни, та їхніх родин. У випадку зникнення військовослужбовців регулювання ширше — їхні права та гарантії також визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Система органів державної влади та інститутів, які займаються питаннями осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, розгалужена та динамічна — зміни у розподіл повноважень між цими органами вносяться регулярно (останні були внесені у вересні 2023 року). Основні зміни стосувалися переведення інституту Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зі структури Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до Міністерства внутрішніх справ України, та перерозподілу (а радше — обмеження) частини його повноважень.

Через шість років з моменту прийняття закону про правовий статус зниклих безвісти та майже рік з моменту перерозподілу функцій між органами влади виникають запитання: чи достатніми є дії держави для забезпечення реального наповнення правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, чи відповідають державні гарантії для родин зниклих безвісти їхнім потребам, наскільки ефективно визначені законом органи виконують свої повноваження та які залишаються сфери, що потребують удосконалення.

Центр прав людини Zmina та Медійна ініціатива за права людини підготували аналітичний звіт, який описує практику реалізації законодавства щодо зниклих безвісти та їхніх родин, а також пропонує рекомендації щодо удосконалення його положень та їх імплементації.

Звіт читайте тут або нижче.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Сповіщають про загибель телефоном: як держоргани порушують права родин захисників

Проблеми комунікації родин військовослужбовців із державними органами та шляхи їхнього вирішення обговорили під час презентації нового аналітичного огляду Медійної ініціативи за права людини. У заході взяли участь родини військовослужбовців, правозахисники, представники Офісу Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин та Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ.

7 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Аналітика
На 300% зросли терміни ув’язнення: Росія засуджує українців жорстокіше, ніж до повномасштабної війни  

31 березня в інформаційному агентстві “Укрінформ” представили дослідження про політику судового переслідування українських цивільних та військовополонених Росією, яке має ознаки воєнних злочинів та злочину проти людяності.

31 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Військовополонені
Три роки без сну, онкологія, відчай: родини полонених морпіхів заявляють про подвійне катування

У російському полоні досі перебуває близько 1300 морських піхотинців. Ось уже три роки їхні родини борються за повернення морпіхів додому. Та поруч із цим є ще одна виснажлива боротьба — за власне здоров'я. Цю ситуацію родини називають “подвійним катуванням”: поки морських піхотинців мордують у російському полоні, їхні рідні ніби відчувають усе це на собі.

16 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Більше публікацій