Send Lette
Аналітика

Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії Росії та підтримує членів їхніх сімей. Аналітичний звіт

Закон України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” був прийнятий в 2018 році. Тоді мова йшли до декілька тисяч зниклих безвісти в наслідок збройної агресії Росії проти України. Ситуація змінилася після 24 лютого 2022 року, коли кількість випадків почала зростати до десятків тисяч, охоплюючи як військових, так і цивільних. На даний момент у Реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зареєстровано 47 194 особи.

Закон про правовий статус зниклих безвісти є основним нормативно-правовим актом, в якому окреслена державна політика щодо таких осіб. Він охоплює як цивільних, так і військових. При цьому для цивільних осіб цей закон, за виключенням профільного законодавства щодо призначення пенсії по втраті годувальника, є єдиним законодавчим актом, який визначає права та гарантії осіб, зниклих безвісти в умовах війни, та їхніх родин. У випадку зникнення військовослужбовців регулювання ширше — їхні права та гарантії також визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Система органів державної влади та інститутів, які займаються питаннями осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, розгалужена та динамічна — зміни у розподіл повноважень між цими органами вносяться регулярно (останні були внесені у вересні 2023 року). Основні зміни стосувалися переведення інституту Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зі структури Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до Міністерства внутрішніх справ України, та перерозподілу (а радше — обмеження) частини його повноважень.

Через шість років з моменту прийняття закону про правовий статус зниклих безвісти та майже рік з моменту перерозподілу функцій між органами влади виникають запитання: чи достатніми є дії держави для забезпечення реального наповнення правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, чи відповідають державні гарантії для родин зниклих безвісти їхнім потребам, наскільки ефективно визначені законом органи виконують свої повноваження та які залишаються сфери, що потребують удосконалення.

Центр прав людини Zmina та Медійна ініціатива за права людини підготували аналітичний звіт, який описує практику реалізації законодавства щодо зниклих безвісти та їхніх родин, а також пропонує рекомендації щодо удосконалення його положень та їх імплементації.

Звіт читайте тут або нижче.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Українські суди масово відмовляють в онлайн-доступі до своїх засідань — МІПЛ презентувала аналітику

Лише три з 45 поданих МІПЛ клопотань про проведення онлайн-трансляцій судів були задоволені. Про це йдеться в аналітиці, яку МІПЛ презентувала сьогодні. Експерти МІПЛ наголошують: відсутність онлайн-доступу до засідань суттєво обмежує можливості громадського моніторингу судів, що критично важливо в умовах війни.

7 Лютого 2025

Аналітика
Правозахисники покроково відтворили ланцюжок злочинів Росії на півночі України

МІПЛ презентувала масштабне дослідження, яке реконструює злочини росіян проти мирних жителів під час окупації північних регіонів України. Дослідження доводить, що переслідування цивільних — не поодинокі випадки жорстокості російських солдатів, а систематична, послідовна та цілеспрямована політика військового і політичного керівництва РФ.

17 Грудня 2024

Аналітика
Росія має відповісти за злочини проти людяності: у Варшаві презентували нове розслідування

Під час щорічної правозахисної конференції ОБСЄ у столиці Польщі МІПЛ презентувала масштабне розслідування про те, як Росія переслідує українців. Це вже друга його частина. У ній не лише детально описано злочини, скоєні російськими військовими у Київській, Чернігівській і Сумській областях, але й зафіксовано місця утримання українців, шляхи вивезення їх в Росію, названо імена і військові підрозділи, причетні до цих злочинів.

3 Жовтня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Били і змушували зрізати татуювання: з полону повернувся захисник Маріуполя

Його змушували лезом зрізати татуювання і обіцяли повернути додому хіба що в мішку. У січні цього року з російського полону звільнили Андрія Степанова, підполковника Державної прикордонної служби. В Оленівці та Камишині він провів майже два роки. Там чоловіка весь час катували, у нього зупинялося серце, він втратив 67 кілограмів і кілька разів мало не покінчив життя самогубством.

13 Лютого 2025

Військовополонені
Боровся за Україну і отримав довічне: в Росії помстилися грузину із ЗСУ

Щонайменше 27 громадян Грузії у Росії заочно засудили за участь у війні на боці України. Ще двоє, потрапивши до полону, засуджені так званим вищим судом “ДНР” до довічного ув’язнення. Обох звинувачують у найманстві та замаху на життя військовослужбовців збройних сил РФ. Один із них — 23-річний Мамука Гацерелія. Хлопець потрапив до полону у травні 2022 року у Маріуполі, в лютому 2024-го його засудили до довічного ув’язнення у колонії особливого режиму.

11 Лютого 2025

Війна і правосуддя
Розгляд справи трьох російських військових, яких звинувачують у вбивстві цивільних у Бучі, знову перенесли

Зафар Собиров, Ербол Абільхаіров та Амангельде Бекентаєв — російські військові 64-ї окремої мотострілецької бригади. Вони, вважає прокуратура, у березні 2022 року в Бучі на вулиці Ридзанича вбили цивільних Сергія Духлія та Романа Гаврилюка. Їм інкримінують вчинення воєнних злочинів.

10 Лютого 2025

Більше публікацій