Send Lette
Аналітика

Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії Росії та підтримує членів їхніх сімей. Аналітичний звіт

Закон України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” був прийнятий в 2018 році. Тоді мова йшли до декілька тисяч зниклих безвісти в наслідок збройної агресії Росії проти України. Ситуація змінилася після 24 лютого 2022 року, коли кількість випадків почала зростати до десятків тисяч, охоплюючи як військових, так і цивільних. На даний момент у Реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зареєстровано 47 194 особи.

Закон про правовий статус зниклих безвісти є основним нормативно-правовим актом, в якому окреслена державна політика щодо таких осіб. Він охоплює як цивільних, так і військових. При цьому для цивільних осіб цей закон, за виключенням профільного законодавства щодо призначення пенсії по втраті годувальника, є єдиним законодавчим актом, який визначає права та гарантії осіб, зниклих безвісти в умовах війни, та їхніх родин. У випадку зникнення військовослужбовців регулювання ширше — їхні права та гарантії також визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Система органів державної влади та інститутів, які займаються питаннями осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, розгалужена та динамічна — зміни у розподіл повноважень між цими органами вносяться регулярно (останні були внесені у вересні 2023 року). Основні зміни стосувалися переведення інституту Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зі структури Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до Міністерства внутрішніх справ України, та перерозподілу (а радше — обмеження) частини його повноважень.

Через шість років з моменту прийняття закону про правовий статус зниклих безвісти та майже рік з моменту перерозподілу функцій між органами влади виникають запитання: чи достатніми є дії держави для забезпечення реального наповнення правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, чи відповідають державні гарантії для родин зниклих безвісти їхнім потребам, наскільки ефективно визначені законом органи виконують свої повноваження та які залишаються сфери, що потребують удосконалення.

Центр прав людини Zmina та Медійна ініціатива за права людини підготували аналітичний звіт, який описує практику реалізації законодавства щодо зниклих безвісти та їхніх родин, а також пропонує рекомендації щодо удосконалення його положень та їх імплементації.

Звіт читайте тут або нижче.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
ВЛК за 2 дні. Як хворі потрапляють на фронт і чим це загрожує

Після початку повномасштабного вторгнення Україна максимально спростила доступ до військово-лікарських комісій (ВЛК), щоб збільшити пропускну спроможність системи та зробити її швидшою для військовозобов'язаних. Для цього, зокрема, минулоріч запустили триетапну реформу ВЛК, запровадивши електронний документообіг. Водночас тепер швидкість впливає на якість висновків комісії, через що у військо потрапляють люди з важкими діагнозами. 

18 Червня 2025

Аналітика
Правозахисники довели, що Росія катує українських військових так само, як це робив СРСР 

Медійна ініціатива за права людини презентувала новий аналітичний звіт, який порівнює методи катувань, що їх сучасна РФ застосовує до українських військовополонених, із практиками радянської доби. Автори звіту довели не лише спадковість використання певних практик тортур, але й політичних мотивів їх застосування. 

29 Квітня 2025

Аналітика
Сповіщають про загибель телефоном: як держоргани порушують права родин захисників

Проблеми комунікації родин військовослужбовців із державними органами та шляхи їхнього вирішення обговорили під час презентації нового аналітичного огляду Медійної ініціативи за права людини. У заході взяли участь родини військовослужбовців, правозахисники, представники Офісу Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин та Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ.

7 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суд починає слухати “вугільну справу” Порошенка і Медведчука

Відстежуємо найцікавіші судові справи України про злочини, скоєні в умовах війни. Наступного тижня таких буде майже 60. У доданих файлах є посилання на інформацію про кожну справу.

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
Справа десяти років. Як деенерівців засудили за тероризм замість воєнного злочину

МІПЛ відстежувала справу від самого початку та розповідає про десятирічний шлях судового процесу. На прикладі цієї справи ми бачимо, як до повномасштабної війни воєнні злочини помилково кваліфікували як терористичні акти, а судова і правоохоронна система нібито не враховували, що агресія Росії проти України почалася ще в 2014-му. 

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за масові порушення прав людини в Україні. Що це означає?

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно визнав Російську Федерацію відповідальною за численні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також за збиття пасажирського літака рейсу MH17 у 2014 році.

9 Липня 2025

Більше публікацій