Send Lette
Адвокація

Як знайти зниклого безвісти на війні: МІПЛ вивчає можливості ДНК-ідентифікації

Координаторка груп родин полонених Медійної ініціативи за права людини Олена Бєлячкова бере участь у навчальній поїздці до штаб-квартири Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) у Гаазі.

Мета візиту ознайомитися з тим, як комісія може допомогти Україні з пошуком зниклих безвісти і ідентифікацією загиблих під час війни. За словами Кетрін Бомбергер, генеральної директорки МКЗБ, Україна демонструє політичну волю щодо співпраці з комісією. Наразі триває погодження укладання відповідної угоди з урядом України. Її підписання дозволить МКЗБ повноцінно працювати в Україні та допомагати її національним інституціям в пошуках зниклих безвісти, веденні розслідувань у цій сфері, ДНК-експертизах і навчанні відповідних фахівців.

Водночас Олена Бєлячкова підкреслює, що громадські та правозахисні організації України, які опікуються питанням зниклих безвісти під час збройного конфлікту з Росією, зацікавлені в тому, щоб МКЗБ і уряд України якнайшвидше уклали угоду про співпрацю. Це значно прискорить пошук зниклих безвісти і пришвидшить ідентифікацію загиблих.

Наразі, за словами директора Європейської програми МКЗБ Метью Холлідея, комісія надає інструкції щодо підготовки та створення єдиної бази даних зниклих безвісти, має можливість збирати ДНК їхніх рідних, в тому числі за межами України.

Учасники візиту відвідали ДНК-лабораторію МКЗБ, ознайомилися з принципами її роботи, проведенням судово-медичних розслідувань у полі та моргах. База ДНК-лабораторії МКЗБ налічує 130 тисяч біологічних зразків, у тому числі з України. За один день лабораторія може опрацювати від 100 до 200 зразків залежно від їхнього стану та якості. Враховуючи значний досвід роботи МКЗБ в Сирії і на Балканах, комісія також готова тренувати українських фахівців у галузі антропології.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Обстріл лікарень Києва. Правозахисники вимагають від міжнародної спільноти рішучих дій для захисту України

Публікуємо спільну заяву Коаліції “Україна. П’ята ранку”, до якої входить Медійна ініціатива за права людини, щодо ракетного обстрілу Російською Федерацією медичних закладів та цивільної інфраструктури України. 

8 Липня 2024

Адвокація
Росія хоче таємно поховати вбитих українських підлітків Тіграна Оганнісяна і Микиту Ханганова

Окупаційна влада Бердянська планує таємне поховання українських підлітків Тіграна Оганнісяна та Микити Ханганова. Про це Медійній ініціативі за права людини стало від Григорія Оганнісяна, батька Тіграна.

3 Липня 2024

Адвокація
Російські суди над українськими полоненими з точки зору міжнародного права: МІПЛ провела експертну дискусію в Гаазі

Медійна ініціатива за права людини організувала круглий стіл “Позбавлення права на справедливий суд у міжнародному кримінальному праві”.

27 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Більше публікацій