Адвокація

Як знайти зниклого безвісти на війні: МІПЛ вивчає можливості ДНК-ідентифікації

Координаторка груп родин полонених Медійної ініціативи за права людини Олена Бєлячкова бере участь у навчальній поїздці до штаб-квартири Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) у Гаазі.

Мета візиту ознайомитися з тим, як комісія може допомогти Україні з пошуком зниклих безвісти і ідентифікацією загиблих під час війни. За словами Кетрін Бомбергер, генеральної директорки МКЗБ, Україна демонструє політичну волю щодо співпраці з комісією. Наразі триває погодження укладання відповідної угоди з урядом України. Її підписання дозволить МКЗБ повноцінно працювати в Україні та допомагати її національним інституціям в пошуках зниклих безвісти, веденні розслідувань у цій сфері, ДНК-експертизах і навчанні відповідних фахівців.

Водночас Олена Бєлячкова підкреслює, що громадські та правозахисні організації України, які опікуються питанням зниклих безвісти під час збройного конфлікту з Росією, зацікавлені в тому, щоб МКЗБ і уряд України якнайшвидше уклали угоду про співпрацю. Це значно прискорить пошук зниклих безвісти і пришвидшить ідентифікацію загиблих.

Наразі, за словами директора Європейської програми МКЗБ Метью Холлідея, комісія надає інструкції щодо підготовки та створення єдиної бази даних зниклих безвісти, має можливість збирати ДНК їхніх рідних, в тому числі за межами України.

Учасники візиту відвідали ДНК-лабораторію МКЗБ, ознайомилися з принципами її роботи, проведенням судово-медичних розслідувань у полі та моргах. База ДНК-лабораторії МКЗБ налічує 130 тисяч біологічних зразків, у тому числі з України. За один день лабораторія може опрацювати від 100 до 200 зразків залежно від їхнього стану та якості. Враховуючи значний досвід роботи МКЗБ в Сирії і на Балканах, комісія також готова тренувати українських фахівців у галузі антропології.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Актуальні публікації
Більше публікацій
“У розумінні військових Каховська ГЕС чи ЗАЕС не мають захисту, адже під час війни міжнародне законодавство безсенсове, це просто шматки паперу”, — Ґлен Ґрант

Руйнування Каховської ГЕС продемонструвало, що міжнародне право, яке прямо захищає небезпечні обʼєкти цивільної інфраструктури від атак військових, неефективне. МІПЛ спробувала розібратися, чому так відбувається, які інші обʼєкти перебувають у небезпеці і чи може міжнародна спільнота їх захистити.

7 Червня 2023

Військовополонені
Тульська колонія суворого режиму: полонених українців етапують все далі від кордону

Територія колонії у Донському — це головна двоповерхова будівля з камерами-двориками для прогулянок. Уздовж коридору — камери. У камерах — нари, стіл, дві лавки, туалет, умивальник, шафа для засобів гігієни. Камери розраховані на 10-24 особи, видно, що пропускна спроможність збільшена вже після початку великої війни.

6 Червня 2023

Інші воєнні злочини
“Українські діти перебувають в заручниках у росіян. До них застосовують тортури”, — Анастасія Пантелєєва

Двох підлітків із окупованого Бердянська — Тіграна Оганнісяна і його друга Микиту Ханганова — росіяни утримують, як […]

2 Червня 2023

Більше публікацій