Як знайти зниклих безвісти і повернути додому полонених: говорять рідні військових 57 бригади
Медійна ініціатива за права людини організувала дискусію про безвісти зниклих військовослужбовців. До її обговорення долучилося команудвання 57 окремої мотопіхотної бригади, а також рідні зниклих і полонених військових цього підрозділу. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 57 ОМПБр бере участь у найзапекліших боях на всій лінії фронту. Особливо важким для бригади був початок великої війни, коли чимало її військових зникли безвісти або потрапили в полон. Не в останню чергу через брак зброї.
Так, навесні та влітку 2022 року на луганському напрямку у боях за Новотошківське і Тошківку безвісти зникли щонайменше 120 військовослужбовців 57 ОМПБр. Натомість Червоний Хрест підтвердив полон лише 12 військових. Доля решти невідома. Територія, де тривали бої, досі окупована, дістатися її, аби принаймні забрати тіла загиблих, неможливо.
Під час боїв на херсонському напрямку безвісти зникли ще 22 військових цієї бригади. А в боях у районі Богданівки біля Бахмута кількість зниклих безвісти і полонених взагалі невідома. Там бригада воювала проти вагнерівців.
Валентин Заболотний, заступник командира 57 ОМПБр, зазначає, що командування постійно комунікує з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Туди передають списки зниклих безвісти. А для рідних таких військових працює гаряча телефонна лінія. Коментуючи відсутність повних списків бійців, які зникли безвісти на початку повномасштабного вторгнення, коли бригада зазнала перших відчутних втрат, Заболотний говорить, що частина документів втрачена. Це сталося, коли у Лисичанську під час боїв згоріла база бригади.
— Утім ми відновлюємо цю документацію, — говорить Заболотний. — Також ми постійно комунікуємо з сім’ями загиблих, полонених і безвісти зниклих. До того ж, виходимо на органи місцевого самоврядування, аби ті надавали пільги і допомогу родинам, представники яких перебувають у полоні. Коли відбиваємо території у противника, намагаємося евакуювати тіла всіх наших загиблих воїнів. Робимо все, що можемо і що в наших силах.
Представниці ініціативних груп родин зниклих безвісти військових 57 бригади — Марія Плаксій, Лілія Лук’янюк та Олена Завальна — розповіли про обставини зникнення їхніх рідних і те, що вони роблять, аби знайти їх і повернути. Особливу увагу приділяють роботі на міжнародному рівні, аби там шукали важелі впливу на Росію. Остання, нагадаємо, майже не надає інформації про полонених українців, не допускає пошукові групи на окуповані території і не гарантує їм безпеку в сірій зоні. Головними джерелами інформації про зниклих військових, кажуть рідні, залишаються російські телеграм-канали і свідчення тих, хто повернувся з полону.
— Це величезна проблема, що у нас немає підтверджених російською стороною полонених, — підкреслює Лілія Лукʼянюк. — Бо це порушує права людини, адже непідтверджені полонені позбавлені права на телефонний зв’язок, листування і передачі. Що стосується обміну тілами загиблих, то він відбувається дуже повільно.
У свою чергу Марія Плаксій закликала весь світ об’єднатися проти Росії і вирішити проблему повернення зниклих безвісти і полонених. Нагадаємо, що ключову роль під час підтвердження списків полонених, а також місць та умов їхнього утримання має відігравати Міжнародний комітет Червоного Хреста. Однак його представників, за словами Марії Климик, журналістки і документаторки МІПЛ, яка опитує колишніх військовополонених, бачили одиниці. Зазвичай це відбувалося у показових камерах, куди полонених привозили спеціально для демонстрації МКЧХ. Вона також наголошує, що Росія всіляко приховує полонених, перевозить їх із місця на місце і не забезпечує їм належні умови утримання.
— Наразі в Україні нараховується близько 38 тис. зниклих безвісти, — каже Климик. — Це військовослужбовці і цивільні громадяни. Але ми не можемо стверджувати, що ця цифра остаточна, оскільки Росія не повідомляє Україну про те, кого саме вона утримує. Зібрати цю інформацію важко, дуже багато для цього роблять самі рідні зниклих безвісти.
Прочитати історії зниклих безвісти і полонених 57 бригади можна тут.
МІПЛ дякує рідним зниклих і полонених військових 57 ОМПБр за участь у дискусії. Також ми дякуємо командуванню бригади, яке не стоїть осторонь і публічно комунікує з родинами і громадськістю цю складну тему. В умовах війни такий підхід трапляється досить рідко і ми вдячні за цю співпрацю.