Яким має бути повідомлення про заочний розгляд справи, аби засуджені не змогли оскаржити вирок? Аналіз юриста та нова справа з Ірпеня

Резонансна історія про російського військового, який в одному з ірпінських будинків зробив селфі на Polaroid (камера миттєвого друку), тепер розглядатиметься в суді. 

Обвинувачений — Павло Пілантов. Його ще в травні ідентифікували журналісти завдяки технологіям OSINT. Вони встановили, що Пілантову 26 років, він спортсмен, займався академічним веслуванням і був лауреатом премії уряду Санкт-Петербурга «за досягнення високих спортивних результатів».

За даними обвинувачення, Павло Пілантов — військовий 104-го гвардійського десантно-штурмового полку. Саме цей підрозділ займався зачисткою Ірпеня в березні цього року.

Те саме фото, зроблене на Polaroid

Пілантова обвинувачують у воєнному злочині — порушенні законів та звичаїв війни. Ймовірно через крадіжку майна, оскільки відомо, що з квартири, де Пілантов зробив своє фото, зникли цінні речі. Детальніше про суть обвинувачення стане відомо після оголошення обвинувального акту. Наступного тижня, 16 грудня, в Ірпінському міському суді Київської області мають провести перше засідання у його справі. 

Зазначимо, що це не перша справа щодо російських військових, які контролювали Ірпінь, Бучу та інші населені пункти Київщини. Зокрема, раніше ми писали про обвинувачених у насильницьких злочинах проти цивільних у Бучі — дев’ятьох російських військовослужбовців, які, за даними обвинувачення, викрадали і катували потерпілого. Також МІПЛ  писала про справу Данила Мартинова, обвинуваченого у захопленні психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням у Бородянці. 

Усіх обвинувачених у цих справах, в тому числі Пілантова, судять заочно (in absentia). 

Як відзначають юристи та судді, важливим моментом у заочних провадженнях є повідомлення обвинувачених про судовий розгляд. При цьому відомі випадки, коли журналісти-розслідувачі встановлюють контакти обвинувачених, однак ані адвокати, ані суд не знаходять можливості зв’язатися з ними, а повідомляють обвинувачених через традиційні засоби — повідомлення в ЗМІ та на сайті Офісу Генерального прокурора.  

МІПЛ звернулася до Андрія Яковлєва, адвоката АО «Амбрела», з проханням пояснити, яким чином суд може мінімізувати ризик оскарження заочних вироків. 

МІПЛ: У яких випадках росіяни можуть оскаржити справу, розглянуту in absentia?

Андрій Яковлєв: Наш законодавець не стимулює органи обвинувачення проявляти ретельність у врученні обвинуваченому повісток та обвинувального акту. Це може створити проблеми, в тому числі дати привід для звернення засуджених зі скаргою  проти України в Європейський суд із вимогами встановити порушення права на справедливий суд. За українським законодавством констатація такого порушення дає право на подальший перегляд вироку.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право обвинуваченого брати участь у розгляді його справи. Однак заочний судовий розгляд є винятком із цих правил.

Водночас процедури судового розгляду за відсутності обвинуваченого мають забезпечувати дотримання гарантій справедливого судочинства. За національним законодавством обвинувачений може оскаржити вирок, ухвалений без його участі, якщо доведе, що про розгляд справи він не знав. 

За міжнародними стандартами, період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж засуджений отримає ефективне повідомлення про ухвалене судове рішення. Якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисно прагнула уникнути правосуддя.

МІПЛ: Чи означає успішне оскарження in absentia скасування вироку та які ще наслідки можуть бути?

А. Я.: Міжнародне право передбачає, що обвинувачений може домогтися перегляду справи, а відтак скасування вироку, якщо доведе, що належним чином не був повідомлений  про судовий розгляд. 

У національному праві така гарантія може бути реалізована на стадії судового провадження — до винесення вироку. Або вже після успішного оскарження вироку в апеляційній інстанції.

Якщо апеляційний суд встановить порушення процедури in absentia, він може скасувати вирок і призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.

МІПЛ: Чи змінює щось факт повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд його захисником?

А. Я.: Належне повідомлення обвинуваченого про здійснення судового розгляду, а особливо, якщо обвинуваченому були надані матеріали в достатньому для організації його захисту обсязі, ускладнює або взагалі унеможливлює подальше поновлення строків оскарження вироку.

При цьому обвинувачення має довести, що обвинувачений знав про судовий розгляд і мав можливість захищатися.

МІПЛ: Чим ще можна довести те, що обвинуваченому відомо про розгляд справи?

А. Я.: Вимоги національного закону щодо повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд слабкі. Зокрема, заочний розгляд передбачає можливість відправляти повістку про виклик за останнім відомим місцем проживання обвинуваченого. А також публікувати в ЗМІ чи на сайті Офісу Генерального прокурора.

З цього моменту вважається, що обвинувачений повідомлений належним чином. Це стосується і військовополонених, яких обміняли, але щодо яких триває судовий розгляд.

Очевидно, що надіслати повістку росіянину за відсутності поштового обігу з РФ неможливо. Як і публікація на сайті Офісу Генерального прокурора навряд чи буде достатньою.

Разом із тим, поточна ситуація вимагає враховувати практичні складнощі. На мій погляд, якщо органи обвинувачення продемонструють старанність у намаганні направлення повідомлення альтернативними засобами, а суди надаватимуть перевагу поновленню строків оскарження, то проблеми з порушенням стандартів справедливого суду може і не бути.