Send Lette
Війна і правосуддя

ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за масові порушення прав людини в Україні. Що це означає?

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно визнав Російську Федерацію відповідальною за численні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також за збиття пасажирського літака рейсу MH17 у 2014 році.

Суть справи

Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” об’єднує чотири міждержавні заяви, які охоплюють широкий спектр порушень прав людини з боку Росії — від викрадення українських дітей і масових репресій до збиття рейсу MH17.

Перші дві заяви Україна подала у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Серед них — позбавлення життя, катування, примусова праця, незаконні затримання, утиски релігійних та освітніх прав, придушення свободи слова і мирних зібрань, дискримінація. Окремо йшлося про депортацію трьох груп українських дітей у червні — серпні 2014 року з України та їхнє незаконне переміщення до Росії.

Третю заяву подали Нідерланди у 2020 році — вона стосується збиття пасажирського літака рейсу MH17 17 липня 2014 року. Внаслідок тієї трагедії загинули всі 298 осіб на борту. Уряд Нідерландів звинуватив Росію у самому нападі, неналежному розслідуванні обставин катастрофи, а також у діях, які спричинили додаткові страждання родичів загиблих.

Четверта заява України стосується масових і грубих порушень прав людини, вчинених Росією з початку повномасштабного вторгнення. Йдеться, зокрема, про вбивства, катування, депортації, обстріли цивільної інфраструктури, переслідування за переконання, насильницьке вивезення дітей та інші злочини проти мирного населення.

Суд одностайно визнав, що має повноваження розглядати ці скарги, оскільки всі події, про які йдеться, сталися до 16 вересня 2022 року — дати, відколи Росія припинила членство в Раді Європи.

Зобов’язання Росії

У цій справі ЄСПЛ зобов’язав Росію:

  • негайно звільнити або безпечно повернути всіх осіб, які були незаконно позбавлені волі на окупованих територіях України до 16 вересня 2022 року та досі утримуються під контролем російської влади;
  • без зволікань почати співпрацювати у створенні міжнародного незалежного механізму, який дозволить встановити особу кожної дитини, переміщеної з України до Росії або на підконтрольні їй території до 16 вересня 2022 року, відновити контакт цих дітей із живими родичами або законними опікунами та забезпечити їхнє безпечне та належне повернення до сімей.

Також Суд визнав, що Росія порушила статтю 38 Конвенції, відмовившись співпрацювати із Судом і не надаючи йому необхідної інформації.

Що означає рішення ЄСПЛ на практиці

Як пояснює адвокат та експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права Андрій Яковлєв, Росія, найімовірніше, не виконає це рішення — так само, як і багато інших, які вважає політичними. Водночас воно має велике символічне та юридичне значення, особливо з погляду міжнародної адвокації:

“Рішення ЄСПЛ показує, що висновки українського громадянського сектору, правоохоронних та урядових органів щодо широкомасштабності та систематичності нападів на Україну як урядової політики РФ є об’єктивними та знаходять своє підтвердження під час їх перевірки судовими процедурами. Надалі це рішення може стати підсиленням кваліфікації вивчення злочину проти людяності. Це може допомогти з погляду адвокатування інтересів України і підтвердження доводів нашої держави на міжнародному рівні”.

Крім того, на думку експерта, рішення ЄСПЛ може мати практичне значення для судів країн Ради Європи, де запроваджена універсальна юрисдикція для розгляду міжнародних злочинів. Тобто ці держави можуть розслідувати міжнародні злочини, вчинені в Україні.

“У деяких країнах порушено кримінальні провадження, але вони особливо не рухаються. Звісно, в будь-якому кримінальному провадженні рішення іншого суду — це лише один із елементів, це не є безпосереднім доказом. Але авторитетність Європейського суду говорить, що ці обставини мали місце, і факти, які там описані, відбулись. Це не є замінником рішення кримінального суду в оцінці порушень законів і звичаїв війни. Але це дозволить судам національних юрисдикцій бути сміливішими. Бо суд вищого рівня вже констатував порушення за результатами тривалого судового процесу перевірки доказів”, — пояснює Андрій Яковлєв.

Адвокат підкреслює роль громадянського суспільства в наповненні справи доказами. Рішення ЄСПЛ, імовірно, ґрунтується не лише на міждержавних заявах, а й матеріалах, зібраних правозахисними організаціями МІПЛ, яка передавала докази різним міжнародним інституціям. Частина цієї інформації, вочевидь, врахована судом.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Засуджені за зраду і ті, хто воював за “ДНР”: кого Україна передала Росії під час обміну

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, 14 серпня з російської неволі повернулися 33 військових і 51 цивільний. Україна також передала Росії 84 людини. Серед них — російські військовополонені й українці, переважно учасники бойових дій проти України. Вони воювали за “ДНР”, “ЛНР” та інші російські підрозділи. Чимало з обміняних — мешканці Криму.

28 Серпня 2025

Війна і правосуддя
Капітан-лейтенант з Криму перейшов на бік Росії, а тепер його затримали і судять

МІПЛ публікує анонси найцікавіших справ щодо міжнародних злочинів і злочинів проти основ національної безпеки, які будуть слухати в останній тиждень серпня. За посиланнями і в доданих файлах — таблиця з усіма 65 справами у різних регіонах країни.

22 Серпня 2025

Війна і правосуддя
МІПЛ назвала проблеми українських судів у справах про війну: заочні процеси, затягування і відмова у трансляціях

Поки на міжнародному рівні лише напрацьовують правові механізми притягнення Росії до відповідальності, в українських судах процеси щодо війни вже відбуваються. Щотижня в різних регіонах слухають тисячі справ — і саме за ними стежить відділ судового моніторингу МІПЛ. 

21 Серпня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Засуджені за зраду і ті, хто воював за “ДНР”: кого Україна передала Росії під час обміну

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, 14 серпня з російської неволі повернулися 33 військових і 51 цивільний. Україна також передала Росії 84 людини. Серед них — російські військовополонені й українці, переважно учасники бойових дій проти України. Вони воювали за “ДНР”, “ЛНР” та інші російські підрозділи. Чимало з обміняних — мешканці Криму.

28 Серпня 2025

Військовополонені
Україна розслідує долю щонайменше 3000 військових, зниклих у боях із групою “Вагнер”

На Майдані Незалежності в Києві гучно від транспорту і людських голосів. У центрі площі стоїть жінка, чий рівний і впевнений тембр відразу привертає увагу. В руках вона тримає фотографію молодого чоловіка у військовій формі.

26 Серпня 2025

Насильницькі зникнення
Обмін: з російського полону повернувся журналіст Дмитро Хилюк

У День Незалежності України після майже 3,5 років неволі з полону повернувся Дмитро Хилюк, журналіст інформаційної агенції УНІАН. Обмін відбувся сьогодні.

24 Серпня 2025

Більше публікацій