З плакатами і сонними вірянками. Суд у Черкасах дослідив відео обшуку у митрополита Феодосія

У Черкасах триває суд над Денисом Снігірьовим (церковне ім’я — Феодосій), керівником Черкаської єпархії УПЦ МП. Його звинувачують у виправданні агресії Росії та розпалюванні міжрелігійної ворожнечі. Снігірьов провину не визнає. На останньому засіданні почали досліджувати відео з обшуку будинку Феодосія. Що побачили слідчі і як відбувся суд — у репортажі МІПЛ.
Плакати й обурення
Перед стінами Соснівського райсуду Черкас юрба: до десятка протестувальників і півтора десятка поліцейських у бронежилетах. На паркані суду перші прикріпили плакати “Обміняйте Феодосія на полонених “Азову”. Пояснюють, що засуджені церковники — одні з небагатьох цивільних, кого Росія приймає на обмін. Поруч напис “Суд “відпустив” Феодосія саме перед святами”: напередодні Денису Снігірьову змінили запобіжний захід із нічного домашнього арешту на особисте зобов’язання. Пояснили це тим, що свідків і потерпілих уже допитали, тому ризику впливу на них немає, до того ж, Снігірьов не переховується.

Плакати на паркані перед Соснівським райсудом Черкас. Фото: МІПЛ
Охочих потрапити на засідання багато. У суді — черга і штовханина. Зала суду заповнена вщент. З одного боку на лавах сидять зо два десятки вірянок УПЦ МП (вони приходять на кожне засідання), з другого — журналісти й активісти.
Юрій, високий чоловік із камуфляжным рюкзаком, дізнався про процес із новин. Він демобілізований військовий, служив у Повітряних силах. Його обурило рішення суду змінити запобіжний захід Снігірьову, говорить:
— З медіа ми знаємо, що цей пан є прямим агентом спецслужб Росії. Тому потрібен постійний контроль щодо роботи суду та прокурорів. А також тиск на всіх, хто представляє інтереси спецслужб Росії. Навіть якщо вони громадяни України.
На сусідній лавці втиснулась невисока дівчина в окулярах. На питання, що її привело в суд, пояснює, що вона студентка правничого факультету і це її перше судове засідання. Схоже, натовп і штовханина її здивували.
Поруч — літній чоловік із сивиною. На питання, як довго він стежить за справою Снігірьова, усміхаючись відповідає, що “від народження”. Тут же висуває конспірологічну теорію, що Феодосій, мовляв, “уже не людина і не належить до живих”. Журналісти й місцеві, до яких крізь галас долинають ці слова, всміхаються. Коли в білій сорочці оверсайз до зали заходить секретарка засідання, чоловік вигукує:
— Це що, вже санітарів ведуть?
Утім через гамір ніхто на його слова не реагує. Натомість вірянки, які підтримують Феодосія, увагу привертають: вони сидять у хустках, із торбами і молитовниками, обурено вимагають від журналістів “Суспільного”, аби ті їх не знімали.

Натовп вільних слухачів під час судового засідання над Денисом Снігірьовим. Фото: МІПЛ
Присутні замовкають лише коли до зали заходить суддя Олександра Гоменюк.
Вона оголошує про початок засідання та нагадує журналістам про заборону знімати відео обшуку помешкання Снігірьова. У минулому засіданні він клопотав про це з міркувань безпеки та збереження приватності.
Снігірьов разом із адвокаткою Тамарою Гріденко бере участь у процесі онлайн, інший адвокат, Ігор Голубчик, присутній у залі.
Одна з журналісток місцевого медіа уточнює в судді, чи заборонено описувати побачене на відео. Суддя Гоменюк пропонує це обговорити. Вадим Коломієць, прокурор Черкаської обласної прокуратури, каже, що не заперечує, якщо опис стосуватиметься справи. Адвокатка Гріденко налаштована інакше:
— Взагалі я проти, але розумію, що там, де слово, буде два. Напишуть, що захочуть.
— Ну, буде цензура, — жартує суддя.
Слово бере Снігірьов:
— Я категорично проти. Ці видання, що присутні в залі, довели свою необ’єктивність. Я категорично не згоден на опис мого житла.
Зрештою суддя дозволила переповідати те, що стосується справи, але без деталей, які можуть зачіпати особисте життя Снігірьова. Ухвалу про це вона не винесла.
Прокурор Вадим Коломієць нагадав, що попереднє засідання перенесли за клопотанням Снігірьова через погіршення його здоров’я. Прокурор попросив надати підтвердження звернення до лікаря та повідомити, які рекомендації той прописав.
— Ваша честь, я не встиг роздрукувати довідку, але можу її зачитати з телефону, — звернувся до судді адвокат Ігор Голубчик.
Згідно з довідкою, 18 березня у Снігірьова був гіпертонічний криз. Йому рекомендували нагляд сімейного лікаря, прийом ліків та обстеження у кардіолога.
— Хочу звернути увагу, що попри рекомендації лікаря, наступного дня обвинувачений не звернувся до медиків, а проводив літургію на Черкащині, — зазначає прокурор Коломієць. — Уже 20 березня Снігірьов брав участь у відспівуванні Валентини Павлівни Бузини, матері покійного, скажімо так, журналіста Олеся Бузини. Він є автором книг “Воскресіння Малоросії” та “Вурдалак Шевченко”.
Нагадаємо, що Бузина займався політичною діяльністю, був публіцистом, телеведучим. Відомий проросійськими та українофобськими поглядами. У 2015 році його вбили біля власного дому. Низка українських політиків припускали, що вбивство скоїли російські спецслужби, аби розхитати в Україні ситуацію напередодні 9 травня. Володимир Путін тоді миттєво відреагував, заявивши, що вбивство було політичним.
Прокурор продовжив:
— Крім того, підсудний був на церковному заході у місті Тульчин Вінницької області, що за 220 кілометрів від місця його проживання на Київщині. То ви лікувалися чи знехтували рекомендаціями медиків?
— Дозвольте мені відповісти прокурору, — звернувся до судді Денис Снігірьов.

Підсудний бере участь у судових засіданнях онлайн. Фото: МІПЛ
— Так, але спокійно. Добре? — сказала суддя Гоменюк, намагаючись знизити відчутну напругу в залі.
Снігірьов почав репліку:
— Того дня “швидка” констатувала у мене гіпертонічний криз. Він у мене трапляється тепер регулярно після того, як СБУ руками прокуратури знищує Українську православну церкву на Черкащині й намагається мене засадити. — Він підвищив голос: — Так, у мене був криз, але, крім власного здоров’я, я маю високу відповідальність перед своєю паствою! І я відспівував матір журналіста Олеся. І те, що ви ненавидите всіх, хто думає не так, як ви — це не привід не відспівувати матір журналіста, якого вбили, й вбивці гуляють на свободі, а прокуратура нічого не робить.
— До чого тут це? — спробував перебити його прокурор Коломієць.
— До нашої справи, — продовжив Снігірьов. — Я після гіпертонічного кризу виконую свої обов’язки наступного ж дня. Це каже про ту відповідальність, яка на мої плечі покладена. Може, якщо у вас криз буде, ви не будете на роботу виходити місяць. Я не знаю, я теж так хотів би. Але я несу свою відповідальність.
Адвокат додав, що подає клопотання про відкладення засідань лише у крайньому разі.
У дискусію втрутилася суддя:
— Ну, це здоров’я — річ непередбачувана, — і звернулася до адвоката: — Довідка надана від товариства з обмеженою відповідальністю. Тобто це приватний заклад, так?
— Так. Я не розумію, є сумніви у кваліфікації лікарів чи що? — нервово вигукнув Снігірьов.
— Добре, все, спокійно. Переходимо до дослідження доказів.
“Політично безупречний”
На два екрани вивели відео з обшуку, який слідчі СБУ проводили о 6:40 18 лютого 2023 року в будинку Дениса Снігірьова в селі Гатне. Це за 40 хвилин їзди від Києва.
Співробітники СБУ на порозі будинку оголошують підозру митрополиту. Він заявляє, що не довіряє двом понятим, які прибули зі слідчими з Черкас. Снігірьов телефонує комусь та російською просить “прислать домочадцев” як альтернативних понятих.
Втім “домочадцев” не чекають. Слідчі заходять до будинку, а Снігірьов зупиняється і заявляє на камеру:
— Ми вже маємо від’ємний досвід підкидання прапора “Новоросії” у Красногірському монастирі. Я вам скажу, що в нас нічого нема протизаконного й ніколи не було. Тут багато людей і ми не можемо простежити за кожним із них. Якщо щось буде виявлено, одразу кажу, що це не наше.
Слідчий пояснює Снігірьову, що все фіксують на відео, а речі, виявлені не під час зйомки, не вилучають.
Зрештою слідчі прямують до кухні та вимагають, аби всі присутні в будинку видали свої мобільні телефони. Згідно з версією обвинувачення, за наказом митрополита на сайті Черкаської єпархії УПЦ МП розміщували гіперпосилання, що вели на російські пропагандистські церковні ресурси, які виправдовують збройну агресію Росії. Зі слів слідчих, у телефонах шукатимуть докази адміністрування сайту єпархії — коди доступу, історію браузера і подібне.
Снігірьов просить лишити йому доступ до телефону, аби бути на зв’язку з адвокатом, бо той не може швидко приїхати з Черкас. Слідчі дозволили йому зв’язуватися з адвокатом, але все ж переконали віддати телефон. Те саме зробили двоє чоловіків, що були в домі.
Снігірьов віддав телефон і заявив на камеру, що з цього моменту він не має доступу до телефону й нічого з нього не надсилає. На фоні у цей момент бʼють церковні дзвони.
Тим часом до кімнати зайшов Сергій Рудоман — як помічник Снігірьова він займався сайтом єпархії. Слідчі записали його анкетні дані, оголосили права, оглянули телефон і розпитали про роботу сайту. Снігірьов узявся пояснювати йому суть звинувачень СБУ:
— У нас на офіційному сайті розміщувалася RSS-лінія, яка ще з давніх-давен підтягувала автоматично новини з церковних сайтів з Російської Федерації. Її ми видалили нещодавно, просто ніхто не думав про це. Ось це і стало причиною розслідування. Сайт у нас чистий і політично безупречний.
Перше відео завершується.
Адвокат Голубчик заявляє судді, що частина співробітників СБУ, які брали участь у слідчій дії, не зазначені в ухвалі щодо проведення обшуку. На його думку, це порушення. Снігірьов додає:
— Обшук проводили за звинуваченням за 161 статтею ККУ [порушення рівноправності через віру]. Всі, хто проводив обшук — це працівники СБУ. Але це не їхня підслідність. Також були “автоматчики”. Ніби на терориста прийшли. Поняті були з Черкас, які приїхали разом із СБУ під час комендантської години. Це “свої” люди. Може, родичі чи залежні студенти. Прошу не довіряти протоколу.
— Заперечую, — перебиває його прокурор.
— Дайте сказати, — продовжує Снігірьов.
— Тут суд є, — наполягає прокурор.

Вадим Коломієць, прокурор Черкаської обласної прокуратури
— Так, роблю обом зауваження, — зупиняє перепалку суддя Гоменюк.
Снігірьов знову скаржиться на одного зі співробітників СБУ:
— Цей слідчий ходить по будинку і фотографує. Потім надсилає фото журналістам, які сьогодні тут у залі. Камера знімає лише нас, а решта співробітників десь шаряться по дому, може, щось підкидають. Адже ми бачимо, що у Красногірський монастир підкинули прапор “Новоросії”.
— Заперечую, до чого тут це?! — знову втручається прокурор, але суддя вже не може перебити виступ Снігірьова, який гучно заявляє, нібито СБУ могла щось йому підкинути.
Коли він нарешті завершує, адвокат Голубчик заявляє, що його клієнтові на той момент не забезпечили адвоката і це порушує право на захист.
Прокурор Коломієць знову не погоджується:
— Щодо понятих, то як далі видно на відео, підсудний залучив свою свідку. Може, вона теж була родичкою. Адвоката від Центру безоплатної правової допомоги ви не просили залучити, але вам і не відмовляли. Щодо інших працівників, які не зазначені в ухвалі про обшук — оперативних працівників взагалі ніколи не вказують.
Суперечку перебиває суддя Гоменюк. Вона звертає увагу, що одна з присутніх вірянок прилягла на стіл прокурора.
— Так, вільний слухач, вам погано? — звертається суддя до літньої жінки в хустці.
Та мовчить. Виявилося, просто задрімала. Її розтормошують інші прихильниці Феодосія.
Декілька інших вірянок у залі також слухали засідання з заплющеними очима.
“Черкаський благовісник”
У другому відео оглядають комп’ютер у кабінеті Снігірьова. Вони запросили Сергія Рудомана показати, як той заходить в адмінпанель сайту. Це має підтвердити, хто і як контролював наповнення “Черкаського благовісника”, де і виявили гіперпосилання на російські пропагандистські статті.
Один зі співробітників СБУ говорить до Рудомана:
— Там є новини, які прославляють російських військовослужбовців.
Той тихо і трохи розгублено відповідає, що статті підтягнулися випадково.
— Але ж це неправильно, — продовжує слідчий. — У вас сайт Черкаської єпархії. Не Калузької, не Московської чи Смоленської.
Фрагмент відео завершився поясненням слідчого на камеру, що з оглянутого комп’ютера дійсно можна зайти в адмінку і, відповідно, налаштовувати сайт.
Після перегляду відео слово бере Тамара Гріденко, захисниця Снігірьова.
— Те, що ми побачили на відео, не стосується митрополита Феодосія, — вважає вона. — На відео був допит Рудомана. Йому не оголосили права. Суд дав дозвіл на обшук будинку, але не допит присутніх.
Снігірьов приєднується:
— Прошу звернути увагу, що це не просто допит. На людину похилого віку зі слабкою психікою емоційно тиснуть співробітники СБУ.
Прокурор Коломієць заперечив. Він заявив, що Рудомана не змушували давати свідчення, а лише опитували й він міг відмовитися говорити:
— Жодний допит не проводиться, нікому нічого не нав’язують. Перед цим Рудоману пояснили, що він має право повідомити про ті чи інші обставини. Його не зобов’язували нічого говорити й жодний тиск там не чинили.
Також він пояснив, що під час обшуку оглядали комп’ютер, аби з’ясувати, чи він становить інтерес для розслідування.
— Надалі під час обшуку перевіряли й інші речі. Якщо вони не стосувалися справи, їх не вилучали, — завершує прокурор.
Адвокатка наполягає:
— У митрополита Феодосія забрали всю оргтехніку і телефони. Не вилучили тільки мікрохвильовку. А Рудоман не з власної волі щось комусь розказував. Йому задавали питання, він на них відповідав.
— Суд даватиме оцінку всім доказам у нарадчій кімнаті. Завершуємо огляд на сьогодні, адже відведений час сплив, — зупиняє перепалку суддя Гоменюк
Вона оголосила, що вивчати докази продовжать наступного засідання 10 квітня.
На цьому присутні спокійно розійшлися.