Send Lette
Адвокація

“З точки зору управління війною боєць має більшу цінність, ніж цивільний, бо після повернення може продовжувати захищати країну”

Чому під час обмінів пріоритет надають військовим. Коментує Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ, керуючий партнер АО “Амбрела” та адвокат Регіонального центру прав людини.


Які можливості ви бачите для звільнення з російських тюрем цивільних заручників?

Процес обміну не визначається законом. За законом визволяти треба всіх. І тут не має значення військовополонений це чи цивільна особа. Немає такого юридичного права, щоб військовополонених обмінювали швидше, ніж цивільних. Це залежить лише від волі тих, хто здійснює обмін. На мою думку, це питання лежить в площині філософії. Можу припустити, що бійців обмінюють у першу чергу, бо вони проливали кров за країну. Авжеж, наш уряд хоче обміняти й забрати всіх, але ресурси обмежені, тому, мабуть, визначають якусь черговість.


Багатьом викраденим цивільним Росія надає статус військовополонених, хоча це незаконно. Зокрема й тим, хто служив у ЗСУ в період із 2014 по 2022 роки. Чи не слід українській владі погодитися з навʼязаним Росією їхнім статусом військовополонених, аби пришвидшити обмін?

Виходячи з логіки черговості, про яку я сказав перед цим, думаю, що перебування цивільних у статусі військовополонених ніяк їм не допоможе, якщо вони не воювали. Але це не значить, що їх не треба обмінювати в першу чергу. Просто ті люди, які здійснюють обмін, керуються певними принципами. З точки зору управління війною, боєць має більшу цінність, ніж цивільний, адже після повернення може продовжувати захищати країну. І це не про право, а про ресурси, як би це страшно не звучало. Тут багато різних чинників. Вони, напевно, жорстокі, тому їх не озвучують, але ними керуються з точки зору держави, а не з точки зору якихось уподобань. 


Що в цій ситуації робити родичам цивільних заручників?

Робити їх медійно значущими і у такий спосіб підвищувати цінність. Є приклади того, що обмін пришвидшується, коли людина відома. Такі ж поради дають й інші колишні заручники: якщо про тебе говорять, ти стаєш сильнішим і з тобою вже поводяться обережніше. Але я не можу сказати, що це матиме однакові наслідки для всіх. Раніше Росія була членом Ради Європи і намагалася показати, що все добре. Зараз вона не є членом Ради Європи, і, напевно, скоро не буде членом жодної організації, тобто важелів стримування Росії буде менше. Разом із цим, як повідомляють колишні заручники, впізнаваність людини може бути фактором стримування для тих, від кого залежить її утримання, бо там не виключають, що на окуповані території повернеться Україна.


Але ж є ті, хто не хоче публічності, як їм бути?

Так, є випадки, коли людина навмисно не хоче комунікувати з будь-ким, вважаючи, що з ворогом треба бути обережним. Бути медійно активною чи не бути кожна людина має вирішувати самостійно. Але, на мою думку, це слушна порада намагатися бути медійно активними і комунікувати. Цю комунікацію можна спрямувати хоча б на український уряд задля спонукання до обміну. Мені здається, що ця стратегія більш безпечніша і дасть результат, тому що людина, на яку всі чекають, має більше шансів на повернення. У будь-якому разі люди мають знати, за якими принципами здійснюються обміни. Але можливості нашого уряду обмежені, вони залежать від намірів російської сторони.


Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Лідія Тараш, журналістка

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Трибунал для Путіна: лідери незахідного світу не квапляться судити Росію за війну проти України

Попри підтримку Заходу, більшість лідерів країн Африки, Азії та Латинської Америки тримаються осторонь ідеї Спеціального трибуналу щодо Росії за агресію проти України. МІПЛ обговорила цю проблему під час відкритої дискусії “Поза межами Заходу: Глобальні перспективи щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії”.

30 Травня 2025

Адвокація
Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців

Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.

7 Травня 2025

Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
В Одесі судитимуть чоловіка, який чекав на допомогу з Придністровʼя. І ще понад 80 справ про колаборантів, зрадників і шпигунів

На лаві підсудних — аграрій, що годував окупантів, монах, який закликав до захоплення Києва, та чоловік, який погрожував викрасти дитину, аби дізнатися координати складів ЗСУ.

6 Червня 2025

Війна і правосуддя
“Харківський партизан”, шпигуни й ті, що не хотіли в Росію: кого відпустили на обмін у форматі тисяча на тисячу

Упродовж 23 — 25 травня Україна та Росія обмінялися військовополоненими і цивільними у форматі тисяча на тисячу. Зокрема Україна передала 120 людей, які отримали звинувачення і вироки за злочини проти основ національної безпеки. Для цього напередодні й під час обміну українські суди ухвалили низку рішень про звільнення цих людей з-під варти.

6 Червня 2025

Війна і правосуддя
Квартал 95, геноцид і Сомалі: у Львові другий рік не можуть почати судити обвинувачену у держзраді адвокатку Новицьку

У Галицькому районному суді Львова триває розгляд справи адвокатки Світлани Новицької. У лютому 2024 року їй висунули звинувачення у державній зраді, а також поширенні та публічному використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму. Їй загрожує до 15 років ув'язнення з конфіскацією майна.

6 Червня 2025

Більше публікацій