Send Lette
Адвокація

“З точки зору управління війною боєць має більшу цінність, ніж цивільний, бо після повернення може продовжувати захищати країну”

Чому під час обмінів пріоритет надають військовим. Коментує Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ, керуючий партнер АО “Амбрела” та адвокат Регіонального центру прав людини.


Які можливості ви бачите для звільнення з російських тюрем цивільних заручників?

Процес обміну не визначається законом. За законом визволяти треба всіх. І тут не має значення військовополонений це чи цивільна особа. Немає такого юридичного права, щоб військовополонених обмінювали швидше, ніж цивільних. Це залежить лише від волі тих, хто здійснює обмін. На мою думку, це питання лежить в площині філософії. Можу припустити, що бійців обмінюють у першу чергу, бо вони проливали кров за країну. Авжеж, наш уряд хоче обміняти й забрати всіх, але ресурси обмежені, тому, мабуть, визначають якусь черговість.


Багатьом викраденим цивільним Росія надає статус військовополонених, хоча це незаконно. Зокрема й тим, хто служив у ЗСУ в період із 2014 по 2022 роки. Чи не слід українській владі погодитися з навʼязаним Росією їхнім статусом військовополонених, аби пришвидшити обмін?

Виходячи з логіки черговості, про яку я сказав перед цим, думаю, що перебування цивільних у статусі військовополонених ніяк їм не допоможе, якщо вони не воювали. Але це не значить, що їх не треба обмінювати в першу чергу. Просто ті люди, які здійснюють обмін, керуються певними принципами. З точки зору управління війною, боєць має більшу цінність, ніж цивільний, адже після повернення може продовжувати захищати країну. І це не про право, а про ресурси, як би це страшно не звучало. Тут багато різних чинників. Вони, напевно, жорстокі, тому їх не озвучують, але ними керуються з точки зору держави, а не з точки зору якихось уподобань. 


Що в цій ситуації робити родичам цивільних заручників?

Робити їх медійно значущими і у такий спосіб підвищувати цінність. Є приклади того, що обмін пришвидшується, коли людина відома. Такі ж поради дають й інші колишні заручники: якщо про тебе говорять, ти стаєш сильнішим і з тобою вже поводяться обережніше. Але я не можу сказати, що це матиме однакові наслідки для всіх. Раніше Росія була членом Ради Європи і намагалася показати, що все добре. Зараз вона не є членом Ради Європи, і, напевно, скоро не буде членом жодної організації, тобто важелів стримування Росії буде менше. Разом із цим, як повідомляють колишні заручники, впізнаваність людини може бути фактором стримування для тих, від кого залежить її утримання, бо там не виключають, що на окуповані території повернеться Україна.


Але ж є ті, хто не хоче публічності, як їм бути?

Так, є випадки, коли людина навмисно не хоче комунікувати з будь-ким, вважаючи, що з ворогом треба бути обережним. Бути медійно активною чи не бути кожна людина має вирішувати самостійно. Але, на мою думку, це слушна порада намагатися бути медійно активними і комунікувати. Цю комунікацію можна спрямувати хоча б на український уряд задля спонукання до обміну. Мені здається, що ця стратегія більш безпечніша і дасть результат, тому що людина, на яку всі чекають, має більше шансів на повернення. У будь-якому разі люди мають знати, за якими принципами здійснюються обміни. Але можливості нашого уряду обмежені, вони залежать від намірів російської сторони.


Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Лідія Тараш, журналістка

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Адвокація
У Гаазі відбулася дискусія про російські репарації за зниклих безвісти в Україні. Ось чотири важливі тези

Репарації — зобовʼязання держави, яка порушила норми міжнародного права, відшкодувати завдану втрату чи шкоду. Це важливий елемент відновлення справедливості для жертв збройних конфліктів і запобіжник повторення злочинів у майбутньому. Про це йшлося під час експертної дискусії у Гаазі, на якій обговорили правові та інституційні рішення репарацій за зниклих безвісти в Україні.

10 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Військовополонені
Три роки без сну, онкологія, відчай: родини полонених морпіхів заявляють про подвійне катування

У російському полоні досі перебуває близько 1300 морських піхотинців. Ось уже три роки їхні родини борються за повернення морпіхів додому. Та поруч із цим є ще одна виснажлива боротьба — за власне здоров'я. Цю ситуацію родини називають “подвійним катуванням”: поки морських піхотинців мордують у російському полоні, їхні рідні ніби відчувають усе це на собі.

16 Квітня 2025

Більше публікацій