Send Lette
Адвокація

“З точки зору управління війною боєць має більшу цінність, ніж цивільний, бо після повернення може продовжувати захищати країну”

Чому під час обмінів пріоритет надають військовим. Коментує Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ, керуючий партнер АО “Амбрела” та адвокат Регіонального центру прав людини.


Які можливості ви бачите для звільнення з російських тюрем цивільних заручників?

Процес обміну не визначається законом. За законом визволяти треба всіх. І тут не має значення військовополонений це чи цивільна особа. Немає такого юридичного права, щоб військовополонених обмінювали швидше, ніж цивільних. Це залежить лише від волі тих, хто здійснює обмін. На мою думку, це питання лежить в площині філософії. Можу припустити, що бійців обмінюють у першу чергу, бо вони проливали кров за країну. Авжеж, наш уряд хоче обміняти й забрати всіх, але ресурси обмежені, тому, мабуть, визначають якусь черговість.


Багатьом викраденим цивільним Росія надає статус військовополонених, хоча це незаконно. Зокрема й тим, хто служив у ЗСУ в період із 2014 по 2022 роки. Чи не слід українській владі погодитися з навʼязаним Росією їхнім статусом військовополонених, аби пришвидшити обмін?

Виходячи з логіки черговості, про яку я сказав перед цим, думаю, що перебування цивільних у статусі військовополонених ніяк їм не допоможе, якщо вони не воювали. Але це не значить, що їх не треба обмінювати в першу чергу. Просто ті люди, які здійснюють обмін, керуються певними принципами. З точки зору управління війною, боєць має більшу цінність, ніж цивільний, адже після повернення може продовжувати захищати країну. І це не про право, а про ресурси, як би це страшно не звучало. Тут багато різних чинників. Вони, напевно, жорстокі, тому їх не озвучують, але ними керуються з точки зору держави, а не з точки зору якихось уподобань. 


Що в цій ситуації робити родичам цивільних заручників?

Робити їх медійно значущими і у такий спосіб підвищувати цінність. Є приклади того, що обмін пришвидшується, коли людина відома. Такі ж поради дають й інші колишні заручники: якщо про тебе говорять, ти стаєш сильнішим і з тобою вже поводяться обережніше. Але я не можу сказати, що це матиме однакові наслідки для всіх. Раніше Росія була членом Ради Європи і намагалася показати, що все добре. Зараз вона не є членом Ради Європи, і, напевно, скоро не буде членом жодної організації, тобто важелів стримування Росії буде менше. Разом із цим, як повідомляють колишні заручники, впізнаваність людини може бути фактором стримування для тих, від кого залежить її утримання, бо там не виключають, що на окуповані території повернеться Україна.


Але ж є ті, хто не хоче публічності, як їм бути?

Так, є випадки, коли людина навмисно не хоче комунікувати з будь-ким, вважаючи, що з ворогом треба бути обережним. Бути медійно активною чи не бути кожна людина має вирішувати самостійно. Але, на мою думку, це слушна порада намагатися бути медійно активними і комунікувати. Цю комунікацію можна спрямувати хоча б на український уряд задля спонукання до обміну. Мені здається, що ця стратегія більш безпечніша і дасть результат, тому що людина, на яку всі чекають, має більше шансів на повернення. У будь-якому разі люди мають знати, за якими принципами здійснюються обміни. Але можливості нашого уряду обмежені, вони залежать від намірів російської сторони.


Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Лідія Тараш, журналістка

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
38 тисяч зниклих українців: як знайти та ідентифікувати людей

Понад пів сотні дипломатів взяли участь у спеціальному заході ОБСЄ, де Медійна ініціатива за права людини вперше з початку війни Росії проти України порушила проблему зниклих безвісти українців. Крім МІПЛ і делегацій країн-учасниць ОБСЄ, в дискусії взяли участь рідні зниклих безвісти, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

16 Травня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Репер, подвійний агент і херсонські колонії: 45 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

В Україні продовжують розгляд справ, повʼязаних із війною. Найбільше — про порушення законів і звичаїв війни, колабораціонізм, глорифікацію армії РФ і державну зраду. МІПЛ розповідає про найрезонансніші судові засідання цього тижня.

27 Травня 2024

Війна і правосуддя
Російського військового заочно засудили до 11 років ув’язнення за постріл у жінку під час окупації Чернігівщини

Олексій Улецький — російський механік-водій танка Т-72, єфрейтор 74-ої окремої мотострілецької бригади ЗС РФ, яка окупувала село Сибереж на Чернігівщині у лютому 2022 року. За версією слідства, Улецький вистрілив у жінку з автомата. Його обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни.

24 Травня 2024

Військовополонені
Четверта танкова бригада ЗСУ: як рідні шукають зниклих безвісти і полонених військових

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну бійці четвертої танкової бригади тримали оборону на найскладніших напрямках: поблизу Соледару, Бахмуту, Авдіївки, брали участь у звільнені Харківщини та Херсонщини. Чимало військових у тих боях загинули, частина зникла безвісти або потрапила в полон.

21 Травня 2024

Більше публікацій