Адвокація

“З точки зору управління війною боєць має більшу цінність, ніж цивільний, бо після повернення може продовжувати захищати країну”

Чому під час обмінів пріоритет надають військовим. Коментує Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ, керуючий партнер АО “Амбрела” та адвокат Регіонального центру прав людини.


Які можливості ви бачите для звільнення з російських тюрем цивільних заручників?

Процес обміну не визначається законом. За законом визволяти треба всіх. І тут не має значення військовополонений це чи цивільна особа. Немає такого юридичного права, щоб військовополонених обмінювали швидше, ніж цивільних. Це залежить лише від волі тих, хто здійснює обмін. На мою думку, це питання лежить в площині філософії. Можу припустити, що бійців обмінюють у першу чергу, бо вони проливали кров за країну. Авжеж, наш уряд хоче обміняти й забрати всіх, але ресурси обмежені, тому, мабуть, визначають якусь черговість.


Багатьом викраденим цивільним Росія надає статус військовополонених, хоча це незаконно. Зокрема й тим, хто служив у ЗСУ в період із 2014 по 2022 роки. Чи не слід українській владі погодитися з навʼязаним Росією їхнім статусом військовополонених, аби пришвидшити обмін?

Виходячи з логіки черговості, про яку я сказав перед цим, думаю, що перебування цивільних у статусі військовополонених ніяк їм не допоможе, якщо вони не воювали. Але це не значить, що їх не треба обмінювати в першу чергу. Просто ті люди, які здійснюють обмін, керуються певними принципами. З точки зору управління війною, боєць має більшу цінність, ніж цивільний, адже після повернення може продовжувати захищати країну. І це не про право, а про ресурси, як би це страшно не звучало. Тут багато різних чинників. Вони, напевно, жорстокі, тому їх не озвучують, але ними керуються з точки зору держави, а не з точки зору якихось уподобань. 


Що в цій ситуації робити родичам цивільних заручників?

Робити їх медійно значущими і у такий спосіб підвищувати цінність. Є приклади того, що обмін пришвидшується, коли людина відома. Такі ж поради дають й інші колишні заручники: якщо про тебе говорять, ти стаєш сильнішим і з тобою вже поводяться обережніше. Але я не можу сказати, що це матиме однакові наслідки для всіх. Раніше Росія була членом Ради Європи і намагалася показати, що все добре. Зараз вона не є членом Ради Європи, і, напевно, скоро не буде членом жодної організації, тобто важелів стримування Росії буде менше. Разом із цим, як повідомляють колишні заручники, впізнаваність людини може бути фактором стримування для тих, від кого залежить її утримання, бо там не виключають, що на окуповані території повернеться Україна.


Але ж є ті, хто не хоче публічності, як їм бути?

Так, є випадки, коли людина навмисно не хоче комунікувати з будь-ким, вважаючи, що з ворогом треба бути обережним. Бути медійно активною чи не бути кожна людина має вирішувати самостійно. Але, на мою думку, це слушна порада намагатися бути медійно активними і комунікувати. Цю комунікацію можна спрямувати хоча б на український уряд задля спонукання до обміну. Мені здається, що ця стратегія більш безпечніша і дасть результат, тому що людина, на яку всі чекають, має більше шансів на повернення. У будь-якому разі люди мають знати, за якими принципами здійснюються обміни. Але можливості нашого уряду обмежені, вони залежать від намірів російської сторони.


Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Лідія Тараш, журналістка

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Це треба зупинити: українські правозахисники надали ООН докази численних атак Росії на українські лікарні

Цифри, які сьогодні звучали в Женеві, посилюють Україну в її зусиллях притягнути злочинців до відповідальності та звільнити з полону цивільних заручників, серед яких є українські медики.

21 Березня 2023

Адвокація
МІПЛ у США закликала створити спеціальний перемовний майданчик для звільнення цивільних заручників, яких утримує Росія

Координаторка МІПЛ Тетяна Катриченко разом із колишньою цивільною заручницею Людмилою Гусейновою та колишньою військово полоненою Анною Олсен відвідали Нью-Гейвен, Нью-Йорк та Вашингтон, де зустрілися з представниками американських наукових, дипломатичних і політичних кіл.

13 Березня 2023

Адвокація
“Історія України пишеться в судах”: координаторка МІПЛ Ольга Решетилова на конференції високого рівня United for Justice у Львові

На конференції, яка стала певним “юридичним рамштайном”, говорили про важливість співпраці громадського сектору, державних органів та міжнародних організацій в процесі розслідування злочинів, вчинених в умовах збройної агресії Російської Федерації.

6 Березня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
“Замкнене коло”: де Росія утримує оборонця Херсона Андрія Горшкова

Рік тому, 30 березня 2022 року, російські військові викрали херсонця Андрія Горшкова з його власного будинку. Його звинуватили у підготовці нападу на колишню прокурорку Криму Наталію Поклонську, яка тоді приїздила в Херсон.

Вчора

Лише в Димері і Козаровичах росіяни викрали понад 100 людей — дружина цивільного заручника з Київщини

У березні минулого року в Димері на Київщині росіяни викрали 34-річного Василя Волохіна. На момент затримання його […]

30 Березня 2023

Насильницькі зникнення
Домовленості щодо цивільних не працюють. Представник Омбудсмена зустрівся з рідними українських заручників

Голова української розвідки Кирило Буданов заявляє, що майже 40% тих, хто перебуває в російському полоні — цивільні. МІПЛ відомо про понад 900 викрадених росіянами цивільних. Їх утримують у тюрмах РФ та на окупованих територіях України. Утім реальна цифра — значно більша.

28 Березня 2023

Більше публікацій