Send Lette
Насильницькі зникнення

За кошт Червоного хреста: священник з Київщини потрапив у місця утримання українців у білорусі 

На початку квітня цього року священник з Ворзеля отець Іоан зміг потрапити на територію трьох місць утримання цивільних людей у білорусі. Їх вивезли під виглядом «евакуації» з місць активних воєнних дій та утримували без права вільного переміщення.

У таборах, за його словами, були десятки людей з дітьми, на яких тиснули та намагалися витягнути «правду про бандерівців». Та найголовніше: отець Іоан дізнався, хто фінансує одну зі складових воєнного злочину російських військових у білорусі.

МІПЛ фіксує важливі свідчення священника, який може бути свідком воєнного злочину. Далі — історія отця Іоана з перших вуст.

Отець Іоан

Табори охороняє міліція

Коли росіяни стояли в Термахівці (cелі Вишгородського району Київської області), зникли п’ятеро місцевих хлопців, серед яких був і син священика. Ніхто знав, де їх утримували. Були чутки, що людей вивозили до білорусі, а там поселяли в якихось таборах.

«Тоді я був закордоном і вирішив поїхати в білорусь та забрати хлопців, – розповідає отець Іоан. – У соціальних мережах писали, що утримують людей десь біля Гомеля. Туди і поїхав. Там на трасі між Гомелем і Черніговом було три табори, щось схоже на санаторії. Їх охороняла міліція. У мене при собі був документ від кіпрської церкви, тому мене не одразу вигнали. Коли ж вирішили не пускати, я запитав: “ви в мене сина вкрали, а тепер розказуєте, що мені робити?”».

Священник говорить, що бачив триповерхові та чотириповерхові корпуси. У них перебували українці з Гостомеля, Ворзеля, Іванкова. «Знайомих там навіть зустрів. Нікого не випускали навіть у місто», – додає він.

Один з корпусів табору, де тримали українців. Фото отця Іоана

На першому поверсі – одяг, який зібрали місцеві. «Підійшов подивитися: там таке, що в нас на смітник викидають. Жодної нормальної речі не було», – коментує священник.

Поки в одному з таких таборів його тримали у фойє, він чув як на камеру знімали допити українців: «розкажіть, може над вами знущалися, може ці націоналісти з вами щось робили?».

«Ще туди привезли купу ромів. Мабуть, їм треба було для кількості жінок та дітей, то вони цілий циганський табір туди привезли. Ті діти виривалися з табору та бігли в місто, там на ринку щось вкрали. При мені ДАІшники привезли кількох дітей. Кажуть до мене: «отче, поясніть їм, що так не добре робити». Я кажу: «крадіть, діти, тут можна», – розповідає отець з Ворзеля.

Після втручання священника випустили 20 людей

«Теоретично, з тих таборів можна було втекти. Там не надто посилена охорона — по два міліціонери біля корпусів. Але можливо люди були налякані, можливо їм погрожували. Я пробрався в середину не через пропускний пункт. Знайшов списки прізвищ тих, кого утримували. Все написано від руки. Починається список з 18-го чи 19-го березня. Щодня додавалося від трьох людей до понад десяти», – говорить потім священник.

До нього підійшли охоронці, запитали: «Ви новопрібивший?», він відповів: «Ні, я новоуходящій. Навіщо людей тримаєте тут?». Почав вимагати, щоб їх з ним у Польщу відпустили. Йому пояснили: «поки в Україні йдуть воєнні дії, то нікого випускати не будуть».

Отець Іоан з жінкою із білоруського табору

Лише коли священник був більш наполегливим, з’ясувалося, що білоруси готові випустити тих, у кого були закордонні паспорти. У його присутності двадцять громадян України з Ворзеля, з Гостомеля, з Пісківки поїхали.

«Українські паспорти вони не визнають. І вже згодом у Бресті на кордоні з Польщею мені підтвердили, що з українськими паспортами білоруські прикордонники не випускають людей. У самих таборах бачив білоруський “Червоний хрест”. А коли запитав: скільки ж тут будуть тримати людей, мені відповіли: до 17 травня все оплачено. Я питаю: а хто ж платить? Мені кажуть: “Червоний хрест білорусі”», – розповідає отець Іоан.

У цьому місці священик свого сина не знайшов.

Діти, яких тримали в білорусі

Людей можуть використати як торг під час переговорів

Аналітик «Крим-SOS» Євгеній Ярошенко зазначає, що до Міжнародного Комітету Червоного хреста (МКЧХ), який діє на території України, має об’єктивні питання.

«По-перше, питання в тому, чи готовий був МКЧХ від початку долучатися до евакуації громадян у безпечні регіони на підконтрольній Україні території, а не за межі держави. По-друге, якщо МКЧХ облаштовує місця утримання людей в білорусі, то чи говтовий він сприяти поверненню громадян України до своїх місць проживання? І чи не піддаються загрозі життя та здоров’я вивезених людей?», — зазначив Євгеній Ярошенко.

Аналітик вважає, що росія може використати утримуваних у білорусі цивільних українців для переговорів. А білоруський «Червоний хрест» сприяє цьому.

Як відомо, «Червоний хрест» білорусі очолює білоруський депутат Дмитро Шевцов. Як свідчить його сайт, нещодавно Шевцов отримав нагороду від невизнаного президента білорусі олександра лукашенка «за трудовые заслуги».

Артур Пріхно, МІПЛ

_______________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій