Війна і правосуддяПублікації

За кошт Червоного хреста: священник з Київщини потрапив у місця утримання українців у білорусі 

На початку квітня цього року священник з Ворзеля отець Іоан зміг потрапити на територію трьох місць утримання цивільних людей у білорусі. Їх вивезли під виглядом «евакуації» з місць активних воєнних дій та утримували без права вільного переміщення.

У таборах, за його словами, були десятки людей з дітьми, на яких тиснули та намагалися витягнути «правду про бандерівців». Та найголовніше: отець Іоан дізнався, хто фінансує одну зі складових воєнного злочину російських військових у білорусі.

МІПЛ фіксує важливі свідчення священника, який може бути свідком воєнного злочину. Далі — історія отця Іоана з перших вуст.

Отець Іоан

Табори охороняє міліція

Коли росіяни стояли в Термахівці (cелі Вишгородського району Київської області), зникли п’ятеро місцевих хлопців, серед яких був і син священика. Ніхто знав, де їх утримували. Були чутки, що людей вивозили до білорусі, а там поселяли в якихось таборах.

«Тоді я був закордоном і вирішив поїхати в білорусь та забрати хлопців, – розповідає отець Іоан. – У соціальних мережах писали, що утримують людей десь біля Гомеля. Туди і поїхав. Там на трасі між Гомелем і Черніговом було три табори, щось схоже на санаторії. Їх охороняла міліція. У мене при собі був документ від кіпрської церкви, тому мене не одразу вигнали. Коли ж вирішили не пускати, я запитав: “ви в мене сина вкрали, а тепер розказуєте, що мені робити?”».

Священник говорить, що бачив триповерхові та чотириповерхові корпуси. У них перебували українці з Гостомеля, Ворзеля, Іванкова. «Знайомих там навіть зустрів. Нікого не випускали навіть у місто», – додає він.

Один з корпусів табору, де тримали українців. Фото отця Іоана

На першому поверсі – одяг, який зібрали місцеві. «Підійшов подивитися: там таке, що в нас на смітник викидають. Жодної нормальної речі не було», – коментує священник.

Поки в одному з таких таборів його тримали у фойє, він чув як на камеру знімали допити українців: «розкажіть, може над вами знущалися, може ці націоналісти з вами щось робили?».

«Ще туди привезли купу ромів. Мабуть, їм треба було для кількості жінок та дітей, то вони цілий циганський табір туди привезли. Ті діти виривалися з табору та бігли в місто, там на ринку щось вкрали. При мені ДАІшники привезли кількох дітей. Кажуть до мене: «отче, поясніть їм, що так не добре робити». Я кажу: «крадіть, діти, тут можна», – розповідає отець з Ворзеля.

Після втручання священника випустили 20 людей

«Теоретично, з тих таборів можна було втекти. Там не надто посилена охорона — по два міліціонери біля корпусів. Але можливо люди були налякані, можливо їм погрожували. Я пробрався в середину не через пропускний пункт. Знайшов списки прізвищ тих, кого утримували. Все написано від руки. Починається список з 18-го чи 19-го березня. Щодня додавалося від трьох людей до понад десяти», – говорить потім священник.

До нього підійшли охоронці, запитали: «Ви новопрібивший?», він відповів: «Ні, я новоуходящій. Навіщо людей тримаєте тут?». Почав вимагати, щоб їх з ним у Польщу відпустили. Йому пояснили: «поки в Україні йдуть воєнні дії, то нікого випускати не будуть».

Отець Іоан з жінкою із білоруського табору

Лише коли священник був більш наполегливим, з’ясувалося, що білоруси готові випустити тих, у кого були закордонні паспорти. У його присутності двадцять громадян України з Ворзеля, з Гостомеля, з Пісківки поїхали.

«Українські паспорти вони не визнають. І вже згодом у Бресті на кордоні з Польщею мені підтвердили, що з українськими паспортами білоруські прикордонники не випускають людей. У самих таборах бачив білоруський “Червоний хрест”. А коли запитав: скільки ж тут будуть тримати людей, мені відповіли: до 17 травня все оплачено. Я питаю: а хто ж платить? Мені кажуть: “Червоний хрест білорусі”», – розповідає отець Іоан.

У цьому місці священик свого сина не знайшов.

Діти, яких тримали в білорусі

Людей можуть використати як торг під час переговорів

Аналітик «Крим-SOS» Євгеній Ярошенко зазначає, що до Міжнародного Комітету Червоного хреста (МКЧХ), який діє на території України, має об’єктивні питання.

«По-перше, питання в тому, чи готовий був МКЧХ від початку долучатися до евакуації громадян у безпечні регіони на підконтрольній Україні території, а не за межі держави. По-друге, якщо МКЧХ облаштовує місця утримання людей в білорусі, то чи говтовий він сприяти поверненню громадян України до своїх місць проживання? І чи не піддаються загрозі життя та здоров’я вивезених людей?», — зазначив Євгеній Ярошенко.

Аналітик вважає, що росія може використати утримуваних у білорусі цивільних українців для переговорів. А білоруський «Червоний хрест» сприяє цьому.

Як відомо, «Червоний хрест» білорусі очолює білоруський депутат Дмитро Шевцов. Як свідчить його сайт, нещодавно Шевцов отримав нагороду від невизнаного президента білорусі олександра лукашенка «за трудовые заслуги».

Артур Пріхно, МІПЛ

_______________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

Related Articles

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button