За всі обміни з полону повернули 505 морських піхотинців — Коордштаб
Водночас 1300 морпіхів, які боронили Маріуполь, досі перебувають у російському полоні. Ще близько 1000 вважаються зниклими безвісти. Про це заявили на пресконференції, присвяченій тисячі днів полону морських піхотинців. Її організовала МІПЛ спільно з асоціацією “Сила морської піхоти”.
Нагадаємо, найбільша кількість морпіхів потрапила в полон 12 квітня 2022 року під час прориву з оточеного росіянами заводу Ілліча, аби з’єднатися з азовцями, які утримували “Азовсталь”. Детально про ті події МІПЛ писала раніше.
На пресконференції були присутні рідні морпіхів, які залишаються в російському полоні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ
Зі слів Анастасії Савової, доньки полоненого морпіха та співзасновниці асоціації “Сила морської піхоти”, кожен другий полонений морпіх має тяжкі хвороби, зокрема складні форми туберкульозу. Ба більше, за офіційними даними, в Україну вже повернули 12 тіл загиблих у полоні морських піхотинців.
Анастасії Савової, доньки полоненого морпіха та співзасновниці асоціації “Сила морської піхоти”. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ
Деякі загинули через ненадання належної медичної допомоги, говорить Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.
– Під час опитувань звільнених військовополонених ми фіксуємо свідчення про застосування найжорстокіших катувань відносно морських піхотинців. Це пов’язано із тим, що під час анексії Криму у 2014 році морська піхота залишилася вірною присязі Україні. І це дуже не подобається Росії, — пояснила Бєлячкова.
Олена Бєлячкова (крайня праворуч), координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на січень 2025 року з російського полону вдалося повернути 505 морських піхотинців. Загальна кількість зниклих безвісти та підтверджених полонених із різних підрозділів морської піхоти сягає 3 тисяч. Про це під час пресконференції заявив керівник секретаріату Коордштабу Богдан Охріменко. З його слів, Україна продовжує наполягати на створенні змішаних медичних комісій (ЗМК), які передбачені Женевськими конвенціями, аби ті мали доступ до місць утримання хворих та поранених військовополонених.
– Це один із найдієвіших механізмів. Українська сторона втретє в історії започаткувала таку комісію. Ми зі свого боку відпрацювали, абсолютно всі кроки пройшли, передали МКЧХ необхідні документи, визначилися з незалежними лікарями. Чекаємо відповідного погодження від Росії вже більше півтора року, – повідомив Охріменко.
Богдан Охріменко, керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими України. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ
Інший перспективний шлях отримання доступу та звільнення військовополонених — залучення держав-покровительок, які можуть виступати посередниками у переговорах і контролювати дотримання умов утримання полонених. Присутній на заході радник департаменту міжнародного права МЗС Богдан Чумак сказав, що наразі тривають консультації з третіми країнами. Оскільки кандидатуру має погодити російська сторона, покровителькою має стати країна з переліку нейтральних.
– Як би Росії не хотілося бути абсолютно закритою державою, щоб надалі існувати, їй все одно потрібні контакти з зовнішнім світом. Якщо Росія таки погоджується на таку пропозицію якоїсь із нейтральних країн, це створює зобов’язання Росії вже не перед Україною, а саме перед цією державою. Тоді Росія вже буде стояти перед вибором: або вона порушує домовленість із цією країною і створює собі додаткові дипломатичні проблеми, або вона тяжко-важко, але починає виконувати зобов’язання, передбачені в рамках домовленостей з країною-покровителькою, — зазначив Богдан Чумак.
Богдан Чумак (другий праворуч), радник департаменту міжнародного права МЗС. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ
На думку Олени Бєлячкової, призначення держави-покровительки також допоможе в обміні інформацією, оскільки однією з її функцій є отримання списків утримуваних в іншої сторони збройного конфлікту. Таким чином Україна та родини полонених отримають більш ґрунтовні дані щодо кількості та стану тих, хто перебуває в російському полоні.
— Міжнародна практика і норми говорять, що це не обов’язково одна держава-покровителька. Якщо Росія погоджується на ту країну, яку пропонує Україна, вона також може запропонувати свою кандидатуру держави-покровительки. Тобто їхня кількість не обмежується.
На запрошення правозахисників і спільнот родин полонених морпіхів захід відвідали близько 10 представників дипломатичних посольств різних держав. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ
Наприкінці пресконференції Анастасія Савова презентувала символічний значок, присвячений 1000 днів полону морпіхів.
– Це птах із крилами, скутими колючим дротом. Він не лише не може злетіти, а й абсолютно безпорадний, залежний від умов, у яких його утримують. Так само, як наші рідні у полоні, — пояснила Савова.
Презентований на конференції пін. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ
Значки подарували присутнім на заході дипломатам, а в подальшому планують передати представникам інших міжнародних місій, щоб ті памʼятали: агресія, насильство та воєнні злочини не мають залишитися безкарними.
Деякі дипломати відразу одягли подаровані символи. Зокрема, так зробив апостольський нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ
