Send Lette
Війна і правосуддя

Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку. Запропоновані зміни суперечать принципам демократичного суспільства і євроінтеграційним зобовʼязанням України.

Законопроєкт № 7033-д уже був предметом занепокоєння громадськості у березні 2023 року, але після значного суспільного розголосу зник з порядку денного. Однак на третій рік повномасштабного вторгнення Росії та воєнного стану парламентарі хочуть знову поставити його на голосування. Попри те, що раніше НАЗК виявило у проєкті корупційні ризики та рекомендувало його доопрацювати.

Створення судового реєстру у 2006 році було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського. І він донині забезпечує прозорість українського судочинства. Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі до рівня Росії та Білорусі і становитиме небезпеку для подальшої євроінтеграції. 

Крім того, проєкт закону пропонує цілу низку сумнівних нововведень як на період воєнного стану, так і у мирний час.

По-перше, на час дії воєнного стану та рік після його закінчення пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордону, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби). Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Адже журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та накладене судом покарання на ворогів (державних зрадників, колаборантів, посібників окупантів) та військових. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві, зокрема щодо мобілізаційних заходів.

По-друге, планується надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що “може зашкодити безпеці” у справах, розглянутих у відкритому засіданні. Це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики. Крім того, таке рішення суддя ухвалюватиме поза процесуальним порядком, тому його законність і обґрунтованість буде неможливо перевірити. У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством. 

По-третє, пропонується суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень. Проблема не тільки у тому, що більшість цих відомостей і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди), що нівелює необхідність приховувати їх зараз. Водночас це положення може сприяти вилученню з судового реєстру необмеженої кількості рішень на необмежений час для приховання цієї інформації з наявних рішень. До того ж відповідно до проєкту ця норма діятиме не тільки під час воєнного стану, а й у мирний час, що є необґрунтованим та ускладнюватиме моніторинг судових рішень для громадськості.

Законодавство повинно мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкриті дані не мають бути обмежені у судових рішеннях. Інакше це загрожує нормальному та ефективному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства.

Прийняття законопроєкту № 7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема тими, що мають значний суспільний резонанс.

Закликаємо Верховну Раду України відхилити законопроєкт № 7033-д, оскільки він шкідливий для системи правосуддя та свободи слова, доступу громадськості до публічної інформації, особливо в під час війни та після її завершення.

Заяву підписали:

Фундація DEJURE
Правозахисний центр для військовослужбовців “Принцип”
Харківський антикорупційний центр
Асоціація відкритих даних 
YouControl 
ВО “Автомайдан”
Центр прав людини ZMINA
Антикорупційний центр “Межа”
Рух ЧЕСНО 
Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)
Центр економічної стратегії
Антикорупційний штаб
Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації
ГО Платформа Громадський контроль
ГО “Центр демократичних реформ і медіа”
ГО “Платформа прав людини”
Медійна ініціатива за права людини
Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
Харківський інститут соціальних досліджень
БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”
ГО “Правозахисний центр “ДІЯ”
ГО “КРИМСОС”
ГО “Кримський процес”
Ukrainian Legal Advisory Group 
Освітній дім прав людини – Чернігів
Адвокатська Дорадча Група
Спільнота OpenUp Ukraine 
ГО “Незалежна Антикорупційна Комісія (НАКО)”
ГО “Донбас СОС”
ГО “Фундація інституційного розвитку”
Опендатабот
Юридична газета

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Розгляд справи трьох російських військових, яких звинувачують у вбивстві цивільних у Бучі, знову перенесли

Зафар Собиров, Ербол Абільхаіров та Амангельде Бекентаєв — російські військові 64-ї окремої мотострілецької бригади. Вони, вважає прокуратура, у березні 2022 року в Бучі на вулиці Ридзанича вбили цивільних Сергія Духлія та Романа Гаврилюка. Їм інкримінують вчинення воєнних злочинів.

10 Лютого 2025

Війна і правосуддя
МІПЛ розробила анкети з методикою моніторингу судочинства у справах війни

Департамент війни і правосуддя Медійної ініціативи за права людини розробив анкети з моніторингу судових процесів у справах щодо воєнних злочинів і злочинів проти національної безпеки.

10 Лютого 2025

Війна і правосуддя
Російський військовополонений розповів про розстріл цивільних авто на Київщині

Павло Бабаліч — капітан, командир 3-ї парашутно-десантної роти 1-го батальйону 137-го полку 106-ї парашутно-десантної дивізії РФ. Прокуратура встановила, що він віддав наказ обстріляти автомобільну чергу під час окупації Київщини. Його обвинувачують у вчиненні воєнного злочину.

10 Лютого 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Били і змушували зрізати татуювання: з полону повернувся захисник Маріуполя

Його змушували лезом зрізати татуювання і обіцяли повернути додому хіба що в мішку. У січні цього року з російського полону звільнили Андрія Степанова, підполковника Державної прикордонної служби. В Оленівці та Камишині він провів майже два роки. Там чоловіка весь час катували, у нього зупинялося серце, він втратив 67 кілограмів і кілька разів мало не покінчив життя самогубством.

13 Лютого 2025

Військовополонені
Боровся за Україну і отримав довічне: в Росії помстилися грузину із ЗСУ

Щонайменше 27 громадян Грузії у Росії заочно засудили за участь у війні на боці України. Ще двоє, потрапивши до полону, засуджені так званим вищим судом “ДНР” до довічного ув’язнення. Обох звинувачують у найманстві та замаху на життя військовослужбовців збройних сил РФ. Один із них — 23-річний Мамука Гацерелія. Хлопець потрапив до полону у травні 2022 року у Маріуполі, в лютому 2024-го його засудили до довічного ув’язнення у колонії особливого режиму.

11 Лютого 2025

Війна і правосуддя
Розгляд справи трьох російських військових, яких звинувачують у вбивстві цивільних у Бучі, знову перенесли

Зафар Собиров, Ербол Абільхаіров та Амангельде Бекентаєв — російські військові 64-ї окремої мотострілецької бригади. Вони, вважає прокуратура, у березні 2022 року в Бучі на вулиці Ридзанича вбили цивільних Сергія Духлія та Романа Гаврилюка. Їм інкримінують вчинення воєнних злочинів.

10 Лютого 2025

Більше публікацій