Send Lette
Війна і правосуддя

Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку. Запропоновані зміни суперечать принципам демократичного суспільства і євроінтеграційним зобовʼязанням України.

Законопроєкт № 7033-д уже був предметом занепокоєння громадськості у березні 2023 року, але після значного суспільного розголосу зник з порядку денного. Однак на третій рік повномасштабного вторгнення Росії та воєнного стану парламентарі хочуть знову поставити його на голосування. Попри те, що раніше НАЗК виявило у проєкті корупційні ризики та рекомендувало його доопрацювати.

Створення судового реєстру у 2006 році було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського. І він донині забезпечує прозорість українського судочинства. Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі до рівня Росії та Білорусі і становитиме небезпеку для подальшої євроінтеграції. 

Крім того, проєкт закону пропонує цілу низку сумнівних нововведень як на період воєнного стану, так і у мирний час.

По-перше, на час дії воєнного стану та рік після його закінчення пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордону, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби). Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Адже журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та накладене судом покарання на ворогів (державних зрадників, колаборантів, посібників окупантів) та військових. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві, зокрема щодо мобілізаційних заходів.

По-друге, планується надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що “може зашкодити безпеці” у справах, розглянутих у відкритому засіданні. Це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики. Крім того, таке рішення суддя ухвалюватиме поза процесуальним порядком, тому його законність і обґрунтованість буде неможливо перевірити. У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством. 

По-третє, пропонується суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень. Проблема не тільки у тому, що більшість цих відомостей і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди), що нівелює необхідність приховувати їх зараз. Водночас це положення може сприяти вилученню з судового реєстру необмеженої кількості рішень на необмежений час для приховання цієї інформації з наявних рішень. До того ж відповідно до проєкту ця норма діятиме не тільки під час воєнного стану, а й у мирний час, що є необґрунтованим та ускладнюватиме моніторинг судових рішень для громадськості.

Законодавство повинно мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкриті дані не мають бути обмежені у судових рішеннях. Інакше це загрожує нормальному та ефективному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства.

Прийняття законопроєкту № 7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема тими, що мають значний суспільний резонанс.

Закликаємо Верховну Раду України відхилити законопроєкт № 7033-д, оскільки він шкідливий для системи правосуддя та свободи слова, доступу громадськості до публічної інформації, особливо в під час війни та після її завершення.

Заяву підписали:

Фундація DEJURE
Правозахисний центр для військовослужбовців “Принцип”
Харківський антикорупційний центр
Асоціація відкритих даних 
YouControl 
ВО “Автомайдан”
Центр прав людини ZMINA
Антикорупційний центр “Межа”
Рух ЧЕСНО 
Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)
Центр економічної стратегії
Антикорупційний штаб
Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації
ГО Платформа Громадський контроль
ГО “Центр демократичних реформ і медіа”
ГО “Платформа прав людини”
Медійна ініціатива за права людини
Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
Харківський інститут соціальних досліджень
БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”
ГО “Правозахисний центр “ДІЯ”
ГО “КРИМСОС”
ГО “Кримський процес”
Ukrainian Legal Advisory Group 
Освітній дім прав людини – Чернігів
Адвокатська Дорадча Група
Спільнота OpenUp Ukraine 
ГО “Незалежна Антикорупційна Комісія (НАКО)”
ГО “Донбас СОС”
ГО “Фундація інституційного розвитку”
Опендатабот
Юридична газета

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Аграрій із Куп’янська, який нібито торгував із Росією, каже про “погрози СБУ”. Репортаж із суду в Харкові про справу, яка триває два роки

Едуард Лебеденко з Куп`янська Харківської області. Він був директором приватного підприємства “Полесадсервіс”. Слідчі вважають, що під час окупації району він співпрацював із росіянами — отримав від них дозвіл на торгівлю та продавав продукцію в Росію. МІПЛ побувала на двох останніх засіданнях та розповідає про перебіг справи.

30 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Найкоротші судові анонси року: три справи на випадок робочого святкового тижня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни.

27 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Полонений росіянин, шпигунство за ЗСУ та військовополонений з Криму: 64 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

23 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Голова МІПЛ Ольга Решетилова призначена Уповноваженим президента України з питань захисту прав військовослужбовців і членів їх сімей

Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ольги Кобилинської, більш відомої за дівочим прізвищем Решетилова, Уповноваженим президента з питань захисту прав військовослужбовців і членів їх сімей. Відповідний указ опубліковано на сайті глави держави.

30 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Аграрій із Куп’янська, який нібито торгував із Росією, каже про “погрози СБУ”. Репортаж із суду в Харкові про справу, яка триває два роки

Едуард Лебеденко з Куп`янська Харківської області. Він був директором приватного підприємства “Полесадсервіс”. Слідчі вважають, що під час окупації району він співпрацював із росіянами — отримав від них дозвіл на торгівлю та продавав продукцію в Росію. МІПЛ побувала на двох останніх засіданнях та розповідає про перебіг справи.

30 Грудня 2024

Насильницькі зникнення
У Ростові до 18 і більше років засудили трьох українців за замах на Леніна — бойовика “ДНР”

37-річну Наталію Власову та 46-річного Віктора Шидловського представники проросійських квазіструктур так званої “ДНР” затримали 21 березня 2019 року під час перетину контрольно-пропускного пункта “Оленівка”. Обидвоє їхали в окупований Донецьк, ніби з підробленими документами на прізвище Петренко. У Донецьку їх вже чекав знайомий 47-річний Сергій Грузинов. Під час судового засідання всі троє заявили, що під катуваннями оговорили себе, взявши на себе злочини, які не вчиняли.

30 Грудня 2024

Більше публікацій