Send Lette
Військовополонені

“Замкнене коло”: де Росія утримує оборонця Херсона Андрія Горшкова

Рік тому, 30 березня 2022 року, російські військові викрали херсонця Андрія Горшкова з його власного будинку. Близько десяти росіян на трьох машинах чатували на Андрія біля його квартири. Втікаючи, хлопець вистрибнув із вікна під’їзду та зламав руку. Його схопили та звинуватили у підготовці нападу на колишню прокурорку Криму Наталію Поклонську, яка тоді приїздила в Херсон.

Увесь рік мама Андрія Марія Горшкова намагається встановити місце, де тримають її сина, та домогтися його обміну. Зустрічаємось із Марією в тому ж будинку, звідки викрали Андрія. “Ось із цього вікна він стрибав, утікаючи”, — показує Марія, підіймаючись сходами. 

У квартирі росіяни вчинили обшук — забрали ноутбуки, телефони, все перевернули догори дригом. Перебувати у цій квартирі, зізнається жінка, морально не просто: “Постійно в думках про нього”.

Марія Горшкова


“24-го лютого відразу пішов у військкомат”

Андрій Горшков – колишній поліцейський, служив у підрозділі “ТОР”. Згодом звільнився і намагався влаштувати своє цивільне життя  — спробував себе моряком, мав один рейс, готувався до наступного. За місяць до повномасштабного вторгнення Росії запропонував мамі поїхати за кордон. Як каже пані Марія, лише згодом вона зрозуміла, що Андрій усвідомлював високий ризик вторгнення. Готувався до нього і сам, чітко знаючи, що відразу піде захищати місто.

24 лютого, коли росіяни атакували, Андрій пішов до військкомату та вступив у лави ТРО. Отримав зброю та брав участь у боях на Антонівському мосту. Та з 1 березня, коли тероборону розформували, а росіяни зайшли в Херсон, Андрій із побратимами почали працювати в умовах окупації.

Антонівський міст у Херсоні Фото Віктор Ковальчук/МІПЛ

 

Наприкінці березня 2022 року росіяни вели в Херсоні відкрите полювання на учасників тероборони — часто домовлялися про зустріч від імені інших, уже затриманих оборонців та активістів Херсона. “Можливо, таким чином і його виманили, — припускає Марія Горшкова. — Чому він вирішив прийти на квартиру, коли росіяни вже затримували військових і поліцейських, невідомо. Може якусь зустріч йому призначили”.

Коли почалася повномасштабна війна, Андрій сказав мамі: “Коли все добре, я спілкуюся з тобою українською, а якщо ж я говорю російською — значить, усе погано”.

“І коли його затримали, — розповідає Марія Горшкова, — мені приходили голосові повідомлення в Телеграм. Перше повідомлення було: “Мамо, в мене все добре, я зараз не можу тобі відповісти, як буде змога, я тобі перетелефоную”. Але я знала, що його викрали, і ми написали в Фейсбуку про це. Майже відразу прийшло ще одне повідомлення, де він говорив російською: “Мамо, видали, будь ласка, повідомлення у Фейсбуці, бо мене вже всі шукають. У мене все нормально, як буде можливість, я тобі передзвоню”.

Про те, що в хлопця пошкоджена рука, Марія дізналася невдовзі по затриманню, коли росіяни виклали відео допиту з Андрієм. Там пропагандисти називали тероборонця “організатором терористичного угрупування на прізвисько “Бетмен”.  


“Два місяці тримали в підвалі, а потім відправили в Оленівку”

Від одного зі звільнених херсонців Марія дізналася, що Андрія два місяці тримали в підвалі у Херсоні. Звідти ж виводили на записи так званих “інтерв’ю”. А потім відправили в Оленівку — колонію на Донеччині.

При цьому лише на сьомий місяць утримання чоловіка росіяни підтвердили це, але не говорять, де саме його тримають.

У вересні пані Марія отримала листа від Андрія, який передав “Червоний хрест”. У листі хлопець написав: “Мамо, я живий. Я радий, що в мене випала змога написати тобі листа. У мене все добре, я сподіваюся, що ми скоро побачимось. Дуже люблю, цілую”.

“Все це, звісно, російською мовою”, — каже Марія зі сльозами. — Де він, що з ним, в якому він стані — ніхто не говорить”.

Лист Андрія Горшкова мамі

Офіційні структури в РФ спрямовують жінку до “Червоного хреста”. А там своєю чергою відповідають, що Росія не дає їм жодної інформації.

“Ось таке замкнене коло”, — говорить Марія. — А в українських державних органах говорять лише, якщо ви щось дізнаєтесь, то ви нам повідомляйте”.


“Немає жодних документів”

Найприкріше, каже Марія Горшкова, що вона досі не може довести участь Андрія в херсонській ТРО.

“У мене немає жодних документів про це. У військкоматі мені пояснили, що документи мають дати у військовій частині. А там, нібито, всі списки знищені. І щоб це все відновити, потрібен час”, — переповідає Марія.

Натомість вона через суд добилася для свого сина статусу оборонця України. Для цього найняла адвоката. За процедурою потрібно знайти щонайменше трьох свідків, які виконували задачі з оборони Херсона. Таких людей Марії разом із адвокатом вдалося знайти і вони дали свідчення.

Станом на жовтень минулого року в Координаційному штабі з питань військовополонених звітували про понад шість тисяч заявок на отримання такого статусу.

“Наші вимоги, вимоги родичів і близьких повинні бути звернені насамперед до РФ, яка примусово утримує наших людей. І мусить бути повна допомога і сприяння українській державі у питаннях повернення”, — заявляла заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

Нині Марії Горшковій відомо лише, що її син є у списках військовополонених. Жінка сподівається на обмін і продовжує боротися бодай за інформацію про його стан та місце утримання. 

1 Коментар

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
“Ці свідчення писав не я”, — правозахисник Максим Буткевич виголосив останню промову в окупаційному суді в Луганську

16 липня 2024 року українському правозахиснику Максиму Буткевичу, який вже понад два роки перебуває в російському полоні, виповнюється 47 років. У цей день ми публікуємо повний текст його виступу під час касаційного розгляду його справи російським судом, який записав один із відвідувачів.

16 Липня 2024

Військовополонені
Морпіхи 36-ї бригади: два роки знущань у полоні

Кілька тисяч українських морських піхотинців перебувають у російському полоні. Більшість із них — з перших місяців війни. На обміни вони потрапляють рідко, останнім часом їх майже не віддають. Морпіхів утримують компактно у кількох колоніях. Над ними знущаються і піддають незаконному судовому переслідуванню. Стан здоровʼя багатьох морпіхів критичний, деякі помирають у полоні.

27 Червня 2024

Військовополонені
Родичі військовополонених 36 бригади закликали зробити все можливе, аби повернути рідних: випадки смерті в полоні стали постійними

Кількість смертей у російському полоні значно збільшилася через нелюдські умови утримання, катування, побиття, відсутність належного харчування і медичної допомоги. Особливо це стосується захисників Маріуполя, зокрема морпіхів 36 бригади.

20 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Більше публікацій