Send Lette
Військовополонені

“Замкнене коло”: де Росія утримує оборонця Херсона Андрія Горшкова

Рік тому, 30 березня 2022 року, російські військові викрали херсонця Андрія Горшкова з його власного будинку. Близько десяти росіян на трьох машинах чатували на Андрія біля його квартири. Втікаючи, хлопець вистрибнув із вікна під’їзду та зламав руку. Його схопили та звинуватили у підготовці нападу на колишню прокурорку Криму Наталію Поклонську, яка тоді приїздила в Херсон.

Увесь рік мама Андрія Марія Горшкова намагається встановити місце, де тримають її сина, та домогтися його обміну. Зустрічаємось із Марією в тому ж будинку, звідки викрали Андрія. “Ось із цього вікна він стрибав, утікаючи”, — показує Марія, підіймаючись сходами. 

У квартирі росіяни вчинили обшук — забрали ноутбуки, телефони, все перевернули догори дригом. Перебувати у цій квартирі, зізнається жінка, морально не просто: “Постійно в думках про нього”.

Марія Горшкова


“24-го лютого відразу пішов у військкомат”

Андрій Горшков – колишній поліцейський, служив у підрозділі “ТОР”. Згодом звільнився і намагався влаштувати своє цивільне життя  — спробував себе моряком, мав один рейс, готувався до наступного. За місяць до повномасштабного вторгнення Росії запропонував мамі поїхати за кордон. Як каже пані Марія, лише згодом вона зрозуміла, що Андрій усвідомлював високий ризик вторгнення. Готувався до нього і сам, чітко знаючи, що відразу піде захищати місто.

24 лютого, коли росіяни атакували, Андрій пішов до військкомату та вступив у лави ТРО. Отримав зброю та брав участь у боях на Антонівському мосту. Та з 1 березня, коли тероборону розформували, а росіяни зайшли в Херсон, Андрій із побратимами почали працювати в умовах окупації.

Антонівський міст у Херсоні Фото Віктор Ковальчук/МІПЛ

 

Наприкінці березня 2022 року росіяни вели в Херсоні відкрите полювання на учасників тероборони — часто домовлялися про зустріч від імені інших, уже затриманих оборонців та активістів Херсона. “Можливо, таким чином і його виманили, — припускає Марія Горшкова. — Чому він вирішив прийти на квартиру, коли росіяни вже затримували військових і поліцейських, невідомо. Може якусь зустріч йому призначили”.

Коли почалася повномасштабна війна, Андрій сказав мамі: “Коли все добре, я спілкуюся з тобою українською, а якщо ж я говорю російською — значить, усе погано”.

“І коли його затримали, — розповідає Марія Горшкова, — мені приходили голосові повідомлення в Телеграм. Перше повідомлення було: “Мамо, в мене все добре, я зараз не можу тобі відповісти, як буде змога, я тобі перетелефоную”. Але я знала, що його викрали, і ми написали в Фейсбуку про це. Майже відразу прийшло ще одне повідомлення, де він говорив російською: “Мамо, видали, будь ласка, повідомлення у Фейсбуці, бо мене вже всі шукають. У мене все нормально, як буде можливість, я тобі передзвоню”.

Про те, що в хлопця пошкоджена рука, Марія дізналася невдовзі по затриманню, коли росіяни виклали відео допиту з Андрієм. Там пропагандисти називали тероборонця “організатором терористичного угрупування на прізвисько “Бетмен”.  


“Два місяці тримали в підвалі, а потім відправили в Оленівку”

Від одного зі звільнених херсонців Марія дізналася, що Андрія два місяці тримали в підвалі у Херсоні. Звідти ж виводили на записи так званих “інтерв’ю”. А потім відправили в Оленівку — колонію на Донеччині.

При цьому лише на сьомий місяць утримання чоловіка росіяни підтвердили це, але не говорять, де саме його тримають.

У вересні пані Марія отримала листа від Андрія, який передав “Червоний хрест”. У листі хлопець написав: “Мамо, я живий. Я радий, що в мене випала змога написати тобі листа. У мене все добре, я сподіваюся, що ми скоро побачимось. Дуже люблю, цілую”.

“Все це, звісно, російською мовою”, — каже Марія зі сльозами. — Де він, що з ним, в якому він стані — ніхто не говорить”.

Лист Андрія Горшкова мамі

Офіційні структури в РФ спрямовують жінку до “Червоного хреста”. А там своєю чергою відповідають, що Росія не дає їм жодної інформації.

“Ось таке замкнене коло”, — говорить Марія. — А в українських державних органах говорять лише, якщо ви щось дізнаєтесь, то ви нам повідомляйте”.


“Немає жодних документів”

Найприкріше, каже Марія Горшкова, що вона досі не може довести участь Андрія в херсонській ТРО.

“У мене немає жодних документів про це. У військкоматі мені пояснили, що документи мають дати у військовій частині. А там, нібито, всі списки знищені. І щоб це все відновити, потрібен час”, — переповідає Марія.

Натомість вона через суд добилася для свого сина статусу оборонця України. Для цього найняла адвоката. За процедурою потрібно знайти щонайменше трьох свідків, які виконували задачі з оборони Херсона. Таких людей Марії разом із адвокатом вдалося знайти і вони дали свідчення.

Станом на жовтень минулого року в Координаційному штабі з питань військовополонених звітували про понад шість тисяч заявок на отримання такого статусу.

“Наші вимоги, вимоги родичів і близьких повинні бути звернені насамперед до РФ, яка примусово утримує наших людей. І мусить бути повна допомога і сприяння українській державі у питаннях повернення”, — заявляла заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

Нині Марії Горшковій відомо лише, що її син є у списках військовополонених. Жінка сподівається на обмін і продовжує боротися бодай за інформацію про його стан та місце утримання. 

1 Коментар

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Євген Дідківський: “Вони на повному серйозі розпитували, де в Україні лабораторії бактеріологічної і хімічної зброї”

Утримання в російському Курську, Таганрозі та Борисоглєбську. Щоденне побиття, примушування співати російський гімн і вчити вірші про Леніна. Це друга частина інтервʼю з Євгеном Дідківським, військовослужбовецем 95 бригади, який потрапив у російський полон.

16 Квітня 2024

Військовополонені
Два роки у пеклі полону: рідні морпіхів — захисників Маріуполя просять витягти військових з полону

У суботу, 13 квітня, на Майдані Незалежності зібралися рідні морпіхів, медиків та усіх тих, хто впродовж 86 днів стояв на захисті Маріуполя. Дружини, матері, діти вийшли на мирну акцію в центрі столиці, щоб нагадати, що ось уже два роки понад 1500 захисників Маріуполя перебувають у полоні.

14 Квітня 2024

Військовополонені
Євген Дідківський: “Нас запевнили, що з військовополоненими поводитимуться відповідно до Женевської конвенції”

На п’ятий день повномасштабного вторгнення Росії Євген Дідківський, доброволець та військовослужбовець 95 бригади, потрапив у полон. У Київській області на його групу росіяни влаштували засідку. Євген намагався відійти разом із побратимом, але їх помітили та взяли в полон.

9 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Адвокація
У Брюсселі показали фільм “20 днів у Маріуполі”: після цього МІПЛ взяла участь у дискусії

У столиці Бельгії показали десять фільмів цьогорічного міжнародного чеського фестивалю “Один світ” — найбільшої правозахисної події документального кіно у світі, організованої People in Need. Переглянули й оскароносну стрічку “20 днів у Маріуполі” українського режисера Мстислава Чернова. Серед глядачів була Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ.

23 Квітня 2024

Адвокація
“Ми використовуємо всі можливі механізми та інструменти, щоб показати масштаб вчинених проти України злочинів Росії”, — Любов Смачило

Медійна ініціатива за права людини розпочала адвокаційний візит в ОБСЄ. Сьогодні у Відні Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ, взяла участь у заході “Переслідування цивільних українців на окупованих територіях як злочин проти людяності: зусилля українського громадянського суспільства для відновлення справедливості”.

22 Квітня 2024

Більше публікацій