Заарештований у 17 років український патріот пів життя сидить у колонії на окупованій Донеччині
Історія Богдана Ковальчука стоїть окремо від історій решти бранців Росії на окупованих українських територіях. З усіх відомих “політичних” в’язнів у квазіреспубліках на сході України він наймолодший і в неволі найдовше.
А ще Богдан Ковальчук — один із, імовірно, десятків політично переслідуваних підлітків на окупованих територіях України, де російська влада терором культивує послух.
“Ясинуватські диверсанти”
Це була одна з найбільш ранніх і найбільш гучних справ у “донецькій республіці”. 12 вересня 2016 року тамтешнє “міністерство держбезпеки” оголосило, що викрило сімох “неповнолітніх диверсантів” з Ясинуватої — одного з важливих залізничних вузлів між Донецьком і Горлівкою. Хлопців нібито завербувала СБУ, щоб підривати цивільні і військові авто і пускати під укоси потяги. Місцеві спікери демонстрували і роздмухували обурення: українські спецслужби вербують дітей!
Навмисно чи ні, “МГБ” напустило на справу туману. Спочатку там назвали імена сімох “диверсантів”: Владислава Пазушка, Максима Солодовнікова, Богдана Ковальчука, Дениса Хмеленка, Ярослава Миронова, Арсенія Белавіна і Дениса Коваля. Пізніше — п’ятьох: Ковальчука, Пазушка, Хмеленка, Солодовнікова і Миронова. На одному з фото, яке ілюструвало повідомлення про те, що хлопців нібито відвідали співробітники ООН, їх лише четверо.
“Зустріч з представниками ООН” чотирьох неповнолітніх бранців з Ясинуватої
Українські медіа припускали, що Белавіну і Ковалю вдалося виїхати з окупованої території до арешту. Про Белавіна інформація згодом підтвердилася.
Тих, кого спіймали, “уповноважена з прав людини” в Донецьку Дар’я Морозова просила главу “республіки” відпустити. Родичам тоді також обіцяли, що хлопців відпустять. Натомість всіх “засудили”.
Лише наприкінці грудня 2019 року Морозова повідомила про помилування “диверсантів”, не назвавши ні кількості, ні імен звільнених хлопців. На оприлюднених нею фото їх троє. Завдяки давнішим “викривальницьким” відео і фотографіям у соцмережах хлопців, що вже дуже подорослішали, можна ідентифікувати: це Максим Солодовніков, Денис Хмеленко і Ярослав Миронов.
“Помилування” Максима Солодовнікова, Дениса Хмеленка і Ярослава Миронова.
Медіа стверджували, що умовою помилування була згода хлопців відмовитися від обміну полоненими і залишитися на території “республіки”. Решта, ймовірно, відкинули таку пропозицію окупаційної влади.
Наступного дня після помилування Солодовнікова, Хмеленка і Миронова за обміном звільнили. Дениса Коваля, якого весь цей час тримали окремо від “подільників” у Макіївській 32-й колонії, де розмістили дорослих політичних в’язнів-чоловіків.
Лише тоді стало зрозуміло, чому Коваль не потрапив на знущальницькі відео “МГБ”. Він виявився дорослим чоловіком, а не підлітком. Головне — саме в той час його нещадно катували. Ковалю, як він розповідав після звільнення, переламали всі ребра і вирвали майже всі зуби.
За ґратами після 2019 року залишилися 17-річні на момент затримання Владислав Пазушко — у 87-й Микитівській колонії в Горлівці — і Богдан Ковальчук, у 28-й колонії в Торезі.
Ковальчук, який твердо відмовився від помилування, розраховуючи на обмін, в ув’язненні вже майже дев’ять років. Це рівно половина його життя.
“Він впертий”
Батько і родичі по батьківській лінії в житті Богдана участі не брали, хлопця виростили мама, бабуся і прадід. Він єдиний син і єдиний внук.
Прадід його повернення з полону не дочекався. Перед ув’язненням Богдана 80-річного чоловіка сильно побили, згадує його донька Тетяна Гоц, бабуся Богдана. Вранці одного дня влітку 2016 року сусіди бачили, як з його будинку вийшов незнайомий чоловік. Стривожилися, коли ні того дня, ні наступного господар не вийшов надвір. Зайшли до нього, хутко зателефонували доньці: чоловік лежав побитий. З речей у будинку нічого не взяли. Він так і не розповів нікому, хто і навіщо до нього приходив.
Богдана і решту так званих диверсантів — усі хлопці були знайомі один з одним і дружили — заарештували 31 серпня на виїзді з окупованої Ясинуватої. За словами Тетяни Гоц, онук збирався жити з нею в Торецьку, навчатися в коледжі на автослюсаря. Вже навіть виїхав, але мав повернутися в рідну Ясинувату по якусь довідку, без якої, як він сказав, його не могли оформити на навчання.
Богдан Ковальчук (крайній ліворуч) разом з іншими затриманими підлітками
Донецьке “МГБ” зробило 17-річного Ковальчука лідером “банди”. Місцевий “суд” дав йому за це десять років колонії. Коли Росія анексувала окуповані українські території, так званий вирок переглянули за російським законодавством, але в результаті не змінили. Тобто в неволі Богдану бути ще півтора року. Родичів жахають думки про те, як йому вибратися з окупованих територій після звільнення. І вони, і сам Богдан все ще сподіваються, що його обміняють.
У 2019 році, каже бабуся хлопця, Богдана таки збиралися обміняти: їй телефонували українські правоохоронці, розпитували про особливі прикмети та імена, якими онука називали в дитинстві. Але шукали його чомусь у 32-й колонії, в якій він ніколи не був, хоча родичі передавали документи, які свідчили про утримання Богдана в Торезі. В результаті з “ясинуватських диверсантів” у 32-й колонії знайшли єдиного, хто там був, Коваля, але не Ковальчука.
Богдан досі не шкодує, що не погодився на “помилування”. Вважає таку угоду зрадою, а зраду для себе — неприпустимою. “Він не скаржиться. Коли я з ним спілкувалася, він казав: “Я все стерплю, не переживай”. Він такий впертий, мов бичок”, — каже бабуся Тетяна Гоц.
Про подальшу долю Владислава Пазушка і трьох “помилуваних” хлопців — Максима Солодовнікова, Дениса Хмеленка і Ярослава Миронова — нічого не відомо: їхні родичі не шукали уваги медіа, їхні соцмережі не оновлювалися з серпня 2016 року, коли їх ув’язнили. “Невиїзні” Солодовніков, Хмеленко і Миронов могли потрапити під примусову мобілізацію в “республіках” кінця 2021-початку 2022 років, але це тільки припущення.
Особливо небезпечні злочинці
В Росії точно знають, як “правильно” виховувати підлітків. “Сімейні цінності” на шкільних уроках, військово-патріотичні заходи на дозвіллі, ледь не обов’язкова участь у дитячих і молодіжних державних недержавних організаціях, юнармія, заохочувальні активності у російських таборах відпочинку цілорічно.
Перспективи для тих, кого не запалює патріотична гарячка радянсько-путінського зразка, менш промотовані. Десятки підлітків в самій Росії перебувають у тюрмах, колоніях і психлікарнях за “диверсійні” дії або вираження “зневаги до армії”, як-то будь-які акції і висловлювання із засудження війни і підтримки України. У жовтні 2024 року Москва повідомила про свіжі перевірки і затримання десятків прибічників діяльності заборонених у Росії українських терористичних організацій віком від 14 до 35 років у низці “регіонів Російської Федерації”.
На окупованій частині України концентрація таких “неправильних” дітей, імовірно, найвища. Але про долю переважної більшості тих підлітків, кого викрали, ув’язнили, можливо, навіть вбили в окупації, нічого не відомо, бо їхні родичі не є і, імовірно, не можуть бути активними публічно, доступу незалежних медіа до них немає, а окупаційні органи і медіа зазвичай не називають імен юних бранців, про затримання яких повідомляють.
Наприклад, у 2018 році в Макіївці нібито затримали групу підлітків 14 — 16 років за підпал пам’ятника загиблим у війні Радянського Союзу з нацистською Німеччиною. Підлітки, як повідомляли російські пропагандисти, “могли бути завербовані спецслужбами України”. Та це може бути вигадкою, бо жодних деталей цієї справи, на відміну від справи “ясинуватських диверсантів”, не було. Минулого року 16-річну дівчину в Єнакієвому спіймали на прикурюванні цигарки і спаленні квітів на Вічному вогні — кримінальну справу неабиякої державної ваги “взяв під контроль” цілий глава російського Слідчого комітету Алєксандр Бастрикін.
Наруга над пам’ятниками і російськими державними символами — один із найпопулярніших підліткових злочинів на окупованій частині України, якщо вірити місцевим медіа. З решти “політичних” за ними слідують передача розвідувальної інформації, диверсії і навіть участь або наміри брати участь у кривавих терористичних актах.
У жовтні 2024 року донецьке “інформаційне агентство” повідомляло про притягнення до кримінальної відповідальності 161 “неповнолітнього радикала” лише на окупованій частині Донеччини, 48 із них нібито помістили не примусове психіатричне лікування. Ще 16 підлітків поставили на облік у відділах у справах неповнолітніх за “дії екстремістського характеру”.
Більш раннє повідомлення того ж “інформагентства”, від березня 2023 року, дає уявлення про розмах “екстремізму”: група неповнолітніх у віці від 7 до 18 років збирається в центрі Макіївки. Це “порушення громадського спокою”, бо, за словами окупаційного міністерства внутрішніх справ, “скупчення людей являють собою потенційну мішень для представників збройних формувань України”. Шестеро дітей затримано для профілактичної бесіди, перевірки і постановки на облік.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Авторка: Юлія Абібок
