Send Lette
Адвокація

Заява Коаліції “Україна. П’ята ранку” щодо неприпустимості обрання Російської Федерації до Ради ООН з прав людини

На засіданні 10 жовтня 2023 року Генеральна Асамблея ООН розглядатиме питання щодо обрання нових членів Ради ООН з прав людини. Серед претендентів, зокрема, буде розглядатись кандидатура Російської Федерації, яка висловила бажання бути обраною, незважаючи на призупинення її членства в Раді у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення в Україну та масових звірств її військових.

Коаліція правозахисних організацій “Україна. П’ята ранку” заявляє рішучий протест проти розгляду кандидатури Російської Федерації для обрання до складу Ради ООН з прав людини.

Ми спостерігаємо імпульси міжнародної спільноти шукати точки дотику і шляхи для діалогу, але триваюча агресія та численні порушення прав людини, які вчиняє Російська Федерація та її війська на території України, є несумісним з членством в Раді ООН з прав людини, про що було заявлено під час призупинення її членства в Раді ООН з прав людини 7 квітня 2022 року. 

До сьогодні ситуація не лише не виправилась, а й суттєво погіршилась. Масові викрадення людей, тортури, позасудові страти, сексуальне насильство як інструмент залякувань – ось лише невеликий перелік з усіх порушень прав людини, які Російська Федерація та її війська продовжують вчиняти на території України, про що зазначив голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування в Україні Ерік Мьосе у своїй доповіді. До слова, попри спроби Незалежної комісії ООН вийти на контакт з РФ задля отримання інформації з приводу ситуації з правами людини на окупованих нею територіях України, Росія послідовно ігнорувала листи експертів, таким чином перешкоджаючи їхній діяльності.

Аналогічна ситуація з правами людини на території Російської Федерації. Держава не лише не бореться з масовими порушеннями прав людини, але й на законодавчому рівні потурає зневазі до міжнародно визнаних стандартів дотримання прав людини. Це було підтверджено численними звітами міжнародних урядових та неурядових організацій. В якості прикладу можна навести висновки Спеціальної доповідачки ООН щодо Росії Маріани Кацарової.

Крім того, спільна доповідь UN Watch, the Human Rights Foundation та the Raoul Wallenberg Center for Human Rights засвідчила, що Російська Федерація, через ситуацію з порушенням прав людини як всередині Росії, так і на окупованих територіях України, не відповідає необхідним вимогам для того, щоб бути обраною членом Ради ООН з прав людини.

Російська Федерація не бажає співпрацювати з міжнародною спільнотою в сфері захисту прав людини на регіональному рівні. Російська Федерація багато років поспіль перебувала на першому місці серед держав-членів Ради Європи за кількістю як індивідуальних, так і міждержавних скарг. Російська Федерація була виключена з Ради Європи і не вжила жодних кроків для відновлення дотримання положень Європейської конвенції з прав людини та відновлення свого статусу в Раді Європи. Тисячі рішень Європейського суду з прав людини досі залишаються не виконаними Росією, а російське законодавство прямо унеможливлює таке виконання. Слід нагадати про те, що Росія проігнорувала два накази Міжнародного суду ООН про тимчасові заходи від 19 квітня 2017 року та 16 березня 2022 року, у результаті чого значно збільшилася кількість жертв її міжнародних протиправних діянь.

За численні злочини проти дітей під час агресії проти України Генеральний Секретар ООН у своїй доповіді на Раді Безпеки ООН від 5 червня 2023 року включив Російську Федерацію в перелік держав, що систематично скоюють злочини проти дітей під час збройних конфліктів.

Наочним свідчення того, що Російська Федерація не має наміру виправляти ситуацію з масовими порушеннями прав людини, є те, що вона вперше за всю свою історію участі в діяльності Ради ООН з прав людини висунула свою кандидатуру без надання добровільних зобов’язань та обіцянок в сфері прав людини в підтримку своєї кандидатури у відповідності до резолюції 60/251 Генеральної Асамблеї ООН. 

Це красномовно демонструє, що РФ не збирається стати на шлях дотримання прав людини, а членство в Раді ООН з прав людини розглядається нею виключно як майданчик для розповсюдження зневаги до міжнародного права і поширення своїх пропагандистських наративів. Подібну стратегію РФ уже втілює у ході усних слухань справ, які Україна ініціювала проти неї у зв’язку з ймовірним порушенням Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Конвенції про ліквідацію расової дискримінації та Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Додають цинізму ситуації із намаганням Росії потрапити до Ради ООН з прав людини факти жорстоких і кровопролитних обстрілів цивільного населення та інфраструктури, які російські війська влаштовують напередодні голосування. Лише протягом 5-6 жовтня внаслідок ударів балістичними ракетами по Харкову та Харківщині загинуло понад 50 цивільних мешканців, серед яких діти; ще десятки отримали поранення. Також 5 жовтня російськими військами була обстріляна цивільна лікарня у Бериславі Херсонської області – чергова атака на українські заклади охорони здоров’я, яких, за підрахунками правозахисників, було здійснено понад 1000 від початку повномасштабного вторгнення і які носять всі ознаки воєнних злочинів та потенційно злочинів проти людяності. 

7 квітня 2022 року, коли Генеральна Асамблея призупинила права Російської Федерації в Раді ООН з прав людини через масові порушення прав людини під час агресії проти України, замість того, щоб визнати свої злочини та припинити порушення, вона здійснила демарш у вигляді виходу з цього органу ООН. 

Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 60/251 від 15 березня 2006 р., при виборі членів Ради ООН з прав людини держави-члени ООН “повинні брати до уваги внесок кандитатів у справу сприяння і захисту прав людини та їх добровільні зобов’язання і обіцянки з цього приводу”. З моменту прийняття цього рішення ситуація не виправилась. Обрання Російської Федерації до членів Ради ООН з прав людини стане свідченням того, що всупереч цілям своєї діяльності, передбачених статтею 1 Статуту, Організація Об’єднаних Націй не захищає права людини, а потурає їх порушенню. Як наслідок, членство в Раді ООН з прав людини буде знецінено, а саме існування Ради втратить будь-який сенс.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” твердо переконана, що Організація Об’єднаних Націй може та зобов’язана забезпечити дотримання прав людини та повагу до них. Саме тому ми закликаємо держави не допустити обрання Російської Федерації в члени Ради ООН з прав людини до моменту, коли РФ припинить агресію проти України, наслідком якої є численні грубі порушення прав людини на території України. Російська Федерація, перш ніж бути допущеною до Ради ООН з прав людини, має продемонструвати повагу до прав людини, які проголошені в численних інструментах ООН, а також забезпечити відповідальність за їх грубе та цинічне порушення та нехтування. Лише нульова толерантність до держав, які систематично порушують права людини, має бути  запорукою утвердження прав людини як загальнолюдських цінностей та забезпечувати реалізацію цілей та принципів ООН.

Звертаємось до всіх правозахисних організацій світу приєднатись до цієї заяви та не допустити паплюження системи захисту прав людини в межах ООН!

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
38 тисяч зниклих українців: як знайти та ідентифікувати людей

Понад пів сотні дипломатів взяли участь у спеціальному заході ОБСЄ, де Медійна ініціатива за права людини вперше з початку війни Росії проти України порушила проблему зниклих безвісти українців. Крім МІПЛ і делегацій країн-учасниць ОБСЄ, в дискусії взяли участь рідні зниклих безвісти, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

16 Травня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій