Send Lette
Інші воєнні злочини

Заява неурядових організацій щодо необхідності невідкладного ухвалення законодавства про правову та соціальну підтримку “в’язнів Кремля”

Заява неурядових організацій щодо необхідності невідкладного ухвалення законодавства про правову та соціальну підтримку “в’язнів Кремля”

 

У контексті наближення дати проведення інавгураційного саміту “Кримської Платформи”, вважаємо за необхідне нагадати уряду, зокрема, Міністерству закордонних справ України та Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також народним депутатам України про необхідність ухвалення законодавства про правовий статус та соціальні гарантії для “в’язнів Кремля”. 

 

Нам відомо щонайменше про 105 громадян України, які утримуються Російською Федерацією з політичних мотивів внаслідок агресії проти України, в окупованому Криму, а також на території РФ. Абсолютна більшість із них – це кримські татари, в тому числі, активісти ініціативи “Кримська солідарність”. Також щонайменше 170 осіб (за інформацією СБУ, – понад 250), включно із, як мінімум, 15 жінками, утримуються в заручниках на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. 

 

Про “Кримську платформу” кажуть, що вона мала бути створена ще сім років тому. Те саме можна сказати і про закон про соціальну та правову підтримку “в’язнів Кремля”. Росія здійснювала політично мотивовані затримання в Криму уже в березні 2014. Після початку вторгнення РФ на схід України почалося захоплення заручників. З того часу минуло більше семи років, але статус цих осіб законодавчо не врегульований.

 

Необхідність ухвалення відповідного законодавства не є новиною. За ці роки була написана низка концепцій і законопроєктів, деякі з них були подані до парламенту. Навколо документів постійно відбувалися дискусії, а часом – інтриги. Однак зрештою, в сухому залишку маємо факт – закон так і не був ухвалений Верховною Радою України. Чому? Імовірно, насправді це питання ніколи не було для парламентарів поточного та попередніх скликань пріоритетним. 

 

Тим часом, система підтримки родин з боку держави, правового захисту, реабілітації працює в ручному режимі та є вибірковою. Наприклад, лише звільненим “за обміном” постраждалим надається медична допомога у відомчих лікувальних закладах. Хоча певні соціальні гарантії реалізуються згідно з підзаконними актами, працює Міжвідомча комісія з розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист, робота якої ведеться на базі Міністерства з питань реінтеграції ТОТ; але такий формат роботи, вкупі з активністю неурядового сектору, дозволяє фінансувати лише деякі термінові та невідкладні потреби в’язнів та їхніх родин, однак їх підтримка не є системною: іноді родинам відмовляють в наданні державної допомоги без пояснення причин. 

 

Ухвалення закону залишається актуальним, і ось чому:

 

  1. Непередбачуваність розвитку ситуації в країні не дозволяє нам покладатися на політичну волю, і допускати, аби все й далі працювало “в ручному режимі” та через “телефонне право”. Державна підтримка “в’язнів Кремля” має бути гарантована законодавством, аби уникнути залежності визнання та допомоги цим людям від політичних трендів та результатів виборів.
  2. Існує необхідність впровадження системної реабілітації тих осіб, яких звільняють з полону і незаконного ув’язнення. Наразі не існує жодних системних реабілітаційних програм, а ті експрес-програми, які де факто пропонують звільненим, не є достатніми.
  3. Необхідно узгодити єдиний підхід до критеріїв визначення тих, кому держава Україна готова надавати допомогу у зв’язку з незаконним ув’язненням, полоном чи іншою формою незаконного позбавлення волі. 
  4. Визнання державою існування проблеми “в’язнів Кремля” є також елементом моральної сатисфакції для жертв незаконного ув’язнення. Окрім того, смислове об’єднання осіб, ув’язнених з політичних мотивів в окупованому Криму, а також заручників окупованого Донбасу в рамках одного законодавчого акту означатиме, що Україна вважаєте обидві ці категорії жертвами агресії Росії проти України. 
  5. Ухвалення закону також стане важливим політичним знаком напередодні запуску “Кримської Платформи”, сигналізуватиме про важливість цієї проблеми для України та заохотить міжнародних партнерів ще активніше домагатися від Росії звільнення осіб, що фактично захоплені та ув’язнені в рамках війни. 

 

Для нас очевидно, що вікно можливостей для ухвалення цього закону залишається відкритим саме зараз, напередодні старту “Кримської платформи”. Є політична воля, є сприятливе інформаційне тло. Щойно інавгураційний саміт буде проведено, рівень інтересу і до Криму, і заразом до “в’язнів Кремля” всіх категорій суттєво впаде. Тому важливо нарешті закрити це питання саме зараз.

 

Із переліку законопроєктів та документів, про які відомо на сьогодні, найбільш актуальним і таким, що відповідає нашим уявленням про те, які гарантії мають бути закладені в законодавстві, є документ, розроблений спільними зусиллями неурядового сектору та Представництва Президента України в АР Крим і Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, саме у редакції, яка була передана до Офісу Президента України.

 

З огляду на викладене вище, закликаємо: 

 

  1. Суб`єктів законодавчої ініціативи, передусім Президента України Володимира Зеленського, – подати до парламенту законопроєкт, який враховує потреби, права та інтереси осіб, що незаконно, з політичних мотивів утримуються в окупованому Криму, на території РФ внаслідок агресії проти України, а також на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. За основу взяти документ, розроблений спільними зусиллями неурядового сектору та Представництва Президента України в АР Крим і Міністерства з питань реінтеграції ТОТ та внутрішньо переміщених осіб, саме у редакції, яка була передана до Офісу Президента України.
  2. Керівництво Верховної Ради України  винести на голосування законопроєкт до проведення першого саміту “Кримської платформи” 23 серпня 2021 року.
  3. Народних депутатів різних фракцій і груп, в тому числі членів профільних комітетів,  підтримати законопроєкт в обох читаннях, за потреби – врахувати критичні правки від потерпілих та їх представників перед другим читанням.
  4. Неурядові організації, лідерів думок, а також представників міжнародних організацій, які працюють із подоланням наслідків російської агресії проти України,  підтримати позицію щодо необхідності невідкладного ухвалення законодавства про правову та соціальну підтримку «в’язнів Кремля». 

 

  • ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”
  • Платформа звільнення політв’язнів 
  • ГО “Медійна ініціатива за права людини”
  • ГО “Регіональний центр прав людини”
  • ГО “Центр допомоги кримським в’язням “Шлях додому”
  • ГО “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український Дім”
  • ГО “КРИМСОС”
  • ГО Кримська правозахисна група
  • ГО “Блакитний птах”
  • Центр прав людини ZMINA
0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Репер, подвійний агент і херсонські колонії: 45 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

В Україні продовжують розгляд справ, повʼязаних із війною. Найбільше — про порушення законів і звичаїв війни, колабораціонізм, глорифікацію армії РФ і державну зраду. МІПЛ розповідає про найрезонансніші судові засідання цього тижня.

27 Травня 2024

Війна і правосуддя
Російського військового заочно засудили до 11 років ув’язнення за постріл у жінку під час окупації Чернігівщини

Олексій Улецький — російський механік-водій танка Т-72, єфрейтор 74-ої окремої мотострілецької бригади ЗС РФ, яка окупувала село Сибереж на Чернігівщині у лютому 2022 року. За версією слідства, Улецький вистрілив у жінку з автомата. Його обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни.

24 Травня 2024

Військовополонені
Четверта танкова бригада ЗСУ: як рідні шукають зниклих безвісти і полонених військових

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну бійці четвертої танкової бригади тримали оборону на найскладніших напрямках: поблизу Соледару, Бахмуту, Авдіївки, брали участь у звільнені Харківщини та Херсонщини. Чимало військових у тих боях загинули, частина зникла безвісти або потрапила в полон.

21 Травня 2024

Більше публікацій