Send Lette
Насильницькі зникнення

Заява щодо насильницького зникнення Ірини Данілович в окупованому Криму

29 квітня 2022 року в окупованому Криму зникла активістка та громадянська журналістка Ірина Данілович, коли поверталася з роботи додому. Того ж дня у будинку Ірини в селі Владиславівка біля Феодосії, де вона проживала з батьками, російські силовики провели обшук, внаслідок якого вилучили її телефон та техніку. 

Представники окупаційної влади показали ухвалу на проведення обшуку, однак копію документа батькам Ірини не дали. Крім того, силовики не повідомили про її місце перебування, лише заявивши, що вона нібито заарештована на 10 діб за передачу якоїсь “несекретної інформації” якійсь громадській організації. Станом на 7 травня, на дев’ятий день після зникнення, невідомо, де та в якому статусі перебуває Ірина Данілович. 

Окупаційні правоохоронні органи не вживають ефективних заходів для пошуку Ірини Данілович. Батько та адвокат Ірини подали заяву до кількох органів в Криму щодо викрадення людини, однак відповіді не отримали. Крім того, з’явилася інформація, що є відеозапис моменту викрадення Ірини, однак російські правоохоронні органи тривалий час відмовлялися долучити даний відеозапис до матеріалів справи та надати батькові його копію.   

Викрадення Ірини Данілович має ознаки насильницького зникнення відповідно до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Під час обшуку російські силовики повідомили батькам Ірини про її арешт, однак вже дев’ять днів поспіль не надають інформацію, де вона перебуває, в чому її звинувачують, а також про місце та час можливих судових засідань щодо неї. Крім того, затримана не має доступу до адвоката, внаслідок чого вона позбавлена можливості користуватися правовою допомогою.  

Ірина Данілович працювала медсестрою, була також громадянською журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні. До початку війни вона співпрацювала із з кількома медійними і правозахисними ініціативами (“InЖир-медіа”, “Кримський процес”) та вела власний проєкт “Кримська медицина без обкладинки”, де поширювалася інформація про права медичних працівників. Також Данілович брала активну участь в профспілковому русі та очолила кримське відділення профспілки “Альянс Лікарів”, через що опинилися під адміністративним тиском та була звільнена із роботи в наркотичній службі Феодосійського медичного об’єднання. Їй погрожували судом через профспілкову діяльність. 

Нагадаємо, що Російська Федерація позбавила волі 13 кримських журналістів. Це кримськотатарські громадянські журналісти Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов, Асан Ахтемов, Ремзі Бекіров, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв та Амет Сулейманов, а також журналісти Олексій Бессарабов, Владислав Єсипенко і Наріман Джелял, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, в минулому журналіст.

В той час як основна увага міжнародної спільноти прикута до масових звірств російських військ на материковій Україні, залишаються практично непоміченими репресії окупаційної адміністрації РФ в Криму. На окупованому півострові продовжуються свавільні обшуки, арешти, катування у місцях несвободи, вироки у політично вмотивованих кримінальних справах та інші грубі порушення прав людини, воєнні злочини і злочини проти людяності. 

Викрадення Ірини Данілович в Криму на тлі широкомасштабних насильницьких зникнень у Херсонській, Запорізькій та інших окупованих областях України свідчать про реальну загрозу для життя, здоров’я та свободи для громадських активістів, правозахисників та інших осіб на всіх територіях, які тимчасово перебувають під контролем російських окупаційних сил. Впродовж 2014-2021 рр., за даними КримSOS, 44 особи стали жертвами насильницьких зникнень в окупованому Криму, доля та місцеперебування 15 з них досі невідомі.   

З огляду на це звертаємося до міжнародної спільноти, зокрема Робочої групи ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень, Робочої групи ООН з питань свавільних затримань, Спеціального доповідача ООН з питання катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання, Спеціального доповідача ООН з питання про становище правозахисників, Офісу Верховного комісара ООН з прав людини, Генерального секретаря Ради Європи, Комісара Ради Європи з прав людини, Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства, Комітету ПАРЄ з правових питань і прав людини, Головного доповідача ПАРЄ з питань становища правозахисників, представників ЄС, Європейської служби зовнішніх справ, Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ,  Конгресу місцевих та регіональних влад Європи, Міжнародного комітету Червоного Хреста в межах усіх можливих повноважень та мандатів із закликами:

  1. Вимагати від Російської Федерації терміново встановити місцезнаходження та звільнити Ірину Данілович та всіх інших жертв насильницьких зникнень на тимчасово окупованих територіях України, включаючи АР Крим та м.Севастополь;
  2. Надавати допомогу Уряду України у пошуку та розслідуванні випадків насильницьких зникнень на окупованих територіях;
  3. Надавати всебічну підтримку жертвам насильницьких зникнень, їх рідних, а також жертвам інших грубих порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на окупованих територіях України;
  4. Продовжувати здійснювати моніторинг та документування порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності в окупованому Криму і включати їх регулярні звіти про ситуацію з правами людини в Україні. 

Звертаємося до урядів іноземних держав із проханням:

  1. Посилити дипломатичний, санкційний та інших тиск на Російську Федерацію для пришвидшення деокупації Криму, Донбасу та всіх інших територій України;
  2. Запровадити персональні санкції проти російських посадовців та співробітників окупаційної адміністрації, причетних до насильницьких зникнень та інших грубих порушень прав людини на всіх окупованих територіях України;
  3. Надавати всебічну підтримку жертвам насильницьких зникнень, їх рідним, а також жертвам інших грубих порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всіх окупованих територіях України;
  4. Використовувати механізм універсальної юрисдикції для кримінального переслідування осіб, причетних до насильницьких зникнень, катувань, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всіх окупованих територіях України.

КримSOS
Регіональний центр з прав людини
Дім прав людини “Крим”
Центр прав людини ZMINA
Центр громадянських свобод
Інститут масової інформації
Український незалежний центр політичних досліджень
Черкаський правозахисний центр
Фундація Відкритий Діалог
Крайова Рада Українців Криму
Таврійська гуманітарна платформа
Правозахисний центр ДІЯ
Кримська правозахисна група
Центр Громадянської просвіти “Альменда”
Експертна група “Сова”
Об’єднання родичів політв’язнів Кремля
Медійна ініціатива за права людини
Союз вимушених переселенців
Кримський центр ділового і культурного співробітництва “Український дім”

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій