Send Lette
Військовополонені

Змусити Росію відпустити поранених полонених може країна-покровителька – правозахисниця

Щоб активізувати повернення важкохворих та важкопоранених військовополонених, Україна має шукати третю країну, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій, регламентованих Женевськими конвенціями. Про це заявляє Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.

Створення змішаних медичних комісій передбачене Положенням, що є додатком до Третьої Женевської конвенції 1949 року, яку підписали усі країни світу, зокрема Росія. Це орган, до складу якого входять двоє лікарів із нейтральної країни та представник країни, яка утримує військовополонених. Завдання змішаних медичних комісій — інспектувати стан здоров’я полонених та відправляти важкохворих та важкопоранених під опіку третьої країни або репатріювати до країни походження. Рішення змішаної медичної комісії має бути виконане країною, що утримує полонених, упродовж трьох місяців. 

Робота подібних комісій з обох сторін могла б значно інтенсифікувати обміни полоненими, а також пришвидшила б повернення додому важкохворих та важкопоранених військовополонених, зазначила Бєлячкова.

Спікери заходу

Україна створила змішану медичну комісію ще влітку 2023 року. Російська ж сторона таку комісію не утворює. Представниця МІПЛ підкреслює, що РФ навмисно і свідомо ігнорує заклики до її створення, оскільки розуміє, що нейтральні представники зафіксують грубі порушення нею норм Міжнародного гуманітарного права щодо утримання українських військовополонених.

— У положенні про створення змішаних медичних комісій, існує визначення терміну держава-покровителька. Ми бачимо, що обміни здебільшого відбуваються за участі третіх країн — це і Туреччина, і Арабські Емірати, і Катар, — говорить Олена Бєлячкова.

Це питання не юридичне, а політичне. Нам треба шукати країну-покровительку, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій. Зволікання у цьому питанні призводять до все більшої кількості смертей українців у полоні, — зазначає правозахисниця.

Ініціатором пресконференції, на якій виступила Бєлячкова, стала ГО «Волю Захисникам Маріуполя!». Її провели за підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Представниці спільнот родин військовополонених, присутні на заході, закликали міжнародну спільноту вжити всіх можливих заходів для припинення порушень проти полонених та забезпечення для них належного медичного догляду.

Переглянути повний запис пресконференції можна за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
94% українських військовополонених, засуджених в РФ, звинувачують у тероризмі

Моніторинг незаконних судових справ щодо українських військовополонених, який веде Медійна ініціатива за права людини, демонструє, що окуповані суди засуджують бранців переважно за “вбивства”, у той час як суди в РФ виносять вироки щодо “тероризму”.

23 Квітня 2025

Військовополонені
Три роки без сну, онкологія, відчай: родини полонених морпіхів заявляють про подвійне катування

У російському полоні досі перебуває близько 1300 морських піхотинців. Ось уже три роки їхні родини борються за повернення морпіхів додому. Та поруч із цим є ще одна виснажлива боротьба — за власне здоров'я. Цю ситуацію родини називають “подвійним катуванням”: поки морських піхотинців мордують у російському полоні, їхні рідні ніби відчувають усе це на собі.

16 Квітня 2025

Військовополонені
“Мамо, буду за десять днів”: що сталося з українським десантником Пасічником

Останній раз Людмила Пасічник бачила сина на екрані телефону — він усміхався, але в очах було щось тривожне. "Ти так дивишся, наче востаннє телефонуєш", — сказала вона тоді. За кілька днів Олександр зник. І вже понад два роки Людмила щодня живе між вірою і страхом, збираючи по крихтах свідчення про сина. Олександр Пасічник — один із тисяч українських військових, яких шукають родини. Історія його матері — це історія безмежної любові, впертості й болю, що не стихає.

11 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Били, душили, погрожували розстрілом: у Голій Пристані окупанти катували працівника мерії

Іван Мошенський працював у мерії Голої Пристані. Уже в перші дні великої війни російські війська окупували місто, однак міська рада продовжувала працювати. Все змінилося, коли окупанти призначили на посаду мера свого гауляйтера. Після чоло колеги Мошенського почали залишати місто. Чоловік розумів, що йому теж непогано було б виїхати, але власного транспорту для цього не мав. А за кілька місяців, у свято української Незалежності, росіяни викрали його.

27 Квітня 2025

Війна і правосуддя
У Києві судитимуть звільненого військовополоненого за співпрацю з Росією: ще 100 справ наступного тижня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з листа та з матеріалу з анонсами на сайті.

25 Квітня 2025

Війна і правосуддя
У суді про вбивство дитячого письменника Вакуленка вкотре оголосили перерву 

Слухання у справі про вбивство українського письменника Володимира Вакуленка, якого російські військові викрали під час окупації Ізюма, знову не відбулося. Засідання в Дзержинському райсуді Харкова 24 квітня тривало лише три з половиною хвилини через неявку захисників обвинувачених.

24 Квітня 2025

Більше публікацій