Send Lette
Військовополонені

Змусити Росію відпустити поранених полонених може країна-покровителька – правозахисниця

Щоб активізувати повернення важкохворих та важкопоранених військовополонених, Україна має шукати третю країну, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій, регламентованих Женевськими конвенціями. Про це заявляє Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.

Створення змішаних медичних комісій передбачене Положенням, що є додатком до Третьої Женевської конвенції 1949 року, яку підписали усі країни світу, зокрема Росія. Це орган, до складу якого входять двоє лікарів із нейтральної країни та представник країни, яка утримує військовополонених. Завдання змішаних медичних комісій — інспектувати стан здоров’я полонених та відправляти важкохворих та важкопоранених під опіку третьої країни або репатріювати до країни походження. Рішення змішаної медичної комісії має бути виконане країною, що утримує полонених, упродовж трьох місяців. 

Робота подібних комісій з обох сторін могла б значно інтенсифікувати обміни полоненими, а також пришвидшила б повернення додому важкохворих та важкопоранених військовополонених, зазначила Бєлячкова.

Спікери заходу

Україна створила змішану медичну комісію ще влітку 2023 року. Російська ж сторона таку комісію не утворює. Представниця МІПЛ підкреслює, що РФ навмисно і свідомо ігнорує заклики до її створення, оскільки розуміє, що нейтральні представники зафіксують грубі порушення нею норм Міжнародного гуманітарного права щодо утримання українських військовополонених.

— У положенні про створення змішаних медичних комісій, існує визначення терміну держава-покровителька. Ми бачимо, що обміни здебільшого відбуваються за участі третіх країн — це і Туреччина, і Арабські Емірати, і Катар, — говорить Олена Бєлячкова.

Це питання не юридичне, а політичне. Нам треба шукати країну-покровительку, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій. Зволікання у цьому питанні призводять до все більшої кількості смертей українців у полоні, — зазначає правозахисниця.

Ініціатором пресконференції, на якій виступила Бєлячкова, стала ГО «Волю Захисникам Маріуполя!». Її провели за підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Представниці спільнот родин військовополонених, присутні на заході, закликали міжнародну спільноту вжити всіх можливих заходів для припинення порушень проти полонених та забезпечення для них належного медичного догляду.

Переглянути повний запис пресконференції можна за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
За всі обміни з полону повернули 505 морських піхотинців — Коордштаб

Водночас 1300 морпіхів, які боронили Маріуполь, досі перебувають у російському полоні. Ще близько 1000 вважаються зниклими безвісти. Про це заявили на пресконференції, присвяченій тисячі днів полону морських піхотинців. Її організовала МІПЛ спільно з асоціацією “Сила морської піхоти”.

8 Січня 2025

Військовополонені
1000 днів у полоні: що відбувається з морпіхами, які боронили Маріуполь

Наразі в російському полоні перебуває близько 1300 морпіхів, які боронили Маріуполь, ще понад 1000 вважаються зниклими безвісті. Тих, кого тримають у полоні, катують. Щонайменше 12 морських піхотинців померли в російських тюрмах, їхні тіла передали в Україну під час репатріації.

6 Січня 2025

Військовополонені
“Коли мій чоловік був у полоні, мова йшла про десятки полонених. Зараз їх тисячі”, – Вікторія Пантюшенко, адвокаційна менеджерка МІПЛ

Вікторія Пантюшенко набула нову для себе професію адвокаційниці, коли говорила зі світом від імені свого чоловіка Богдана, військовослужбовця 1-ї танкової бригади, який майже п’ять років провів у російському полоні. Сьогодні власний досвід боротьби допомагає Вікторії скеровувати адвокаційну роботу інших родин, які борються за повернення своїх рідних із російської неволі.

26 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Російських військовополонених допитали у справі про страту українського військового

У Заводському районному суді Запоріжжя відбулося засідання у справі Дмитра Курашова, російського штурмовика з позивним “Сталкер”. Його обвинувачують у розстрілі українського військового, який склав зброю — Віталія Годнюка. Минулого року Курашова взяли у полон. Тож це перший випадок, коли обвинувачений у страті перебуває на лаві підсудних. Раніше такі справи слухали лише заочно. 

23 Січня 2025

Війна і правосуддя
«Для мене це справа честі». Як потерпіла у справі про тортури бореться за справедливість

Олена Ягупова із Запорізької області в окупації пережила тортури, трудове рабство та сексуальне насилля. Справу, де вона є потерпілою, слухає Орджонікідзевський райсуд Запоріжжя. Яна Заневського — сина колишнього охоронця Януковича та силовика ФСБ — обвинувачують у вчиненні воєнного злочину заочно. 

22 Січня 2025

Насильницькі зникнення
Вісім років в полоні: в Україну припинили повертати бранців “донецької республіки”

Масові незаконні затримання цивільних громадян України на окупованих територіях – не нова практика для росіян. Близько півсотні українців залишаються за ґратами російських тюрем починаючи з 2017 року. І це тільки ті, хто був затриманий у так званій ДНР.

21 Січня 2025

Більше публікацій