Send Lette
Військовополонені

Змусити Росію відпустити поранених полонених може країна-покровителька – правозахисниця

Щоб активізувати повернення важкохворих та важкопоранених військовополонених, Україна має шукати третю країну, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій, регламентованих Женевськими конвенціями. Про це заявляє Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.

Створення змішаних медичних комісій передбачене Положенням, що є додатком до Третьої Женевської конвенції 1949 року, яку підписали усі країни світу, зокрема Росія. Це орган, до складу якого входять двоє лікарів із нейтральної країни та представник країни, яка утримує військовополонених. Завдання змішаних медичних комісій — інспектувати стан здоров’я полонених та відправляти важкохворих та важкопоранених під опіку третьої країни або репатріювати до країни походження. Рішення змішаної медичної комісії має бути виконане країною, що утримує полонених, упродовж трьох місяців. 

Робота подібних комісій з обох сторін могла б значно інтенсифікувати обміни полоненими, а також пришвидшила б повернення додому важкохворих та важкопоранених військовополонених, зазначила Бєлячкова.

Спікери заходу

Україна створила змішану медичну комісію ще влітку 2023 року. Російська ж сторона таку комісію не утворює. Представниця МІПЛ підкреслює, що РФ навмисно і свідомо ігнорує заклики до її створення, оскільки розуміє, що нейтральні представники зафіксують грубі порушення нею норм Міжнародного гуманітарного права щодо утримання українських військовополонених.

— У положенні про створення змішаних медичних комісій, існує визначення терміну держава-покровителька. Ми бачимо, що обміни здебільшого відбуваються за участі третіх країн — це і Туреччина, і Арабські Емірати, і Катар, — говорить Олена Бєлячкова.

Це питання не юридичне, а політичне. Нам треба шукати країну-покровительку, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій. Зволікання у цьому питанні призводять до все більшої кількості смертей українців у полоні, — зазначає правозахисниця.

Ініціатором пресконференції, на якій виступила Бєлячкова, стала ГО «Волю Захисникам Маріуполя!». Її провели за підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Представниці спільнот родин військовополонених, присутні на заході, закликали міжнародну спільноту вжити всіх можливих заходів для припинення порушень проти полонених та забезпечення для них належного медичного догляду.

Переглянути повний запис пресконференції можна за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Били і змушували зрізати татуювання: з полону повернувся захисник Маріуполя

Його змушували лезом зрізати татуювання і обіцяли повернути додому хіба що в мішку. У січні цього року з російського полону звільнили Андрія Степанова, підполковника Державної прикордонної служби. В Оленівці та Камишині він провів майже два роки. Там чоловіка весь час катували, у нього зупинялося серце, він втратив 67 кілограмів і кілька разів мало не покінчив життя самогубством.

13 Лютого 2025

Військовополонені
Боровся за Україну і отримав довічне: в Росії помстилися грузину із ЗСУ

Щонайменше 27 громадян Грузії у Росії заочно засудили за участь у війні на боці України. Ще двоє, потрапивши до полону, засуджені так званим вищим судом “ДНР” до довічного ув’язнення. Обох звинувачують у найманстві та замаху на життя військовослужбовців збройних сил РФ. Один із них — 23-річний Мамука Гацерелія. Хлопець потрапив до полону у травні 2022 року у Маріуполі, в лютому 2024-го його засудили до довічного ув’язнення у колонії особливого режиму.

11 Лютого 2025

Військовополонені
Авіатроща ІЛ-76 над Бєлгородом. Родини військовополонених вимагають долучити до проведення ДНК-експертиз міжнародні організації  

Минув рівно рік з моменту падіння літака ІЛ-76 в Бєлгородській області. За повідомленнями російської сторони, на ньому нібито перебували українські військовополонені. 8 листопада 2024 року до України повернули тіла тих, хто начебто загинув у тій авіакатастрофі. Однак до сьогодні родини полонених не мають офіційного підтвердження чи дійсно їхні рідні були на тому літаку. 

24 Січня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суд над вінницьким адвокатом, який перешкоджав ТЦК, та ще 87 справ щодо війни цього тижня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

24 Лютого 2025

Насильницькі зникнення
Замість обміну — етап. Цивільних полонених із окупованої Луганщини почали вивозити в Росію

“Все йде дуже тяжко, але я тримаюся, духом не падаю. Всіх обіймаю, вірю, що побачимося. Як казав Шопенгауер 300 років тому, все станеться так чи інакше”, — писав рідним луганчанин Олександр Борисов у першому листі після етапу. 24 грудня 2024 року. Росія, Якутськ. Борисов — один із кількох десятків цивільних, яких захопили на окупованій частині Луганської області до повномасштабного російського вторгнення в Україну і тримають в ув’язненні до сих пір. З кінця 2024 року їх почали етапувати в Росію. Олександр став одним із перших етапованих.

20 Лютого 2025

Війна і правосуддя
Російський військовий катував поліціянтів на Харківщині — суд постановив слухати справу в закритому режимі

Обвинувачений — 33-річний військовий Олександр Кулешов, уродженець Ставропольського краю РФ. За даними речника СБУ Владислава Абдули, Кулешов брав участь в окупації Куп'янщини й причетний щонайменше до двох викрадень поліціянтів у березні 2022 року. Йому інкримінують вчинення воєнного злочину за ч. 1 ст. 438 КК України.

19 Лютого 2025

Більше публікацій