Зневіра чи пошук справедливості: чому потерпілі від воєнних злочинів беруть участь у судових засіданнях
Двадцятого березня МІПЛ презентувала аналітичне дослідження про правове становище, досвід і мотивацію потерпілих у справах щодо воєнних злочинів. Це перша подібна робота в Україні. Дослідження складається з теоретичної частини про досвід інших країн у роботі з потерпілими від воєнних злочинів, аналізу національного законодавства та практичної частини, де команда підсумувала досвід потерпілих, чиї справи вже в судах або на стадії активного розслідування.
Перша частина дослідження пояснює правову рамку становища потерпілих — як у національних процесах, так і з точки зору міжнародних стандартів. Зокрема у цій частині ми звертаємо увагу на недосконалості захисту прав потерпілих і неповну відповідність національних стандартів міжнародним. Також вводимо поняття людиноцентричного підходу та пояснюємо недоречність терміну “жертва” і жертвоцентричної оптики.
У другій частині МІПЛ розповідає, з якими викликами стикалися і як формували системи підтримки потерпілих і свідків інші країни, в яких була війна. Зокрема звертаємо увагу на кейси Грузії, Хорватії та Боснії і Герцеговини — на їхньому прикладі добре видно, що чим далі від моменту вчинення злочину, тим більша зневіра потерпілих у правосудді, а міжнародні механізми не здатні компенсувати втрати.
Під час презентації нової аналітики МІПЛ Людмила Шумкова (праворуч), потерпіла у справі щодо однієї з катівень Херсона, розповіла про власний досвід спілкування з правоохоронними органами
Третій розділ складається з глибинних інтерв’ю з потерпілими, які ми проводили з літа 2023 року. Люди розповідають про людяне або ж нечуйне ставлення правоохоронної та судової систем до них, особливості комунікації, власне судовий процес, свідчення, а також про очікування і ставлення до справедливості. Виявилося, що люди, які пережили воєнні злочини на початку повномасштабного вторгнення РФ і досі не мають вироку, втрачають мотивацію та віру в правосуддя. Водночас усвідомлення власної історичної ролі та бажання встановити істину може їх підтримати.
На додачу до цього ми аналізуємо засади роботи новоствореного Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків.
Завершуємо дослідження переліком порад для залучених акторів, які можуть покращити підхід до роботи з потерпілими на різних рівнях — від законодавчого до висвітлення у медіа.
Повну аналітику читайте нижче.
Пряму трансляцію презентації аналітики можна подивитися тут.
