Send Lette
Насильницькі зникнення

Зниклі на Кінбурнській косі: російські військові викрадали чоловіків, їх досі шукають

Кінбурнська коса – це піщана ділянка, розташована у Миколаївській області за сім кілометрів від міста Очаків. Коса пролягає між Чорним морем та Дніпрово-Бузьким лиманом. Там розташований національний природний парк «Білобережжя Святослава». На початку повномасштабного вторгнення російські війська захопили цю територію і почали використовувати її для обстрілів Очакова, а місцевих жителів залякували і викрадали.

«Кінбурнська коса – стратегічно важлива для росіян. Туди з села Геройське Херсонської області заїжджає російська військова техніка, відстрілюється по Очакову і далі зникає в лісах, – говорить Євген Полтавчук, місцевий житель і капітан катера. – Але постійно вони там не розташовуються, їм не вдається зарити техніку та облаштувати бліндажі, ґрунтові води цьому заважають». 

У березні Євген здійснював рейси маршрутом Очаків – Кінбурнська коса, щоб допомогти місцевим. З міста віз гуманітарну допомогу, а на зворотному шляху вивозив людей з окупації. Дізнавшись про діяльність Євгена, росіяни спалили ХПП, яке належало чоловікові, знищили його будинок, а собаку застрелили. Самого Євгена також шукали, але йому вдалося уникнути затримання. Під час своїх ресів чоловік намагався дізнатись більше інформації про викрадення людей, опитував з цього приводу місцевих.

Євген розповідає МІПЛ, що 19 березня російські військові захопили в полон трьох цивільних: Сергія Лейбака, Анатолія Ізбаша та Олександра Боровця.

На початку березня він переправляв цих чоловіків своїм катером з Очакова на Кінбурнську косу. Там вони мали допомагати місцевим, транспортуючи їх територією коси. Весь час перебування на косі Сергій, Анатолій та Олександр залишались на зв’язку з Євгеном. За день до викрадення просили забрати їх катером до Очакова, але воєнна обстава на той час не дозволила здійснити рейс. Вже після їх зникнення Євгену вдалося зібрати інформацію, що сталося, спілкуючись із місцевими під час евакуаційних рейсів.

«Останнє, що я про них чув, так це те, що вони їхали по косі трьома пікапами. Одна з цих автівок належала колишньому депутату Миколаївської міської ради Анатолію Дюміну. Нею керував Олександр Боровець, який працював трактористом та охоронцем на фермерському господарстві депутата на Кінбурнській косі», – розповідає Євген Полтавчук.

Олександр Боровець, фото надали родичі зниклого

МІПЛ вдалося відшукати родичку Боровця Євдокію. Вона стверджує, що 24 лютого роботодавець забрав Олександра Боровця з села Доброкам’янка, в якому він проживав, і відвіз на Кінбурнську косу охороняти своє господарство.  Зв’язок із ним обірвався 3 березня. Згодом його телефон знайшли в Миколаєві, але новий власник не захотів віддати його родині.

«Дядько в молодості служив танкістом, але з того часу до війська справи не мав. Він – просто добряк, любить свою країну. Можливо, коли зустрів росіян, наговорив зайвого», – вважає Євдокія.

Вона також думає, що Олександра, як і інших чоловіків у регіоні, могли затримати для риття окопів для російських військових. «Але перед війною дядько зламав руку і погано нею працював, тож копати навряд чи міг», – розмірковує жінка.

Другий викрадений на Кінбурнській косі – тридцятип’ятирічний мешканець села Покровські Хутори Сергій Лейбак.

Сергій Лейбак

Він – учасник АТО. У грудні 2021 в нього закінчився контракт із ЗСУ, тож чоловік влаштувався на роботу до національного природного парку «Білобережжя Святослава» на Кінбурнському півострові.

МІПЛ розшукали його дружину Христину. Вона вважає, що росіяни слідкували за чоловіками, знали, яким маршрутом вони прямуватимуть, тож вичікували на них у лісосмузі, щоб відібрати автівки, зручні для пересування в цій місцевості та захопити чоловіків у полон.

Як це сталося, Христина не знає. Через постійні обстріли вона з дітьми переховувалась у підвалі, де мобільного зв’язку не було. 

Третім затриманим став сорокап’ятирічний Анатолій Ізбаш. Раніше він теж працював у національному природному парку «Білобережжя Святослава». Проте перед повномасштабним вторгненням був звільнений.

Анатолій Ізбаш

«Я зателефонувала Анатолію 19 березня о пів на другу вдень, – розповідає його дружина Людмила. – Він підняв слухавку і сказав, що їдуть росіяни. Згодом люди бачили, як Толік був за кермом машини, а позаду їхала важка військова техніка РФ. Мабуть, вони пустили його автівку попереду, щоб він показав дорогу».

Жителі Кінбурнської коси свідчать, що в той самий період зник ще один мешканець – Михайло Приладишев. Чоловік спустився до моря в час, коли повз проїжджала російська військова техніка. Відтоді його доля невідома.

Родини затриманих припускають, що викрадених чоловіків можуть утримувати на території РФ.

Дружина Лейбака написала заяву до Міжнародного комітету Червоного Хреста та отримала телефонний дзвінок від представника організації у відповідь: «Ваш чоловік у тюрмі. Почуває себе дуже добре». Жодних пояснень про те, де розташована ця в’язниця, не було. «Потім я впізнала його на одному з фото полонених, яке знайшла в інтернеті. Вигляд він має поганий», – додає вона.

Анастасія Пантелєєва, МІПЛ

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки у рамках проєкту «Hela Sverige Skramlar for Ukraina».
0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
ФСБ за спинами зрадників: як росіяни окуповували Голу Пристань

Упродовж всього 2022 року росіяни намагалися збудувати на окупованій Херсонщині власні органи влади, і головне — репресивний апарат із місцевих колаборантів. Вони мали б працювати під наглядом ФСБ, яку підсилювали передусім зрадниками із Криму, окупованих частин Донеччини і Луганщини, бійцями “Беркуту”, що втекли після Майдану, колишніми українськими топпосадовцями.

1 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Російські окупанти перетворили 20-річного студента з Мелітополя на “зрадника батьківщини”

Щоб вижити в окупованому Мелітополі Владислав Відлацький був вимушений отримати російський паспорт. У подальшому це дозволило окупантам порушити проти нього справу саме за статтею 275 Кримінального кодексу Росії, тобто за “державну зраду”. Його також звинуватили за 205 статтею, вона стосується тероризму.

31 Березня 2025

Насильницькі зникнення
Росіяни під тортурами змушують “херсонську дев’ятку” відмовлятися від адвокатів

Улітку 2022 року в тоді ще окупованому Херсоні росіяни викрали дев’ятьох цивільних. Їх звинуватили в “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Спершу окупанти вивезли чоловіків до Сімферополя, згодом — до СІЗО Лефортово в Москві. Нині їх утримують у Ростові.

18 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
ФСБ за спинами зрадників: як росіяни окуповували Голу Пристань

Упродовж всього 2022 року росіяни намагалися збудувати на окупованій Херсонщині власні органи влади, і головне — репресивний апарат із місцевих колаборантів. Вони мали б працювати під наглядом ФСБ, яку підсилювали передусім зрадниками із Криму, окупованих частин Донеччини і Луганщини, бійцями “Беркуту”, що втекли після Майдану, колишніми українськими топпосадовцями.

1 Квітня 2025

Аналітика
На 300% зросли терміни ув’язнення: Росія засуджує українців жорстокіше, ніж до повномасштабної війни  

31 березня в інформаційному агентстві “Укрінформ” представили дослідження про політику судового переслідування українських цивільних та військовополонених Росією, яке має ознаки воєнних злочинів та злочину проти людяності. Авторами дослідження стали Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), онлайн видання “Ґрати” та ГО “Кримський процес”.

31 Березня 2025

Аналітика
Російські суди переслідують українських військових як терористів — аналітика

Медійна ініціатива за права людини презентувала аналітику про те, як судова система Росії переслідує полонених українців. Документ ґрунтується на дослідженні понад 30 справ, які Росія порушила проти українських військових. Головний висновок полягає у тому, що кримінальне переслідування військовополонених — це широкомасштабна і системна урядова політика РФ.

31 Березня 2025

Більше публікацій