Send Lette
Інші воєнні злочини

Зруйновані та окуповані школи: як росіяни намагаються знищити систему освіти в Україні

До нового навчального року — місяць. За даними Офісу генпрокурора, від лютого цього року росіяни обстрілами пошкодили 2199 шкіл, з них 225 вщент зруйновано. Зважаючи на це, у кількох регіонах запустити навчання офлайн буде неможливо. Тож діти там знову навчатимуться дистанційно.

В якому стані освітні заклади після нападу росіян та з якими проблемами стикаються вчителі під час організації дистанційного навчання, говорили у етері в Twitter, який Медійна ініціатива за права людини організовує з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.

На початку квітня журналіст МІПЛ побачив на власні очі руйнування однієї зі шкіл Катюжанки, що на Київщині. В ній росіяни під час окупації облаштували бойові позиції: заховали танки на подвір’ї, а всередині працював снайпер. Шкільні класи пограбували, а в підвалі тримали заручників. Директор школи Микола Микитчик був у розпачі, коли побачив стан класів після військових РФ.

Такий вигляд школа у селі Андріївка має зсередини

Росіяни намагалися окупувати школу і в селі Андріївка на Чернігівщині. Але їм завадила її директорка Тетяна Безлюдна. Вона працювала у цій школі 37 років і не могла змиритися з руйнуваннями, які завдавали приміщенню росіяни.

«Коли я потрапила до школи, то побачила вибиті вікна, вибиті двері, потрощений комп’ютерний клас. Від побаченого я була в шоці, а потім у мене почалася істерика. Напевно, в мене вдарив адреналін і я почала використовувати нецензурну лексику. Я говорила з ними на підвищених тонах. Я не знаю, хто більше злякався — я чи вони. Я сказала їм: “Поки я буду ходити з вами у підвалі, щоб мій комп’ютер з’явився на столі, де він лежав”. Я думаю, що для них директор — це як керівник, якому вони мають підкорятися. Вони згорнули свою радіостанцію і сказали, що ночуватимуть у машинах», — розповіла Тетяна під час етеру в Twitter. Зараз директорка шукає можливості для відновлення зруйнованих приміщень школи.

Російські військові залишили в школі напис з “настановою” до українських дітей

У деяких регіонах через значні руйнування закладів освіти новий навчальний рік почнеться дистанційно. Про це під час етеру сказала Марія Суляла, проєктна менеджерка Центру громадянської просвіти «Альменда», який документує воєнні злочини військових РФ проти дітей. На її думку, російські військові обстрілюють заклади освіти, аби викликати в дітей страх повертатися до навчальних закладів. 

Марія каже, що на окупованих територіях України росіяни використовують школи для пропагандистких цілей. Цього побоюється вчитель історії з Сєвєродонецького ліцею Валерій Негматов. На початку квітня він евакуювався з міста. Частина його учнів опинилася під окупацією, ще кілька учнів через рішення батьків тепер перебувають у Росії. Попри це діти заявляють про бажання навчатися саме в українських закладах освіти дистанційно.

«Наскільки мені відомо, зараз у ліцеї росіяни намагаються відновити навчання. Але там вибиті вікна та пошкоджені комунікації. Умов для навчання немає. Багато вчителів виїхали. Напевно, залучатимуть учителів з Росії. З учнями, які опинилися на окупованих територіях, складна ситуація. Там зараз відбувається перепис дітей. Росіяни намагаються залучити їх до навчання у школах під окупаційною владою. Я припускаю, що учням 9-11 класів пропонуватимуть виїхати в Росії, щоб продовжити навчання в університетах. Проте я знаю, що один із моїх учнів, який наразі в Росії, хоче навчатися в Україні. І є діти, які на окупованих територіях також бажають навчатися в Україні», — розповів учитель в етері.

Отже, діти на окупованих і на підконтрольних Україні територіях, найімовірніше, повернуться до навчання онлайн. Це буде четвертий рік, коли вони навчатимуться дистанційно, зазначила під час етеру Інна Совсун, народна депутатка і ексзаступниця міністра освіти і науки України. До цього перепоною для занять у школах була пандемія коронавірусу, яка на два роки змусила переформатувати навчальний процес.

«Крім того, що я член парламенту, я також мама 9-річного хлопчика, — сказала Совсун. — Він усі три роки початкової освіти навчався онлайн. Збиток такої форми навчання для дітей у початкових класах є найбільшим, ми повинні це розуміти. Те саме з університетами. Наші студенти-медики вже три роки частково навчаюся в режимі онлайн».

Окрім цього, говорить вона, частина учнів поїхала за кордон. Вони могли отримати стипендії в європейських університетах. Як і викладачі, які вже влаштувалися на роботу в Європі.

«Я на 90% переконана, що ці люди не повернуться в Україну», — сказала депутатка на завершення.

Етер буде доступний упродовж 30 днів. Етери у Twitter Медійна ініціатива за права людини проводить за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Сексуальне насильство в полоні: пережити і не мовчати

27 березня команда Слідство.Інфо презентувала фільм “ВінТеж” — про сексуальне насильство над українськими чоловіками в катівнях росіян. Це сповіді чотирьох мешканців Херсону. Вони розповідають про погрози, катування і зґвалтування, від яких бранці намагалися вкоротити собі віку.

3 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Примушують “любити” РФ. Як ворог катує українців і чи вдасться довести, що Росія вчиняє в Україні злочин проти людяності

МІПЛ розпитала Марію Квіцінську, експертку ОМСТ з Європи та Центральної Азії, як організована робота їх організації в Україні, про перспективи постраждалих отримати матеріальну компенсацію від Росії та чим відрізняються кейси катувань під час російсько-українській війні від кейсів у решті держав, де працює ОМСТ.

13 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Ухилянти, афганські літаки та аграрії: 51 справа щодо війни, за якою радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

12 Квітня 2024

Адвокація
“Міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил”, — Ольга Решетилова в Осло

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, взяла участь в одній із дискусійних панелей конференції Норвезького Гельсінського комітету, яка відбулася в Осло. Разом із Лене Ваттеланд, керівницею Центру документації та притягнення до відповідальності НГК, вони обговорили проблему притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах Росії. 

11 Квітня 2024

Аналітика
Примусова паспортизація. Як українцям на окупованих територіях та в РФ нав’язують російське громадянство

Коаліція "Україна. П'ята ранку", до якої входить Медійна ініціатива за права людини, підготувала спільну аналітику. Мета дослідження: простежити ключові етапи та практики впровадження політики нав’язування громадянства РФ українським громадянам, а також надати правову кваліфікацію таких дій — у межах міжнародного права і в межах українського законодавства.

10 Квітня 2024

Більше публікацій