Send Lette
Без категорії

Спільне звернення Коаліції “Україна. 5 ранку” щодо масових обстрілів об’єктів критичної інфраструктури України 22 березня 2024 року

Вночі 22 березня 2024 року Росія завдала масованих ракетних ударів по об’єктах критичної цивільної (в першу чергу — енергетичної) інфраструктури України, яка призвела до руйнування цивільних об’єктів. Сьогодні під атакою перебували Харків, Запоріжжя, Дніпро, Кривий Ріг, Черкаси, окремі населені пункти Харківщини, Дніпропетровщини, Запоріжчини, Одещини, Хмельниччини, Вінниччини та Івано-Франківщини. Це була друга атака поспіль після масованої атаки на місто Київ та Київську область напередодні.

Всі наслідки від нічної атаки 22 березня наразі важко оцінити, але станом на 14:00 відомо про прямі влучання по Дніпровській ГЕС (ДніпроГЕС) у Запоріжжі. Влучання в греблю гідроелектростанції може призвести до катастрофічних наслідків для життя українців та довкілля. Стався витік нафтопродуктів у Дніпро, що також може спричинити значну шкоду для екосистеми. Поряд з атакою на Каховську греблю такі дії РФ можуть бути прирівняні до використання зброї масового знищення.

Внаслідок ранкової атаки відключилася зовнішня повітряна лінія, яка з’єднує тимчасово окуповану Запорізьку АЕС із об’єднаною енергосистемою України, відтак ЗАЕС опинилася на межі блекауту. Найважча ситуація наразі у Харкові — там армія РФ буквально намагалась знищити основні енергетичні об’єкти, які живлять місто, вдаривши щонайменше 15 разів по об’єктах енергетики. За даними Харківської ОВА, наразі у Харкові без електроенергії близько 700 тисяч споживачів.

Без світла, води та тепла залишаються сотні тисяч людей по всій Україні. Ці атаки забрали життя щонайменше п’яти людей, в тому числі дитини; поранено 30 осіб, руйнувань зазнали житлові будинки та цивільні об’єкти.

Росія не вперше атакує об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури України, але сьогоднішня атака вже була оцінена як одна з наймасованіших та руйнівних за весь час з початку широкомасштабної агресії Росії проти України. Під цілеспрямовані удари потрапили ключові об’єкти, що забезпечують роботу енергосистеми загалом – генерація енергії, високовольтні підстанції, підстанції операторів розподілу. Аварійні відключення вже запровадили у семи областях України. Знеструмлені- заклади що забезпечують ключові послуги – медичні установи, системи екстреного звернення для ключових служб (поліція, лікарні тощо) вокзали, спостерігаються проблеми з водопостачанням та теплом.

Напади на цивільні об’єкти (8(2)(b)(ii)), заподіяння надмірної шкоди цивільним особам та пошкодження цивільних об’єктів (8(2)(b)(iv)) є воєнними злочинами та злочинами проти людяності (7(1)(k)))в розумінні Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Раніше, 5 березня II Палата попереднього провадження МКС видала ордери на арешт двом представникам воєнного командування РФ за атаку на об’єкти цивільної інфраструктури, в тому числі, Кременчуцької ГЕС.

Ми закликаємо Уряд України забезпечити слідчі органи та органи прокуратури відповідними законодавчими інструментами, які дозволять задокументувати всі порушення якісно та у відповідності до стандартів міжнародного кримінального права. Зокрема без подальших зволікань ратифікувати Римський Статут МКС та імплементувати його в кримінальний та кримінально-процесуальний кодекси; забезпечити належний захист та підтримку постраждалих та свідків масованих обстрілів на державному рівні. Якісне документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності у відповідності до міжнародних стандартів є ключовим обов’язком правоохоронних органів України.

Ми сподіваємось що Офіс Прокурора МКС включить епізоди масованого обстрілу об’єктів критичної інфраструктури 22 березня 2024 року в своє поточне розслідування дій РФ і розширить коло підозрюваних осіб до найвищого політичного рівня, як відповідальних за впровадження системної і послідовної політики знищення критичної цивільної інфраструктури України.

Ми звертаємося до країн партнерів з закликом активізувати їх дії щодо надання систем протиповітряної оборони, що мають забезпечити захист цивільних осіб та захищених МГП об’єктів.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Майже 4000 звернень за 20 днів роботи: військова омбудсменка назвала найбільші проблеми в українському війську

За 20 днів на посаді Уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до Ольги Решетилової, яка була призначена на цю посаду 30 грудня 2024 року, надійшло 3876 звернень. Вони стосуються різних питань, зокрема проходження військово-лікарських комісій, переміщення між підрозділами, непоновлення після самовільного залишення частини, комунікації родин зниклих безвісти і військовополонених з військовими частинами тощо.

19 Січня 2025

Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Вісім років в полоні: в Україну припинили повертати бранців “донецької республіки”

Масові незаконні затримання цивільних громадян України на окупованих територіях – не нова практика для росіян. Близько півсотні українців залишаються за ґратами російських тюрем починаючи з 2017 року. І це тільки ті, хто був затриманий у так званій ДНР.

21 Січня 2025

Війна і правосуддя
Ірпінський суд півтора року не виносить вирок росіянину, якого звинувачують у розстрілі батька й сина в Бучі

Олександра Кашина обвинувачують у розстрілі цивільних чоловіка та підлітка — Руслана та Юрія Нечипоренків. У Бучу Кашин потрапив як окупант у складі 2-ї оперативної роти управління Федеральної служби військ нацгвардії РФ по Ярославській області. Ірпінський міськсуд розглядає цю справу заочно за статтею 438 КК України.

20 Січня 2025

Майже 4000 звернень за 20 днів роботи: військова омбудсменка назвала найбільші проблеми в українському війську

За 20 днів на посаді Уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до Ольги Решетилової, яка була призначена на цю посаду 30 грудня 2024 року, надійшло 3876 звернень. Вони стосуються різних питань, зокрема проходження військово-лікарських комісій, переміщення між підрозділами, непоновлення після самовільного залишення частини, комунікації родин зниклих безвісти і військовополонених з військовими частинами тощо.

19 Січня 2025

Більше публікацій